https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/13 Academic discipline 2026-06-19T13:21:06Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9511 Название: Розвиток соціально-економічної системи: безпековий та управлінський аспекти Авторы: Франчук, В.І.; Franchuk, V.I.; ORCID ID: 0000-0001-5305-3286; Мельник, С.І.; Melnyk, S.I.; ORCID ID: 0000-0003-3782-5973; Гобела, В.В.; Hobela, V.V.; ORCID ID: 0000-0001-7438-2329 Краткий осмотр (реферат): В статті проведено аналіз та запропоновано визначення терміну «розвиток соціально-економічної системи», під яким розуміється процес спрямованих, закономірних, незворотних змін, які забезпечують перехід системи в якісно інший стан для задоволення відповідних внутрішніх і зовнішніх інтересів. Розроблено концентричну модель структури терміну «розвиток соціально-економічної системи», з якої видно, що основною його суттю та інструментом процесу змін є єдність руйнування того, що заважає, обмежує тощо, та створення іншого, що буде покращувати, додавати. Обґрунтовано, що для розвитку соціально-економічної системи властива єдність трьох основних її характеристик: спрямованість, закономірність, незворотність змін. Зазначено, що розвиток є внутрішньою характеристикою та спрямуванням завдань і заходів, які виконуються для забезпечення процесу змін у соціально-економічній системі. Аргументовано, що перешкодою розвитку соціально-економічної системи можуть бути різні загрози, для протидії яким вона здійснює безпекову діяльність, що містить безпекові механізми: попередження, виявлення, ліквідація загроз, а також відновлення чи відшкодування збитків. Наголошено, що розвиток і безпекова діяльність є внутрішніми структурними елементами один одного та становлять два боки одного процесу – життєдіяльності соціально-економічної системи. Їхня інтеграція в цілісний процес, завдяки якому відбуваються впорядковані, спрямовані, закономірні та незворотні зміни в соціально-економічній системі, є управлінською діяльністю. Саме шляхом виконання суб’єктами управління управлінських функцій, комунікацій, лідерства та прийняття управлінських рішень визначаються і проводяться необхідні зміни, їх захист від загроз та інтеграція відповідних видів діяльності в єдиний цілісний процес задля переведення системи в якісно новий інший стан. Розроблено модель структури впливу управлінської та безпекової діяльності на розвиток соціально-економічної системи, взаємозв’язків між ними, яка відображає основний її зміст та розуміння механізмів. The article analyzes and proposes a definition of the term “development of a socio-economic system,” which is understood as a process of purposeful, regular, and irreversible changes that ensure the transition of the system to a qualitatively different state in order to satisfy relevant internal and external interests. A concentric model of the structure of the concept “development of a socio-economic system” is developed, demonstrating that its essence and instrument of change is the unity of destruction of elements that hinder or limit development and the creation of new elements that improve and enhance the system. It is substantiated that the development of a socioeconomic system is characterised by the unity of three main features: directionality, regularity, and irreversibility of changes. It is emphasised that development represents an internal characteristic and orientation of tasks and measures implemented to ensure the process of transformations in the socio-economic system. It is argued that various threats may hinder the development of a socio-economic system, and to counter them, the system performs security activities that include such security mechanisms as prevention, detection, elimination of threats, as well as recovery and compensation for losses. It is emphasised that development and security activities are internal structural elements of each other and represent two sides of a single process – the functioning of a socio-economic system. Their integration into a holistic process, which ensures ordered, purposeful, regular, and irreversible changes in the socio-economic system, is defined as a management activity. Through the implementation of managerial functions, communication, leadership, and decision-making by management actors, the necessary changes are determined and implemented, protected from threats, and integrated into a unified process aimed at transitioning the system to a qualitatively new state. A structural model of the influence of managerial and security activities on the development of a socio-economic system and their interconnections is developed, reflecting the core content of the concept and providing an understanding of the mechanisms of such influence. Описание: Франчук В.І. Розвиток соціально-економічної системи: безпековий та управлінський аспекти / Франчук Василь Іванович, Мельник Степан Іванович, Гобела Володимир Володимирович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Економічна. - 2026. - № 1. - С. 63-71. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9510 Название: Повоєнна відбудова національної економіки: роль менеджерів у формуванні стратегій сталого розвитку Авторы: Пушак, Я. Я.; Pushak, Ya.Ya.; ORCID ID: 0000-0003-1369-8770; Беднарчик, С.