https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1762 Scientific publications 2026-04-07T10:40:32Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9353 Название: Лексико-семантичні анормативи в мовленні здобувачів вищої освіти Авторы: Клак, О.С.; Klak, O.S.; ORCID ID: 0000-0001-9306-4123 Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено проблемі дотриманню лексико-семантичних (лексичних) норм сучас- ної української літературної мови в мовленні здобувачів вищої освіти як важливий компонент їх професійної компетенції та культури мовлення. Метою розвідки є виявлення, опис та систематизація лексико-семантичних анормати- вів, з’ясування їх причин в аспекті проблем культури мовлення для організації ефективної роботи щодо їх усунення. У роботі використано описовий метод, методики функційно-семантичного та контек- стуального аналізу. У статті дано визначення понять «культура мови» та «культура мовлення», акценто- вано на відмінностях в їх дефініціях, визначено комунікативні ознаки культури мовлення, роз- крито значення термінів «норма мови», «норма літературної мови», «лексико-семантична норма». З’ясовано, що такі комунікативні ознаки культури мовлення, як точність, правиль- ність, багатство мовлення, чистота, доречність тощо безпосередньо пов’язані з доскона- лим володінням словниковим запасом мови, дотриманням лексико-семантичних норм літе- ратурної мови. На основі спостереження за усним та писемним мовленням студентів виокремлено най- поширеніші лексичні помилки: уживання елементів суржику, росіянізмів, калькованих кон- струкцій, нерозрізнення, сплутування значень слів-паронімів та значень міжмовних омоні- мів, стилістично невиправдане використання плеоназму й тавтології, надмірне вживання іншомовних слів, зокрема англізмів, використання діалектизмів, слів-паразитів, інвективної лексики тощо. Сформульовано об’єктивні та суб’єктивні причини, які зумовлюють лексико-семантич- ні помилки: зближення, інтерференція мов; значний вплив соціокультурного й діалектного оточення мовців на їх рівень мовленнєвої культури; значний масив лексики, який складно засвоїти на належному рівні; неможливість зведення лексичних норм до обмеженої кількос- ті чітко сформульованих правил; рухливість, динамічність лексичного складу; недостатня обізнаність здобувачів вищої освіти з лексичними нормами сучасної української літературної мови, лексичним багатством мови, обмеженість словникового запасу, загальний низький чи недостатній рівень культури мовлення. The article is devoted to the problem of compliance with lexical-semantic (lexical) norms of the modern Ukrainian literary language in the speech of higher education students as an important component of their professional competence and speech culture. The purpose of the work is to identify, describe and systematize lexical and semantic norms, to clarify their causes in the aspect of the problem of speech culture in order to organize effective work on their elimination. The article uses a descriptive method, methods of functional-semantic and contextual analysis. The work defines the concepts of “language culture” and “speech culture”, emphasizes the differences in their definitions, identifies the communicative features of speech culture, and reveals the meaning of the terms “language norm”, “literary language norm”, and “lexico-semantic norm”. It has been found that such communicative features of speech culture as accuracy, correctness, richness of speech, purity, appropriateness, etc. are directly related to perfect mastery of the vocabulary of the language, adherence to the lexical and semantic norms of the literary language. Based on observation of students’ oral and written speech, the most common lexical errors were identified: using of mixed language (surzhyk) elements, Russianisms, copied constructions, indistinguishability and confusion of the meanings of paronymous words and the meanings of interlingual homonyms, stylistically unjustified using of pleonasm and tautology, excessive using of foreign words, in particular Anglicisms, using of dialectisms, parasitic words, invective vocabulary, etc. Objective and subjective reasons that cause lexical and semantic errors are formulated: convergence, interference of languages; significant influence of the sociocultural and dialectal environment of speakers on their level of speech culture; a significant array of vocabulary, which is difficult to master at the proper level; the impossibility of reducing lexical norms to a limited number of clearly formulated rules; mobility, dynamism of the lexical composition; insufficient awareness of students with the lexical norms of the modern Ukrainian literary language, the lexical richness of the language, limited vocabulary, and a general low or insufficient level of speech culture. Описание: Клак О.С. Лексико-семантичні анормативи в мовленні здобувачів вищої освіти / Клак Оксана // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. - Серія: Філологічні науки. - 2025. - № 25. - С.71-78. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9349 Название: Переговори як особлива форма соціальної взаємодії у юридичній практиці Авторы: Запотічна, Р.