https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1780 Scientific publications 2026-04-15T16:08:15Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9331 Название: Архітектурні рішення інтеграції геоінформаційних систем в інформаційні системи правоохоронних органів Авторы: Д'яков, А.В.; Diakov, A.V.; ORCID ID: 0000-0001-6729-2464 Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено проблему архітектурної інтеграції геоінформаційних систем у функціональні інформаційні системи правоохоронних органів України. З огляду на зростання вимог до просторово-часової обізнаності, забезпечення взаємодії між ГІС-компонентами та оперативно-аналітичними платформами є ключовою умовою ефективності цифрової трансформації сектору безпеки. Метою дослідження є порівняльний аналіз трьох підходів до архітектурної інтеграції – інтеграція ГІС-модуля в інформаційну систему, сервісно-орієнтованої взаємодії через шину повідомлень та гібридної подійноорієнтованої моделі – з урахуванням критеріїв ефективності, витрат та ризиків. Для досягнення поставленої мети було залучено експертів галузі та проведено багатокритеріальне оцінювання за такими показниками: інтеграційна щільність, гнучкість адаптації, масштабованість, складність реалізації, залежність від платформи, швидкість упровадження. Результати оцінювання нормовано в межах п’ятибальної шкали та візуалізовано за допомогою радарних діаграм. Додатково визначено ризикові профілі архітектур і витратну структуру. З’ясовано, що архітектура з щільним вбудуванням забезпечує максимальну інтеграцію, але супроводжується високими витратами і критичною залежністю від конкретної платформи. Сервісна модель є найменш затратною, проте менш стійка до змін. Гібридна архітектура виявилась найбільш збалансованою за критерієм «цінність – витрати» та має найнижчі ризики масштабування. Отримані результати є корисними для проєктування ситуаційних центрів у структурах Національної поліції, Державної прикордонної служби та Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Перспективи подальших досліджень включають впровадження гібридної архітектури в реальних умовах та розширення критеріїв оцінювання з урахуванням показників кіберстійкості. The article addresses the issue of architectural integration of geographic information systems into functional information systems of Ukrainian law enforcement agencies. Given the increasing demand for spatio-temporal situational awareness, establishing interoperability between GIS modules and analytical platforms becomes essential for the effectiveness of digital transformation in the security sector. The purpose of the study is to conduct a comparative analysis of three integration approaches – tight in-application embedding of the GIS module, service-oriented communication via message bus, and an event-driven hybrid model – evaluated by efficiency, cost, and risk criteria. To achieve this goal, a multi-criteria expert evaluation was conducted with domain specialists, using six indicators: integration density, adaptability, scalability, implementation complexity, platform dependence, and deployment speed. The evaluation results were normalized on a five-point scale and visualized using radar charts. Additionally, risk profiles and cost structures for each architecture were analyzed. The tightly embedded architecture offers the highest integration but involves significant cost and strong platform dependence. The service-oriented model is the most cost-effective, yet less resilient to technological changes. The hybrid event-driven architecture demonstrated the most balanced cost–value ratio and the lowest scalability risks. These findings can be used in the design of situational centers for the National Police, Border Guard Service, and Emergency Service. Further research should focus on piloting the hybrid architecture in real-world conditions and extending evaluation criteria to include cyber resilience indicators. Описание: Д'яков А.В. Архітектурні рішення інтеграції геоінформаційних систем в інформаційні системи правоохоронних органів / Андрій Д'яков // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. - Серія: Військові та технічні науки, 2025. - № 4. - С. 211-223. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9168 Название: Застосування штучного інтелекту для протидії злочинам у сфері сексуальної експлуатації дітей у мережі Інтернет Авторы: Зачек, О.