https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1330 Scientific publications 2026-04-17T17:20:37Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9179 Название: Protection of mineral resources under martial law: Problems of administrative-legal and criminal-legal support Авторы: Strotskyi, R.Ie.; Строцький, Р.Є.; ORCID ID: 0009-0003-2702-8804; Parasiuk, N.M.; Парасюк, Н.М.; ORCID ID: 0000-0002-7489-9181; Onyshko, O.B.; Онишко, О.Б.; ORCID ID: 0000-0002-5165-1810; Fedina, N.V.; Федіна, Н.В.; ORCID ID: 0000-0002-7521-9635; Syimovskyi, R.M.; Сиймовський, Р.М.; ORCID ID: 0000-0002-5106-5205 Краткий осмотр (реферат): The purpose of the study was to identify and analyse key administrative and criminal problems in the field of subsoil protection under martial law, and to develop proposals for reducing the level of offences and combating corruption. The methodology covered an integrated approach, including analysis of current legislation, processing of official statistics and expert surveys. The main factors affecting the effectiveness of law enforcement and control over the use of subsoil resources were identified, gaps in the regulatory framework were identified, and the effectiveness of existing tools for combating violations was assessed. The study involved 15 experts: lawyers, representatives of law enforcement agencies and specialists in the field of public administration. The results showed that the situation with subsurface protection has progressively become more complicated: the criticality indicators of individual problems have increased from “significant” to critical. The most important areas of improvement were the creation of transparent administrative and legal procedures and effective counteraction to corruption groups. The change in the configuration of threats is characterised: from mostly moderate manifestations to a combination of significant and critical conditions, which are aggravated by complementary control failures. The actual scale of law enforcement has been established. The proposed recommendations are aimed at strengthening control, updating the regulatory framework, and introducing electronic tools for recording the activities of subsurface users. The practical significance of the study lies in the fact that its results can become the basis for making managerial decisions aimed at ensuring legality and transparency in the use of natural resources even during a difficult period of martial law. Мета дослідження полягала у виявленні та аналізі ключових адміністративно-правових і кримінально-правових проблем у сфері охорони надр в умовах воєнного стану, а також формуванні пропозицій щодо зниження рівня правопорушень та протидії корупції. Методологія охоплювала комплексний підхід, включаючи аналіз чинного законодавства, опрацювання даних офіційної статистики та експертне опитування. Було визначено основні факторів, що впливають на ефективність правозастосування та контроль за використанням надр, виявлення прогалин у нормативно-правовій базі та оцінку ефективності існуючих інструментів протидії порушенням. У межах дослідження залучено 15 експертів: юристів, представників правоохоронних органів і фахівців у галузі державного управління. Результати показали, що ситуація з охороною надр прогресивно ускладнилася: показники критичності окремих проблем зросли від «суттєвих» до критичних. Найважливішими напрямами вдосконалення виявилися створення прозорих адміністративно-правових процедур і ефективна протидія корупційним угрупованням. Охарактеризовано зміну конфігурації загроз: від переважно помірних проявів до поєднання суттєвих і критичних станів, що посилюються взаємодоповнюючими провалами контролю. Встановлено фактичні масштаби правозастосування. Запропоновані рекомендації спрямовані на посилення контролю, модернізацію нормативної бази та впровадження електронних інструментів обліку діяльності надрокористувачів. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можуть стати основою для ухвалення управлінських рішень, спрямованих на забезпечення законності та прозорості у використанні природних ресурсів навіть у складний період воєнного стану. Описание: Strotskyi R.Ie. Protection of mineral resources under martial law: Problems of administrative-legal and criminal-legal support / Ruslan Strotskyi, Nataliia Parasiuk, Oksana Onyshko, Nataliia Fedina, Ruslan Syimovskyi // Соціально-правові студії/Social & Legal Studios. - 2025. - Т. 8. - № 3. -С. 49-58. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9044 Название: Особливості судового розгляду справ щодо виникнення права земельного сервітуту Авторы: Ільків, Н.