А.; Zapotichna, R.A.; ORCID ID: 0000-0002-5588-171X; Сковронська І.Ю.; Skovronska I.Yu.; ORCID ID: 0000-0002-6261-3393 Краткий осмотр (реферат): У статті йдеться про те, що люди споконвіку ведуть переговори, укладаючи торговельні угоди, завершуючи війни мирними угодами, домовляючись про розподіл майна тощо.Наголошено, що участь юриста в переговорному процесі позитивно впливає як на укладення договору, так і на його подальше виконання. Безпосередня участь юриста в переговорах має також психологічний ефект. Його присутність додає членам своєї групи впевненості, а в опонентів - створює розуміння юридичної обґрунтованості та безперечності висунутих аргументів і пропозицій. Акцентовано, що знання закону, хороша попередня підготовка до ведення переговорів, застосування судової практики впливають на характер взаємовідносин із командою опонента, спрямовуючи їх у русло правових орієнтирів і вимог, сприяючи тим самим закріпленню на переговорах власних позицій та інтересів. У процесі переговорної комунікації відбувається передача знань мовцем слухачеві. Сутність процесу переговорів полягає в такій двосторонній передачі знань, яка приводить принаймні до часткового узгодження інтересів учасників і досягнення угоди; при цьому з’являється можливість документального відображення результатів переговорів.Підкреслено, що розвиток нової системи взаємовідносин між державою та громадськими організаціями, між державою та підприємствами, між державою та громадянами вимагає ширшого використання переговорів як засобу узгодження та досягнення взаємних цілей та інтересів. Переговори є однією з головних складових професійної діяльності юриста. Не випадково в багатьох договорах є пункт про те, що в разі виникнення суперечок, пов’язаних з дією договору, сторони застосують усі необхідні чинники для розв’язання спору шляхом переговорів, і найчастіше цей пункт не є формальним.Доведено, що передумови успішності ведення переговорів у юридичній практиці зачіпають низку як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників та умов. Насамперед, партнери у переговорах повинні виконати такі умови: обидві сторони повинні мати інтерес до предмета переговорів, значні повноваження в ухваленні остаточних рішень (відповідне право на ведення переговорів), достатню компетентність, необхідні знання щодо предмета переговорів, максимально повно враховувати суб’єктивні й об’єктивні інтереси іншої сторони та йти на компроміси, певною мірою довіряти одна одній. Для забезпечення ефективності переговорів слід дотримуватися також певних правил. Зроблено висновок про те, що основне завдання, яке покликані вирішити переговори в юридичній практиці, полягає в узгодженні шляхом взаємних компромісів умов договору, його укладенні та визначенні порядку його виконання, а також досягнення згоди під час розв’язання різноманітних проблем в екстремальних ситуаціях. The article discusses how people have always negotiated, concluding trade agreements, ending wars with peace treaties, agreeing on the distribution of property, etc.It is emphasised that the participation of a lawyer in the negotiation process has a positive impact on both the conclusion of the contract and its subsequent implementation. The direct participation of a lawyer in negotiations also has a psychological effect. Their presence gives members of their group confidence and creates an understanding among opponents of the legal validity and indisputability of the arguments and proposals put forward. It is emphasised that knowledge of the law, good preparation for negotiations, and the application of judicial practice influence the nature of relations with the opposing team, directing them towards legal guidelines and requirements, thereby helping to consolidate one’s own positions and interests in negotiations. In the process of negotiation communication, knowledge is transferred from the speaker to the listener. The essence of the negotiation process lies in such a two-way transfer of knowledge, which leads to at least a partial alignment of the interests of the participants and the achievement of an agreement; at the same time, it becomes possible to document the results of the negotiations.It is emphasised that the development of a new system of relations between the state and public organisations, between the state and enterprises, between the state and citizens requires wider use of negotiations as a means of coordinating and achieving mutual goals and interests. Negotiations are one of the main components of a lawyer’s professional activity. It is no coincidence that many contracts contain a clause stating that in the event of disputes arising from the contract, the parties will use all necessary means to resolve the dispute through negotiations, and most often this clause is not formal.It has been proven that the prerequisites for successful negotiations in legal practice involve a number of both objective and subjective factors and conditions. First of all, the negotiating partners must meet the following conditions: both parties must have an interest in the subject matter of the negotiations, significant authority to make final decisions (the relevant right to negotiate), sufficient competence, necessary knowledge of the subject matter of the negotiations, take into account as fully as possible the subjective and objective interests of the other party and be willing to compromise, and trust each other to a certain extent. To ensure the effectiveness of negotiations, certain rules should also be followed. It was concluded that the main task that negotiations in legal practice are designed to solve is to agree, through mutual compromise, on the terms of the contract, its conclusion and the procedure for its implementation, as well as to reach agreement when resolving various problems in extreme situations. Описание: Запотічна Р.