Р.; Bednarchyk, S.R.; ORCID ID: 0009-0003-0207-0416 Краткий осмотр (реферат): Дослідження присвячене аналізу ролі менеджерів у процесі повоєнної відбудови економіки України через призму формування стратегій сталого розвитку. У роботі розкрито сутність сталого розвитку як інтегрованої концепції, що поєднує економічні, соціальні та екологічні аспекти, а також обґрунтовано значення переходу від реактивного управління до стратегічного менеджменту, орієнтованого на довгострокову стійкість, інноваційність та соціальну відповідальність. Актуальність теми зумовлена необхідністю створення ефективної системи управління, яка забезпечить збалансоване економічне зростання, відновлення людського потенціалу та екологічну модернізацію країни після руйнівних наслідків війни. У статті визначено основні виклики, що постають перед менеджерами в умовах повоєнного відновлення: руйнування виробничої інфраструктури, дефіцит кадрів, інфляційний тиск, обмеженість інвестиційних ресурсів і потреба у прозорому використанні міжнародної допомоги. Поряд із цим підкреслено нові мож- ливості, пов’язані з розвитком ринків відбудови, міжнародною інтеграцією, цифровізацією управлінських процесів та впровадженням соціально відповідального бізнесу. Роль менеджера розглядається у чотирьох аспектах – як архітектора змін, координатора ресурсів, лідера сталого розвитку та інноватора. Зокрема, доведено, що ефективне управління ресурсами, впровадження ESG-підходів, розвиток корпоративної культури відповідальності та впровадження «зелених» технологій є ключовими передумовами успішного відновлення економіки. Окрему увагу приділено основним напрямам управління сталим розвитком у повоєнний період: відновленню промисловості, розвитку регіонів, забезпеченню економічної безпеки, формуванню людського капіталу та екологічній реконструкції. Показано, що реалізація цих напрямів має спиратися на децентралізацію управління, прозорість фінансових потоків, залучення громад і бізнесу, а також іннова- ційні технологічні рішення. Аналіз практичних кейсів – державних програм (Made in Ukraine, eVidnovlennia), корпоративних ініціатив (ДТЕК, Нова пошта, Кернел) та міжнародного партнерства (ЄБРР, Світовий банк, ЄС) – демонструє, як менеджери виступають ключовими координаторами між державними, бізне- совими та міжнародними структурами, формуючи інтегровану модель сталого управління відбудовою. У роботі обґрунтовано необхідні компетенції сучасного менеджера: стратегічне мислення, системний під- хід, володіння інструментами ризик- та ESG-менеджменту, навички проєктного управління, міжкультурна комунікація, цифрова грамотність, етичність і соціальна відповідальність. Визначено, що формування нового покоління управлінців потребує трансформації бізнес-освіти, орієнтованої на сталий розвиток і міжнародні стандарти менеджменту. У цьому контексті підготовка етичних, інноваційно орієнтованих лідерів є важливою умовою модернізації управлінських практик в Україні. Зроблено висновок, що ефективна система управління сталим відновленням має ґрунтуватися на державній стратегії менеджменту відбудови, інституціоналізації принципів сталого управління, впровадженні KPI сталості, розвитку публічно-приватного партнерства та підготовці нового покоління управлінців. Менеджери виступають центральними агентами трансформацій – рушійною силою, що формує нову архітектуру національної економіки, засновану на цінностях сталості, прозорості, інноваційності та соціальної відповідальності. Результати дослідження мають практичне значення для формування державних політик, розвитку корпоративних стратегій сталого розвитку, удосконалення освітніх програм підготовки управлінців та впровадження міжнародних стандартів менеджменту у процесі повоєнного відновлення України. The research focuses on the role of managers in Ukraine’s post-war economic recovery through the lens of sustainable development strategies. The paper explores the concept of sustainable development as an integrated framework combining economic, social, and environmental dimensions. It emphasizes the need to shift from reactive management toward strategic governance based on long-term resilience, innovation, and social responsibility. The relevance of the study lies in the necessity to build an effective management system that ensures balanced economic growth, human capital renewal, and ecological modernization of the country in the aftermath of the war. The article identifies key challenges facing managers during post-war reconstruction, including the destruction of industrial and social infrastructure, labor shortages, inflationary pressures, limited investment resources, and the need for transparent use of international aid. At the same time, it highlights emerging opportunities such as reconstruction markets, international integration, accelerated digitalization, and the expansion of socially responsible business practices. The role of the manager is analyzed through four dimensions – as an architect of change, resource coordinator, leader of sustainable development, and innovator. It is argued that efficient resource management, implementation of ESG approaches, development of a responsible corporate culture, and the introduction of green technologies are key prerequisites for effective recovery. Special attention is given to the main directions of sustainable development management in the post-war period: industrial restoration, regional development, economic security, human capital formation, and ecological reconstruction. These priorities should be grounded in decentralized governance, financial transparency, civic and business participation, and technological innovation. The analysis of practical cases – including state programs (Made in Ukraine, eVidnovlennia), corporate initiatives (DTEK, Nova Poshta, Kernel), and international partnerships (EBRD, World Bank, EU) – demonstrates that managers act as key coordinators connecting governmental, business, and international stakeholders, thereby shaping an integrated model of sustainable recovery governance. The study identifies the essential competencies of modern managers: strategic thinking, systems approach, proficiency in risk and ESG management, project management skills, intercultural