В.; Ilkiv, N.V.; ORCID ID: 0000-0002-3182-8391 Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено дослідженню судової практики розгляду справ щодо виникнення права земельного сервітуту. Визначено, що під час здійснення провадження у справах за позовами про встановлення земельного сервітуту суди для вирішення справи й прийняття об’єктивного та не- упередженого рішення досліджують такі основні елементи цих правовідносин, як правовий ста- тус суб’єктів та правовий режим об’єктів, щодо яких виникають земельні сервітутні відносини, дотримання процедури звернення за встановленням земельного сервітуту, наявність/відсутність умов встановлення сервітуту, зміст сервітуту та характер обмежень у використанні земельної ділянки її власником чи користувачем. Метою статті є аналіз проблеми правозастосування при судовому розгляді спорів щодо захисту прав землевласників та землекористувачів у разі встанов- лення земельного сервітуту. З’ясовується питання процесуальної дієздатності особи на звернення із вимогою про встановлення земельного сервітуту. Досліджено, що передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту має бути доказ вчинення дій щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди між сторонами. На основі аналізу норм законодавства України та судової практики визначено, що встановлення земельного сервітуту є виправданим лише у випадках, коли є об’єктивна неможливість задоволення потреб зем- левласника чи землекористувача іншим шляхом. Досліджено, що встановлення земельного сервітуту за результатами судового вирішення справи та визначення умов сервітутного землевикористання може відбуватися на підставі договору сервітуту, якщо особа звернулась з вимогою про визнання укладеним договору сервітуту, або рішення суду, якщо особа звернулась з вимогою про встановлення сервітуту за рішенням суду. Зроблено висновок про недосконалість правового регулювання земельних сервітут- них відносин, термінологічну розрізненість, що й викликає судові суперечки, та необхідність внесення концептуальних змін до законодавства для усунення дублювання у регулюванні земельних сервітутних відносин та суперечностей і неузгодженостей, що виникають як його наслідок. The article is devoted to the study of judicial practice in cases concerning the emergence of land easement rights. It has been determined that when conducting proceedings in cases involving claims for the establishment of land easements, courts examine a number of key elements of these legal relations in order to resolve the case and make an objective and impartial decision. In particular, these include the legal status of the subjects and the legal regime of the objects to which land easement relations arise; compliance with the procedure for applying for the establishment of land easement; the presence/ absence of conditions for establishing easement, the content of easement, and the nature of restrictions on the use of the land plot by its owner or user. The purpose of this article is to analyze the problem of law enforcement in court proceedings concerning the protection of the rights of landowners and land users in cases where land easements are established. The issue of sufficient capacity of a person to apply for the establishment of a land easement is being clarified. It has been found that a prerequisite for applying to the court for the establishment of an easement is proof of actions taken to establish the easement and failure to reach agreement between the parties. Based on an analysis of Ukrainian legislation and judicial practice, it has been determined that the establishment of a land easement is justified only in cases where it is objectively impossible to satisfy the needs of the landowner or land user by other means. It has been found that the establishment of a land easement based on the results of a court decision and the determination of the conditions for easement land use may take place on the basis of an easement agreement if a person has applied for recognition of the easement agreement as concluded, or a court decision if a person has applied for the establishment of an easement by court decision. It was concluded that the legal regulation of land easement relations is imperfect, that there is terminological inconsistency, which causes legal disputes, and that conceptual changes need to be made to the legislation to eliminate duplication in the regulation of land easement relations and the contradictions and inconsist encies that arise as a result. Описание: Ільків Н.В. Особливості судового розгляду справ щодо виникнення права земельного сервітуту / Ільків Н.В. // Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. - Серія: Право. - 2025. - Випуск 89. - Частина 2. - С. 274-279. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8876 Название: Перспективи правового регулювання механізму поновлення права власності та користування земельними ділянками після розмінування у повоєнній перспективі Авторы: Ільків, Н.В.; Ilkiv, N.V.; ORCID ID: 0000-0002-3182-8391; Афтанасів, В.М.; Aftanasiv, V.M.; ORCID ID: 0009-0004-2702-494X Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена дослідженню правових аспектів поновлення права власності та користування земельними ділянками після їх розмінування в умовах повоєнного відновлення України. З огляду на масштабні територіальні втрати, спричинені мінуванням земель унаслідок російсько-української війни, актуальність питання правового регулювання реабілітації земельного фонду набуває особливого значення. Досліджено взаємозв’язок між протимінною діяльністю та гарантіями речових прав на землю, включаючи юридичну кваліфікацію тимчасових обмежень щодо доступу до земельних ділянок у контексті забезпечення безпеки населення. Окреслено особливості поновлення права власності на землі після завершення розмінування, а також вказано на проблеми компенсації збитків, завданих воєнними діями, у межах механізму земельної реституції. Авторами здійснено аналіз міжнародних нормативно-правових актів, що регламентують гуманітарне розмінування земель та екологічну безпеку. Разом з тим, розглядаються імперативні норми міжнародного права, які зобов’язують Україну здійснювати системні заходи з очищення територій від мінно-вибухових пристроїв, забезпечувати реституцію прав власників земельних ділянок та розробляти механізми компенсації заподіяної шкоди. Досліджуються нормативні прогалини, що обумовлюють правову невизначеність у питаннях реінтеграції земель після розмінування, а також перспективи вдосконалення нормативно-правового регулювання з урахуванням міжнародних стандартів. Вказується на необхідність встановлення спеціального правового режиму тимчасово вилучених земель та запровадження ефективної адміністративної процедури реєстрації відновлених прав. Визначено необхідність інтеграції правових гарантій для землевласників і землекористувачів у процесі розмінування. Зроблено висновок, що поновлення права власності та користування земельними ділянками після розмінування потребує розробки комплексного нормативного механізму, що передбачатиме процесуальні аспекти реституції речових прав на земельні ділянки після їх розмінування, компенсаційні заходи щодо відшкодування шкоди власникам земель та землекористувачам, а також гармонізацію національного земельного законодавства з міжнародно-правовими стандартами. The article is devoted to the the legal aspects of restoration of ownership and use of land plots after their demining in the context of post-war reconstruction of Ukraine. Given the large-scale territorial losses caused by land mines as a result of the Russian-Ukrainian war, the issue of legal regulation of land rehabilitation is of particular importance. The author examines the relationship between mine action and guarantees of real rights to land, including the legal qualification of temporary restrictions on access to land plots in the context of ensuring public safety. The author outlines the peculiarities of restoration of land ownership after completion of demining, and also points out the problems of compensation for damages caused by military actions within the framework of the land restitution mechanism. The article analyzes international legal acts regulating humanitarian land demining and environmental safety. The author also examines the mandatory norms of international law that oblige Ukraine to take systematic measures to clear territories of mines and explosive devices, ensure restitution of the rights of landowners and develop mechanisms for compensation for the damage caused. The article examines the regulatory gaps that cause legal uncertainty in the reintegration of land after demining, as well as the prospects for improving the legal regulation in line with international standards. It is necessary to establish a special legal regime for temporarily withdrawn land and introduce an effective administrative procedure for registering restored rights. The author identifies the need to integrate legal guarantees for landowners and land users in the demining process. It is concluded that restoration of ownership and use of land plots after demining requires the development of a comprehensive regulatory mechanism which will provide for procedural aspects of restitution of property rights to land plots after demining, compensation measures for damages to land owners, and land users, and harmonization of national land legislation with international legal standards. Описание: Ільків Н.