https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1199 Scientific publications 2026-10-13T20:11:04Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9729 Название: Юридичний аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей» Авторы: Тищенко, А.Д.; Tyshchenko, A.D.; ORCID ID: 0009-0008-6001-147X Краткий осмотр (реферат): У науковій статті здійснено комплексний кримінально-правовий аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей», передбаченого статтею 156-1 Кримінального кодексу України, з урахуванням імплементації положень Ланцаротської конвенції. Основну увагу зосереджено на визначенні об’єкта кримінального правопорушення, а також на характеристиці його об’єктивних, суб’єктивних ознак та суб’єкта. Обґрунтовано, що традиційний підхід до визначення основного безпосереднього об’єкта як статевої недоторканості дитини є дискусійним, оскільки дії, передбачені ст. 156-1 КК України, не заподіюють без посередньої шкоди цьому благу, а лише створюють загрозу її заподіяння. Запропоновано альтернативну по зицію, згідно з якою основним безпосереднім об’єктом виступають суспільні відносини у сфері моральності, тоді як статева недоторканість дитини є обов’язковим додатковим об’єктом. Проаналізовано особливості об’єктивної сторони складу злочину, який має формальний характер і включає дві обов’язкові дії: пропозицію зустрічі та вчинення хоча б однієї дії, спрямованої на її реалізацію. Встановлено відмінності між положеннями національного законодавства та офіційним перекладом Ланца ротської конвенції, а також доведено, що українська норма точніше відтворює зміст міжнародного акта. Розкрито ознаки суб’єкта злочину, яким є осудна фізична особа, що досягла 18-річного віку, та аргу ментовано відсутність підстав для визнання його спеціальним. Окрему увагу приділено проблемі впливу психічних розладів, зокрема педофілії, на кримінальну відповідальність. Досліджено суб’єктивну сторону злочину, яка характеризується прямим умислом і спеціальною метою сексуального характеру або втягнення у виготовлення порнографії. На підставі аналізу судової практики виявлено проблеми кваліфікації та застосування ст. 156-1 КК України, зокрема відсутність єдності у підходах. Запропоновано конкретні правила кваліфікації залежно від стадії вчинення кримінального правопорушення та реалізації злочинної мети. The scientific article provides a comprehensive criminal-legal analysis of the elements of the crime of “harassment of a child for sexual purposes” provided for in Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine, taking into account the implementation of the provisions of the Lanzarote Convention. The main attention is focused on determining the object of the criminal offense, as well as on the characteristics of its objective, subjective signs and subject. It is substantiated that the traditional approach to defining the main direct object as the sexual integrity of the child is debatable, since the actions provided for in Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine do not cause direct harm to this good, but only create a threat of causing it. An alternative position is proposed, according to which the main direct object is social relations in the sphere of morality, while the sexual integrity of the child is a mandatory additional object. The features of the objective side of the crime, which is formal in nature and includes two mandatory actions: a proposal to meet and the commission of at least one action aimed at its implementation, are analyzed. The differences between the provisions of national legislation and the official translation of the Lanzarote Convention are identified, and it is also proven that the Ukrainian norm more accurately reproduces the content of the international act. The characteristics of the subject of the crime, which is a sane individual who has reached the age of 18, are revealed, and the lack of grounds for recognizing it as special is argued. Special attention is paid to the problem of the influence of mental disorders, in particular pedophilia, on criminal liability. The subjective side of the crime, which is characterized by direct intent and a special purpose of a sexual nature or involvement in the production of pornography, is investigated. Based on the analysis of judicial practice, problems of qualification and application of Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine were identified, in particular the lack of unity in approaches. Specific rules of qualification were proposed depending on the stage of committing a criminal offense and the implementation of the criminal purpose. Описание: Тищенко А.Д. Юридичний аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей» / Тищенко Анна Дмитрівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 91-103. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-10 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9346 Название: International legal mechanisms for preventing corruption: Analysis of effectiveness and prospects for use in developing the anti-corruption architecture of Ukraine Авторы: Shvets, D.V.; Швець, Д.В.; ORCID ID: 0000-0002-1999-9956; Kisil, Z.R.; Кісіль, З.Р.; ORCID ID: 0000-0003-1405-4547; Kisil, R.-V.V.; Кісіль, Р.-В.