communication, digital literacy, ethics, and social responsibility. It emphasizes that training a new generation of managers requires transforming business education to align with sustainability principles and international management standards. Ethical and innovation-oriented leadership development is crucial for modernizing Ukraine’s management practices and ensuring their global competitiveness. The paper concludes that an effective system of sustainable recovery management should be built on a national reconstruction management strategy, institutionalization of sustainable management principles, implementation of sustainability KPIs, development of public-private partnerships, and preparation of a new generation of change-oriented managers. Managers thus emerge as key agents of transformation – the driving force behind a new economic architecture based on sustainability, transparency, innovation, and social responsibility. The results of this study have practical significance for the development of public policy, corporate sustainability strategies, management education, and the implementation of international management standards in Ukraine’s postwar reconstruction process. Описание: Пушак Я.Я. Повоєнна відбудова національної економіки: роль менеджерів у формуванні стратегій сталого розвитку / Пушак Ярослав Ярославович, Беднарчик Станіслав Ростиславович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Економічна. - 2026. - № 1. - С. 29-38. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9509 Название: Управління конкурентоспроможністю підприємств в умовах невизначеності шляхом підвищення ефективності управління командною роботою, розвитку корпоративної культури, людського капіталу та лідерства Авторы: Копитко, М.І.; Kopytko, M.I.; ORCID ID: 0000-0001-6598-3798; Марченко, О.М.; Marchenko, O.M.; ORCID ID: 0000-0001-5996-1330 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено особливості управління конкурентоспроможністю підприємств в умовах зростаючої невизначеності зовнішнього середовища, що характеризується нестабільністю економічних процесів, динамічними змінами ринкової кон’юнктури та підвищенням ролі людського капіталу. Обґрунтовано, що за таких умов традиційні підходи до забезпечення конкурентних переваг втрачають свою ефективність, що зумовлює необхідність переорієнтації управлінських рішень на розвиток командної роботи, корпоративної культури та лідерства. Метою статті є обґрунтування ролі ефективного управління командами, розвитку корпоративної культури та лідерства у підвищенні конкурентоспроможності підприємств в умовах невизначеності. У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу, системний і структурно-функціональний підходи, що дозволило комплексно розглянути взаємозв’язок між управлінськими чинниками та результативністю діяльності підприємств. У статті визначено, що ефективне управління командною роботою сприяє підвищенню адаптивності підприємства, покращенню якості управлінських рішень та зниженню рівня управлінських ризиків. Доведено, що результативність команд значною мірою залежить від рівня розвитку корпоративної культури, яка формує спільні цінності, норми поведінки, довіру та згуртованість персоналу. Обґрунтовано, що розвинена корпоративна культура створює сприятливе внутрішнє середовище для реалізації командного потенціалу та забезпечує стійкість підприємства до зовнішніх викликів. Особливу увагу приділено ролі лідерства в управлінні командами, яке забезпечує стратегічну спрямованість діяльності, ефективну комунікацію та мотивацію персоналу в умовах змін. Наголошено на важливості дотримання балансу між фізичною безпекою команди, застосуванням адміністративних і психологічних методів управління як передумови стабільної та результативної командної роботи. Зроблено висновок, що цілеспрямоване поєднання розвитку командної роботи, корпоративної культури та лідерства формує систему нематеріальних конкурентних переваг підприємства й забезпечує підвищення його конкурентоспроможності в умовах невизначеності. The article examines the features of managing enterprise competitiveness under conditions of increasing uncertainty in the external environment, characterized by instability of economic processes, dynamic changes in market conditions, and the growing role of human capital. It is substantiated that under such conditions traditional approaches to securing competitive advantages lose their effectiveness, which necessitates a reorientation of managerial decisions toward the development of teamwork, corporate culture, and leadership. The purpose of the article is to substantiate the role of effective team management, the development of corporate culture, and leadership in enhancing enterprise competitiveness under conditions of uncertainty. The study employs methods of analysis and synthesis, as well as systemic and structural-functional approaches, which made it possible to comprehensively examine the relationship between managerial factors and enterprise performance. The article determines that effective management of teamwork contributes to increased enterprise adaptability, improved quality of managerial decision-making, and a reduction in managerial risks. It is proven that team performance largely depends on the level of corporate culture development, which shapes shared values, behavioral norms, trust, and staff cohesion. It is substantiated that a developed corporate culture creates a favorable internal environment for realizing team potential and ensures enterprise resilience to external challenges. Particular attention is paid to the role of leadership in team management, which ensures strategic orientation of activities, effective communication, and staff motivation in times of change. Emphasis is placed on the importance of maintaining a balance between ensuring the physical safety of the team and applying administrative and psychological management methods as a prerequisite for stable and effective teamwork. It is concluded that the purposeful integration of teamwork development, corporate culture, and leadership forms a system of intangible competitive advantages of the enterprise and ensures an increase in its competitiveness under conditions of uncertainty. Описание: Копитко М.