В. Перспективи правового регулювання механізму поновлення права власності та користування земельними ділянками після розмінування у повоєнній перспективі / Ільків Н.В., Афтанасів В.М. // Аналітично-порівняльне правознавство. - 2025. - Випуск 3. - Частина 2. - С. 22-26. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8658 Название: Земельні спори у сучасній Україні: історико-правовий вимір Авторы: Долинська, М.С.; Dolynska, M.S.; ORCID ID: 0000-0003-0352-5470 Краткий осмотр (реферат): Дослідження присвячене актуальним проблемам українського земельного права. Розглядаються питання правового та законодавчого регулювання інституту вирішення земельних спорів. Метою статті є аналіз розвитку інституту земельних спорів у незалежній Україні як одного зі способів захисту земельних прав та інтересів. Актуальність теми дослідження безпосередньо пов’язана із розширенням земельних правовідносин у сучасній Україні. Авторкою прослідковано розвиток правового інституту земельних спорів на українських теренах протягом 1990–2024 років. Під час дослідження використовувалися загальнонаукові підходи та методи, а також спеціальні. Важливу роль у науковій розвідці відіграли порівняльно-правовий та історико-правовий методи, а також аксіологічно-правовий підхід та компаративний аналіз. Здійснено аналіз нормативно-правових та законодавчих актів, а також праць науковців та практиків щодо правового інституту вирішення земельних спорів. Автор стверджує, що початки правового регулювання земельних спорів спостерігаємо у «Руській Правді» – відомому джерелі Київської Русі. На думку науковця, Земельний кодекс України у редакції 1992 року більш детально регулював порядок вирішення земельних спорів, ніж Земельний кодекс України 2001 року. У результаті дослідження автор схиляється до виокремлення трьох основних етапів розвитку законодавчого регулювання вирішення земельних спорів у незалежній Україні. Перший етап охоплює 1990–2001 роки; другий – 2001–2020 роки, третій етап розпочався у 2022 році та триває дотепер. Однією з найбільш ефективних форм вирішення земельних спорів у сучасній Україні повинна виступати медіація, результатом якої є угода, що укладається в письмовій формі. Автор стверджує, що у майбутньому важлива роль у врегулюванні земельних спорів має належати нотаріусам-медіаторам. The study is devoted to current problems of Ukrainian land law. Issues of legal and legislative regulation of the land dispute settlement institute are considered. The purpose of the article is to analyze the development of the institute of land disputes in independent Ukraine, as one of the ways to protect land rights and interests. The relevance of the research topic is directly related to the expansion of land legal relations in modern Ukraine. The author traced the development of the legal institute of land disputes on Ukrainian territory during 1990– 2024. When conducting the research, general scientific approaches and methods, as well as special ones, were used. An important role in scientific research was played by comparative-legal and historical-legal methods, as well as axiological-legal approach and comparative analysis. The analysis of regulatory and legislative acts, as well as the works of scientists and practitioners regarding the legal institute for the resolution of land disputes, was carried out. The author claims that the beginnings of legal regulation of land disputes can be observed in “Ruska Pravda”, a well-known source of Kyivan Rus. According to the scientist, the Land Code of Ukraine in the 1992 edition regulated the procedure for resolving land disputes in more detail than the Land Code of Ukraine of 2001. As a result of the research, the author is inclined to single out three main stages of the development of legislative regulation of land dispute resolution in independent Ukraine. The first stage covers the years 1990–2001; the second – 2001–2020, the third stage began in 2022 and continues until now. One of the most effective forms of resolving land disputes in modern Ukraine should be mediation, the result of which is an agreement based on the results of the mediation concluded in writing. The author claims that in the future, notaries-mediators should play an important role in settling land disputes. Описание: Долинська М.С. Земельні спори у сучасній Україні: історико-правовий вимір / Долинська Марія Степанівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія юридична. - 2025. - № 1. - С. 23-31. 2025-01-01T00:00:00Z