А. Переговори як особлива форма соціальної взаємодії у юридичній практиці / Запотічна Р.А., Сковронська І.Ю. // Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. - 2026. - Серія: Право. - Випуск 93. - Частина 1. - С. 90-95. 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9348 Название: Формування softskillsзасобами іноземної мови в нелінгвістичній аспірантурі (ад’юнктурі) Авторы: Зеленська, О.П.; Zelenska, O.P.; ORCID ID: 0000-0002-7128-8262 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджуються основні softskills, формуванню яких сприяє навчання іноземної мови аспірантів (ад’юнктів) у немовній аспірантурі та які здатні здійснювати вплив на їхню професійну діяльність, кар’єрну успішність і взаємовідносини з іншими людьми в різних соціальних ситуаціях. Актуальність дослідження визначається сучасними тенденціями розвитку системи освіти. В процесі роботи здійснений контент-аналіз концепту softskills, аналіз відповідної темі літератури та вивчені вимоги до сучасних фахівців щодо володіння ними softskills. Підкреслено, що сучасним фахівцям потрібно володіти не лише професійними компетенціями, але й softskills, пов’язаними з міжособистісними взаємовідносинами, комунікацією та організаційно-аналітичними процесами, які визначають успішність здійснення навчальної та професійної діяльності, є основою для результативного професійного зростання та розвитку кар’єри.Наголошується, щоsoftskillsє уніфікованими та актуальними щодо різних галузей знань, зокрема і щодо навчання іноземної мови, яка має великі можливості в цьому плані, володіє великим психолого-педагогічним потенціалом, оскільки передбачає багатогранний особистісний саморозвиток аспірантів (ад’юнктів).Охарактеризовано очікувані комунікативні мовленнєві компетентності. Беручи до уваги цілі навчання аспірантів (ад’юнктів), мету навчання іноземної мови в аспірантурі (ад’юнктурі) та формування комунікативних мовленнєвих компетентностей, визначено, що основними softskillsє спілкування, критичне мислення, співробітництво та креативність. Інші softskills(робота в команді, відповідальність, навички вирішення проблем, цілеспрямованість тощо) так чи інакше пов’язані з цими чотирма. Визначено методи, прийоми і форми роботи в процесі навчання аспірантів (ад’юнктів) іноземної мови (обговорення проблем, аналіз ситуацій, дискусії, проектна робота, презентації, рольові та ділові ігри, участь у конференціях, підготовка статті іноземною мовою до друку), що сприяють розвитку softskills, підвищенню ефективності та мотивації навчання. The article deals with the basic soft skills that the post-graduates taking the non-linguistic post-graduate course form and develop while mastering a foreign language, and which can influence their professional activity, career success and interrelationswith other people in various social situations. The topicality of the research is determined by the modern tendencies of the education system development. The content-analysis of the concept of the soft skills, and the analysis of the relevant literature are carried out, and the demands to the modern specialists concerning their possession of the soft skills are analyzed. It is underlined that the modern specialists should have not only the professional competences, but the soft skills as well, which are connected with the interpersonal relationships, communication, organizational and analytical processes, that determine the success of carrying out the academic and professional activity, are the basis for the resultative professional growth and career development. It is emphasized that the soft skills are unified and actual concerning the various branches of knowledge, and the foreign language has the great possibilities in this aspect, psychological and pedagogical potential, because it foresees the manyfaceted personal self-development of the post-graduates. It is determined taking into consideration the aims of the post-graduate course, the aim of teaching a foreign language to the post-graduates and the formation of the communicative language skills thatthe basic soft skills are communication, critical thinking, collaboration and creativity. The other soft skills (team work, responsibility, solving the problems, purposefulness, etc.) are somehow related to these ones. The methods, techniques, and forms of work in the process of teaching the foreign language to the post-graduates (discussion, analysis of the situations, presentations, role games, participation in the conferences, preparation of the articles, etc.), which help to develop the soft skills, increase the efficiency and motivation of learning, are considered. Описание: Зеленська О.