І. Управління конкурентоспроможністю підприємств в умовах невизначеності шляхом підвищення ефективності управління командною роботою, розвитку корпоративної культури, людського капіталу та лідерства / Копитко Марта Іванівна, Марченко Ольга Михайлівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Економічна. - 2026. - № 1. - С. 29-38. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9508 Название: Вплив системи ризик-менеджменту на забезпечення кадрової безпеки підприємства в умовах постійних змін зовнішнього середовища Авторы: Горбан, І.М.; Horban, I.M.; ORCID ID: 0000-0002-0627-258X; Оношко, І.А.; Onoshko, I.A.; ORCID ID: 0000-0001-5793-1680 Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження є обґрунтування впливу системи ризик-менеджменту на забезпечення кадрової безпеки підприємства в умовах постійних змін зовнішнього середовища та визначення управлінських підходів до підвищення стійкості кадрового потенціалу. Об’єктом дослідження є процес забезпечення кадрової безпеки підприємства під впливом механізмів ризик-менеджменту при зміні параметрів зовнішнього середовища. Актуальність теми постає у зв’язку з тим, що сучасне підприємство функціонує при такого роду умовах високої невизначеності, нестабільності ринку праці, посилення конкуренції за кваліфікований персонал, цифрової трансформації, міграційних процесів, змін у трудовому законодавстві, зростання кіберзагроз та посилення репутаційних ризиків. У роботі розкрито сутність впливу системи ризик-менеджменту на забезпечення кадрової безпеки підприємства в умовах постійних змін зовнішнього середовища. Обґрунтовано, що кадрова безпека у сучасних умовах являється не лише функціональною складовою управління персоналом, а й важливим напрямом формування загальної економічної стійкості підприємства. Доведено, що нестабільність ринку праці, посилення конкуренції за кваліфікованих працівників, правові зміни, технологічні трансформації, інформаційні загрози та соціально-психологічні виклики істотно підвищують значущість своєчасного виявлення і попередження кадрових ризиків. Особливу увагу зосереджено на тому, що система ризик-менеджменту надає можливість не лише реагувати на вже наявні негативні явища, а й формувати превентивні механізми захисту кадрового потенціалу через моніторинг кадрових загроз, оцінювання ймовірності їх реалізації, визначення наслідків для підприємства, а також розроблення відповідних управлінських рішень. Висвітлено роль кадрового моніторингу, формування кадрового резерву, розвитку професійних компетентностей, внутрішніх комунікацій, мотиваційної політики та підтримання лояльності працівників у системі забезпечення кадрової безпеки. The purpose of the study is to substantiate the influence of the risk management system on ensuring the personnel safety of an enterprise in the conditions of constant changes in the external environment and to determine management approaches to increasing the stability of the personnel potential. The object of the study is the process of ensuring the personnel safety of an enterprise under the influence of risk management mechanisms when changing the parameters of the external environment. The relevance of the topic arises due to the fact that a modern enterprise operates under such conditions of high uncertainty, labor market instability, increased competition for qualified personnel, digital transformation, migration processes, changes in labor legislation, the growth of cyber threats, and increased reputational risks. The work reveals the essence of the influence of the risk management system on ensuring the personnel safety of an enterprise in the conditions of constant changes in the external environment. It is substantiated that personnel safety in modern conditions is not only a functional component of personnel management, but also an important direction in the formation of the overall economic stability of the enterprise. It is proven that the instability of the labor market, increased competition for qualified employees, legal changes, technological transformations, information threats and socio-psychological challenges significantly increase the importance of timely identification and prevention of personnel risks. Particular attention is focused on the fact that the risk management system provides an opportunity not only to respond to existing negative phenomena, but also to form preventive mechanisms for protecting personnel potential through monitoring personnel threats, assessing the likelihood of their implementation, determining the consequences for the enterprise, as well as developing appropriate management decisions. The role of personnel monitoring, the formation of a personnel reserve, the development of professional competencies, internal communications, motivational policy and maintaining employee loyalty in the system of ensuring personnel security is highlighted. Описание: Горбан І.М. Вплив системи ризик-менеджменту на забезпечення кадрової безпеки підприємства в умовах постійних змін зовнішнього середовища / Горбан Ірина Михайлівна, Оношко Інна Анатоліївна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Економічна. - 2026. - № 1. - С. 14-19. 2026-01-01T00:00:00Z