В.; ORCID ID: 0000-0003-2276-5250 Краткий осмотр (реферат): The purpose of the paper was to analyse international experience in combating corruption offences for its further integration into Ukrainian legislation. The study used such methods as system analysis, comparative-implementation, statistical and retrospective methods. The article conducted a systematic review of global concepts of corruption prevention. It is indicated that in the conditions of modern globalisation processes, borrowing successful foreign experience and implementing it into the current legislation of Ukraine is critically important. A number of preventive measures used by leading countries to prevent corruption offences are also analysed in detail. Particular attention was paid to the positive experience of countries with the lowest level of corruption, and ways to achieve such results are highlighted. The article considers the anti-corruption strategies of Singapore, South Korea, Finland, Sweden, the Netherlands, Belgium, the Slovak Republic, Israel, the Republic of Poland, Germany, Great Britain, Denmark, the United States of America, Canada, Romania, Estonia. It was pointed out that in countries with low levels of corruption, prevention models combine both repressive measures and comprehensive elimination of factors contributing to corruption. It was noted that a modern strategy for preventing corruption requires active cooperation between state bodies, law enforcement agencies and civil society in matters of prevention and combating corruption offences. An essential prerequisite for success in preventing corruption is also the growth of civil awareness. Given the European vector of Ukraine’s development, there is an urgent need to develop and implement a modern anti-corruption policy. It should take into account positive international experience in this area. Метою статті був аналіз міжнародного досвіду у боротьбі з корупційними правопорушеннями для подальшої його інтеграції в українське законодавство. У дослідженні використано такі методи, як системний аналіз, компаративно-імплементаційний, статистичний та ретроспективний методи. У статті проведено системний огляд світових концепцій запобігання корупції. Зазначається, що в умовах сучасних глобалізаційних процесів критично важливим є запозичення успішного іноземного досвіду та його впровадження у чинне законодавство України. Також детально проаналізовано низку превентивних заходів, які застосовуються провідними країнами для запобігання корупційним правопорушенням. Особливу увагу приділено позитивному досвіду країн з найнижчим рівнем корупції, висвітлено шляхи досягнення таких результатів. У статті розглянуто антикорупційні стратегії Сінгапуру, Південної Кореї, Фінляндії, Швеції, Нідерландів, Бельгії, Словацької Республіки, Ізраїлю, Республіки Польщі, Німеччини, Великої Британії, Данії, Сполучених Штатах Америки, Канаді, Румунії, Естонії. Підкреслюється, що в державах із низьким рівнем корупції, моделі запобігання поєднують як репресивні заходи, так і комплексне усунення чинників, що сприяють корупції. Зазначається, що сучасна стратегія запобігання корупції вимагає активної співпраці між державними органами, правоохоронними структурами та громадянським суспільством у питаннях превенції та протидії корупційним правопорушенням. Важливою передумовою успіху у запобіганні корупції є також зростання громадянської свідомості. З огляду на європейський вектор розвитку України, існує гостра потреба у розробленні та реалізації сучасної антикорупційної політики. Вона має враховувати позитивний міжнародний досвід у цій сфері. Описание: Shvets D.V. International legal mechanisms for preventing corruption: Analysis of effectiveness and prospects for use in developing the anti-corruption architecture of Ukraine / Dmytro Shvets, Zoriana Kisil, Olena Drozdova, Roman-Volodymyr Kisil // Соціально-правові студії/Social & Legal Studios. - 2025. - Т. 8. - № 4. - С. 50-62. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9305 Название: Право на повагу до приватного і сімейного життя для засуджених до довічного позбавлення волі у світлі практики Європейського суду з прав людини щодо України: короткочасний виїзд за межі установи відбування покарання Авторы: Брич, Л.П.; Brych, L.P.; ORCID ID: 0000-0002-7079-3726 Краткий осмотр (реферат): Визнання Конституційним Судом України неконституційними окремих положень ч. 1 ст. 111 Кримінально-виконавчого кодексу України через незастосовність передбаченого нею права короткочасного виїзду за межі колонії для засуджених до довічного позбавлення волі стало несподіваним поворотом у кримінальновиконавчій політиці нашої держави, та ще й у період, коли Україна через російське повномасштабне вторгнення перебуває на етапі загрози своєму існуванню. Попри те, що інститут короткочасного виїзду засуджених за межі установи виконання покарань у зв’язку з винятковими особистими обставинами не був обділений увагою у кримінально-виконавчому праві, як показує здійснений аналіз, ніхто з науковців не висловлював сумнівів щодо відповідності ст. 111 Кримінально-виконавчого кодексу України Конституції України. У проаналізованих працях не виявлено, щоб науковці визначали законодавче закріплення права засуджених до довічного позбавлення волі на короткочасний виїзд за межі установи виконання покарань за наявності виняткових особистих обставин як шлях удосконалення