П. Формування soft skills засобами іноземної мови в нелінгвістичній аспірантурі (ад’юнктурі) / Зеленська Олена Піменівна // Актуальні питання у сучасній науці. - 2025. - №12. - С. 1658 - 1673. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9229 Название: Деякі лексичні особливості побудови політичного дискурсу (на матеріалі Декларації незалежності США) Авторы: Зеленська, О.П.; Zelenska, O.P.; ORCID ID: 0000-0002-7128-8262 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджуються лексичні одиниці політичного дискурсу на матеріалі Декларації про незалежність США, яка була першою в історії людства конституційною хартією, поклала початок існування нової держави, оскільки в політичному дискурсі дуже наочно відбуваються процеси, пов’язані зі зміною словникового складу мови. Підкреслено, що важливою особливістю політичного дискурсу є цілеспрямований відбір мовних засобів суб’єктом мовлення для здійснення певного впливу на адресата. Наголошується, що політичний дискурс передбачає дослідження політичного мовного матеріалу, враховуючи культурні, часові, просторові умови його існування, а також соціокультурні та особистісні характе- ристики його творців і авторів. Охарактеризовано системоутворюючі ознаки політичного дискурсу, до яких відносяться мета спілкування, учасники спілкування, спосіб спілкування: стратегії та тактики. Визначено основні функції політичного дискурсу, серед яких суттєвим є регулятивна функція, оскільки вона виявляє значення мови в регуляції поведінки адресата. Проаналізовано лексичні особливості побудови політичного дискурсу, до яких відносяться вживання лексики різних дискурсів: політичного, юридичного, економічного, військового; використання архаїзмів, займенникових прислівників, синонімів, які належать до одного стилю, прислівників-інтенсифікаторів, інтернаціональних слів, що є результатом мовної та культурної взаємодії, збірних іменників, віддієслівних іменників, дієслів у пасивному стані, специфічних зворотів, словосполучень, які є прозорими за будовою і змістом і семантично зрозумілими найменуваннями, словосполучень неідіоматичного характеру, що сприяє досягненню впливу в комунікації, більшій переконливості, виразності, об’єктивності, ясності, емотивності, спонуканню, визначенню політичних дій, мобілізації прихильників, дискредитації опонентів, уможливлюючи досягнення певних політичних цілей, діючи на адресата та спонукаючи його до конкретних дій, а також точності та однозначності тлумачення політичних текстів, їхній офіціальності. The article deals with the lexical units of the political discourse which are characteristic of the Declaration of Independence of the USA as a document that is considered to be the first constitutional charter in the history of mankind, that laid the foundation of the existence of a new state, because the processes connected with the change of the language vocabulary take place very demonstrably in the political discourse. It is underlined that an important peculiarity of the political discourse is the purposeful selection of the language means by a subject of speech for impacting an addressee. It is emphasized that the political discourse foresees the investigation of the political language material taking into consideration the cultural, temporal and space conditions of its existence, and also the socio-cultural and personal characteristics of its creators and authors. The system creative features of the political discourse which include the aim of communication, the participants of communication, the mode of communications: strategies and tactics are characterized. The main functions of the political discourse, the regulatory function being one of the most essential, because it reveals the significance of the language in the regulation of the addressee’s behavior are defined. The lexical peculiarities of the political discourse structure are analyzed, among them is the usage of the vocabulary of the various discourses: political, legal, economic, military; of the archaisms, pronominal adverbs, synonyms, adverbs-intensifiers, international words, collective nouns, verbal nouns, verbs in the passive voice, specific wordcombinations, non-idiomatic word-combinations, that provides the achievement of the influence in communication, greater persuasiveness, expressiveness, objectivity, clarity, emotionality, motivation, defining the political actions, mobilization of the supporters, discredit of the opponents that makes it possible to achieve the certain political aims, impacting the addressee and encouraging them to take the concreate actions, and also exactness and ambiguity of treating the political texts, their regularity. Описание: Зеленська О.П. Деякі лексичні особливості побудови політичного дискурсу (на матеріалі Декларації незалежності США) / Зеленська Олена Піменівна // Вісник науки та освіти. - 2025. - № 9. - С. 351-367. 2025-01-01T00:00:00Z