кримінально-виконавчої політики нашої держави. Свій висновок Конституційний Суд України обґрунтовує, по-перше, тим, що право короткочасного виїзду засуджених до довічного позбавлення волі для відвідання свого тяжко хворого близького родича чи участі в його похованні випливає із відповідного міжнародного стандарту, відображеного в міжнародних документах та практиці ЄСПЛ. По-друге, погоджуючись зі скаржником, Конституційний Суд України вважає, що законодавче унеможливлення короткочасного виїзду за межі установи відбування покарання для засуджених до довічного позбавлення волі для того, щоб відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутнім на його похованні, суперечить людській гідності як складовій конституційного «права на недоторканність приватного життя». Здійснене дослідження не підтвердило існування міжнародного стандарту права засуджених до довічного позбавлення волі на короткочасний виїзд за межі установи відбування покарання у зв’язку з винятковими особистими обставинами, а відтак — обов’язку держави забезпечити їм це право. Відповідних імперативів не виявлено ні в обов’язкових для України міжнародно-правових актах, ні в практиці Європейського суду з прав людини. Також у статті наведено аргументи щодо суперечності тлумачення Конституційним Судом України поняття «людська гідність» законам і правилам формальної логіки. The Constitutional Court of Ukraine has declared certain provisions of Part 1, Article 111 of the Criminal Executive Code unconstitutional due to their inapplicability to life-sentenced prisoners’ right to short-term leave from the penal colony. This decision represents an unexpected shift in Ukraine’s criminal justice policy, particularly at a time when the country faces an existential threat from russia’s full-scale invasion. Despite the fact that the institution of short-term leave for convicted persons from correctional facilities due to exceptional personal circumstances has not been overlooked in criminal executive law, the conducted analysis indicates that no scholars have questioned the constitutionality of Article 111 of the Criminal Executive Code of Ukraine. The reviewed works do not suggest that legal recognition of the right of life-sentenced prisoners to short-term leave from correctional facilities under exceptional personal circumstances has been considered a means of improving Ukraine’s criminal justice policy. The Constitutional Court of Ukraine bases its conclusion, first, on the fact that the right of life-sentenced prisoners to short-term leave to visit a gravely ill close relative or attend their funeral derives from an applicable international standard reflected in international instruments and the case law of the European Court of Human Rights (ECtHR). Second, agreeing with the complainant, the Constitutional Court of Ukraine holds that the legislative prohibition on short-term leave from a correctional facility for life-sentenced prisoners to visit a gravely ill close relative or attend their funeral contradicts human dignity as an integral component of the constitutional ‘right to respect for private life’. The research conducted in this article has not confirmed the existence of an international standard recognizing the right of life-sentenced prisoners to short-term leave from a correctional facility due to exceptional personal circumstances, nor the corresponding obligation of the state to ensure such a right. No such imperatives have been identified in the international legal instruments binding on Ukraine or in the case law of the European Court of Human Rights (ECtHR). The article also presents arguments demonstrating that the Constitutional Court of Ukraine’s interpretation of the concept of ‘human dignity’ contradicts the principles of law and the rules of formal logic. Описание: Брич Л.П. Право на повагу до приватного і сімейного життя для засуджених до довічного позбавлення волі у світлі практики Європейського суду з прав людини щодо України: короткочасний виїзд за межі установи відбування покарання / Лариса Брич // Університетські наукові записки. - 2025. - № 1. - С. 45-70. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9294 Название: Кримінально-правова оцінка поведінки особи на початкових стадіях домагання дитини для сексуальних цілей Авторы: Тищенко, А.Д.; Tyshchenko, A.D.; ORCID ID: 0009-0008-6001-147Х Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу кримінально-правової оцінки поведінки особи на початкових стадіях домагання дитини для сексуальних цілей відповідно до статті 156-1 Кримінального кодексу України. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості сексуальних посягань на дітей в умовах активного розвитку цифрових технологій та поширення комунікації через мережу Інтернет, що сприяє виникненню нових форм латентної злочинної поведінки, зокрема так званого «грумінгу». Такі дії часто не супроводжуються негайним фізичним насильством, проте становлять значну суспільну небезпеку через спрямованість на подальшу сексуальну експлуатацію дитини. У статті розкрито зміст об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 156-1 КК України, з урахуванням її усіченого характеру. Обґрунтовано, що для наявності складу цього правопорушення необхідне поєднання двох обов’язкових елементів: пропозиції зустрічі неповнолітній особі з відповідною спеціальною метою та вчинення хоча б однієї дії, спрямованої на те, щоб така зустріч відбулася. Особливу увагу приділено аналізу дій, які можуть визнаватися такими, що спрямовані на організацію зустрічі, як у реальному середовищі, так і з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій. Водночас у роботі акцентується увага на проблемі відмежування кримінально караної поведінки від дій, що перебувають на стадії формування умислу або готування до злочину та не утворюють об’єктивної сторони складу правопорушення. Проаналізовано типові приклади некараних дій, зокрема загальне спілкування з дитиною в соціальних мережах, абстрактні або гіпотетичні висловлювання щодо можливості зустрічі, флірт чи прояви симпатії, які не супроводжуються конкретними організаційними кроками. Обґрунтовано, що відсутність хоча б одного з обов’язкових елементів об’єктивної сторони виключає кримінальну відповідальність за ст. 156-1 КК України. Окремо розглянуто проблемні аспекти правозастосовної практики, пов’язані з відсутністю чітких законодавчих критеріїв для оцінки дій, спрямованих на забезпечення зустрічі, що створює ризик надмірно широкого тлумачення кримінально-правової норми. Наголошено, що усічена конструкція складу цього кримінального правопорушення, з одного боку, має превентивне значення та спрямована на посилений захист дитини, а з іншого потребує особливо зваженого підходу до доказування з метою дотримання принципів справедливості та пропорційності кримінальної відповідальності. Зроблено висновок, що ефективне застосування ст. 156-1 КК України можливе лише за умови чіткого розмежування кримінально караної поведінки та некараних підготовчих дій, а також подальшого наукового осмислення меж криміналізації поведінки на початкових стадіях домагання дитини для сексуальних цілей. The article is devoted to a comprehensive analysis of the criminal law assessment of a person’s conduct at the initial stages of child solicitation for sexual purposes in accordance with Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine. The relevance of the study is determined by the growing number of sexual offenses against children in the context of the rapid development of digital technologies and the widespread use of the Internet, which facilitate new forms of latent criminal behavior, in particular so-called “grooming”. Such conduct is often not accompanied by immediate physical violence; however, it poses a significant social danger due to its clear orientation toward the subsequent sexual exploitation of a child. The article examines the content of the objective elements of the criminal offense provided for in Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine, taking into account its truncated (formal) structure. It is substantiated that the corpus delicti of this offense requires the cumulative presence of two mandatory elements: a proposal of a meeting addressed to a minor with a specific unlawful purpose, and the commission of at least one act aimed at ensuring that such a meeting actually takes place. Particular attention is paid to the analysis of acts that may be regarded as directed toward organizing a meeting, both in the physical environment and through the use of information and telecommunication systems and technologies. At the same time, the study emphasizes the problem of distinguishing criminally punishable conduct from actions that remain at the stage of intent formation or preparation for a crime and therefore do not constitute the objective elements of the offense. Typical examples of non-punishable preparatory actions are analyzed, including general communication with a child on social networks, abstract or hypothetical statements regarding a possible meeting, flirtation or expressions of sympathy that are not accompanied by concrete organizational steps. It is argued that the absence of at least one mandatory element of the objective side excludes criminal liability under Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine. The article also addresses problematic aspects of law enforcement practice caused by the lack of clear statutory qualitative or quantitative criteria for assessing actions aimed at ensuring a meeting. This situation creates a risk of excessively broad interpretation of the criminal law provision. It is noted that the truncated structure of the offense, on the one hand, serves a preventive function and strengthens the protection of children, while on the other hand, it requires a particularly cautious approach to evidence assessment in order to comply with the principles of legality, proportionality, and fairness of criminal liability. The author concludes that the effective application of Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine is possible only if there is a clear distinction between criminally punishable conduct and non-punishable preparatory actions, as well as further scholarly reflection on the limits of criminalization of conduct at the initial stages of child solicitation for sexual purposes. Описание: Тищенко А.Д. Кримінально-правова оцінка поведінки особи на початкових стадіях домагання дитини для сексуальних цілей / Тищенко Анна Дмитрівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Юридична. - 2025. - № 4. - С. 67-72. 2025-01-01T00:00:00Z