І.; Zachek, O.I.; ORCID ID: 0000-0002-4846-5718 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено можливості використання технологій штучного інтелекту для проти- дії злочинам у сфері сексуальної експлуатації дітей у мережі Інтернет. У сучасному цифровому середовищі зростає кількість злочинів, що скоюються з використанням мережі Інтернет, зокрема у сфері сексуальної експлуатації дітей. Анонімність, глобальність, висока мобільність користувачів, а також низький рівень контролю за цифровими платформами в окремих країнах створюють сприятливі умови для поширення злочинної діяльності, пов’язаної з виготовленням, зберіганням та розповсюдженням матеріалів, що зображують сексуальне насильство над дітьми (CSAM), грумінгом, сексторшном, трансляціями сексуального насильства в режимі реального часу та використанням онлайн-платформ для торгівлі дітьми. У статті наголошується на високому рівні вразливості дітей до подібних загроз, зокрема, через тривале перебування в інтернеті, легковажне ставлення до онлайн-знайомств та недостатній рівень цифрової обізнаності. З огляду на значне зростання кількості таких злочинів, а також розвиток цифрових технологій, досліджено потенціал застосування штучного інтелекту (ШІ) як інструменту для протидії сексуальній експлуатації дітей в Інтернеті. Проаналізовано конкретні технологічні рішення, які вже використовуються у світовій практиці: PhotoDNA від Microsoft, Google Content Safety API, а також інструменти PDQ та TMK+PDQF, створені Facebook для аналізу зображень та відео. Водночас розглянуто ризики, пов’язані з використанням злочинцями генеративних моделей штучного інтелекту для створення фальшивих інтимних матеріалів із метою шантажу дітей. Значну увагу приділено проблемі відсутності нормативно-правового регулювання застосування ШІ в правоохоронній діяльності в Україні. Проаналізовано законодавчі ініціативи щодо регулювання використання штучного інтелекту, зокрема в Україні та ЄС, а також вказано на необхідність правового врегулювання застосування таких технологій у правоохоронній діяльності. Запропоновано доповнення до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» для легалізації використання ШІ у виявленні та блокуванні шкідливого контенту. The article explores the potential of using artificial intelligence (AI) technologies to combat crimes related to the sexual exploitation of children on the Internet. In today’s digital environment, the number of crimes committed online is steadily increasing, particularly those involving child sexual exploitation. Anonymity, global reach, high user mobility, and the low level of control over digital platforms in some countries create favorable conditions for criminal activities such as the production, storage, and distribution of child sexual abuse material (CSAM), grooming, sextortion, live-streamed sexual abuse, and the use of online platforms for child trafficking. The article highlights the high level of children’s vulnerability to such threats, due in part to prolonged time spent online, a careless approach to online communication, and a low level of digital literacy. Given the rapid advancement of digital technologies and the growing number of related crimes, the article examines the potential of AI as a tool for preventing and investigating these offenses. It analyzes specific technological solutions already in use globally, including Microsoft’s PhotoDNA, Google’s Content Safety API, and Facebook’s tools PDQ and TMK+PDQF, which are design to detect and analyze visual content. At the same time, the article considers the risks associated with the misuse of generative AI by offenders to create fake intimate content for blackmailing children. Special attention paid to the lack of regulatory and legal frameworks governing the use of AI in law enforcement in Ukraine. Legislative initiatives in both Ukraine and the European Union are examine, and the necessity of introducing legal norms to regulate the application of AI technologies in this domain emphasized. The article proposes an amendment to the Law of Ukraine “On Combating Human Trafficking” to legalize the use of AI for detecting and blocking harmful content. Описание: Зачек О.І. Застосування штучного інтелекту для протидії злочинам у сфері сексуальної експлуатації дітей у мережі Інтернет / Зачек Олег Ігорович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Юридична. - 2025. - № 3. - С. 119-125. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9063 Название: Стандартизація інформаційної безпеки хмарних сервісів Авторы: Хімко, Я.П.; Khimko, Ya.P. Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто стандартизацію інформаційної безпеки хмарних сервісів. Актуальність характеризується необхідністю вивчення стандартів, які визначають організаційні, технічні та програмні аспекти інформаційної безпеки. Метою статті є формування наукового уявлення про природу та особливості стандартизації технічного регулювання та практичного втілення хмарних сервісів. Методологія дослідження включає загальнонаукові методи наукового пізнання, такі як аналіз, синтез, узагальнення, логічний метод, індукція, дедукція, класифікація, аналогія; приватно-наукові та спеціальні методи: порівняльно-правовий, формально-юридичний і інші методи дослідження. Об’єктом дослідження є правові відносини, що виникають під час стандартизації інформаційної безпеки хмарних сервісів. Предметом статті є норми законодавства України та низки зарубіжних держав, що регулюють відносини з приводу стандартизації інформаційної безпеки хмарних сервісів. Зазначено, що хмарні технології – це організаційна модель віддаленого використання елементів інформаційних систем, у зв’язку з чим дослідження інформаційної безпеки хмарних сервісів охоплює відносини забезпечення конфіденційності, цільності інформації, що знаходиться у хмарних сховищах. Об’єкт стандартизації інформаційної безпеки хмарних сервісів характеризується комплексністю, включає технологічні та технічні параметри безпеки інформаційних систем (інформаційні технології, технічні засоби та дані). Стандартизація передбачає прийняття стратегії правового регулювання відносин, що формуються під час використання хмарних технологій у контексті забезпечення інформаційної безпеки. Міжнародне співробітництво у сфері стандартизації інформаційної безпеки хмарних сервісів передбачає вироблення єдності підходів до регулювання конфіденційності, ідентифікації, доступу до даних. Стандарти установлюють вимоги дотримання запобіжних заходів при користуванні хмарною інформаційною системою (забезпечення конфіденційності паролів, запобігання несанкціонованому доступу до електронно-обчислювальних засобів, уважність до налаштувань доступу інформації). The article considers the standardization of information security of cloud services. The relevance is characterized by the need to study standards that determine the organizational, technical and programmatic aspects of information security. The purpose of the article is to form a scientific understanding of the nature and features of standardization of technical regulation and practical implementation of cloud services. The research methodology includes general scientific methods of scientific knowledge, such as analysis, synthesis, generalization, logical method, induction, deduction, classification, analogy; private scientific and special methods: comparative legal, formal legal and other research methods. The object of the study is legal relations that arise during the standardization of information security of cloud services. The subject of the article is the norms of the legislation of Ukraine and a number of foreign states that regulate relations regarding the standardization of information security of cloud services. It is noted that cloud technologies are an organizational model of remote use of elements of information systems, in connection with which the study of information security of cloud services covers the relations of ensuring confidentiality, integrity of information located in cloud storages. The object of standardization of information security of cloud services is characterized by complexity, includes technological and technical parameters of information system security (information technologies, technical means and data). Standardization involves the adoption of a strategy for legal regulation of relations that are formed during the use of cloud technologies in the context of ensuring information security. International cooperation in the field of standardization of information security of cloud services involves the development of unity of approaches to regulating confidentiality, identification, and access to data. The standards establish requirements for compliance with precautionary measures when using a cloud information system (ensuring the confidentiality of passwords, preventing unauthorized access to electronic computing facilities, paying attention to informatio n access settings). Описание: Хімко Я.П. Стандартизація інформаційної безпеки хмарних сервісів / Хімко Я.П. // Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. - Серія: Право. - 2025. - Вип. 88. - Ч. 3. - С. 61-66. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8312 Название: Вплив інформаційних технологій на формування компетентностей при вивчені вищої математики у закладах вищої освіти Авторы: Огірко, О.І.; Ohirko, O.I.; ORCID ID: 0000-0002-4645-7933 Краткий осмотр (реферат): Сучасний ринок праці створює високу конкуренцію у застосуванні наукових знань, інженерних методів та технічних процесів для розробки, вдосконалення, оптимізації та впровадження технологічних процесів у різних галузях виробництва. Однією з умов соціального та економічного зростання країни є інвестиції в освіту. Суспільний запит до вищої школи відображає потребу в кваліфікованих фахівцях, здатних швидко орієнтуватися в умовах ринкової економіки, професійно мобільних та компетентних у своїй галузі. В освітньому середовищі важливо розвивати систему соціальних, культурних та професійних компетентностей, які сприятимуть формуванню корпоративної культури, соціальної свободи та ставлення до обраної професії серед нового покоління фахівців. Велика увага у закладах вищої освіти приділяється вивченню вищої математики, яка сприяє формуванню широкого спектра компетентностей, необхідних для успішної професійної діяльності та розвитку критичного мислення. Компетентності з вищої математики потрібні для: моделювання і аналізу складних проблем, проектування і оптимізація технічних систем, аналізу даних, обробка і інтерпретація великих обсягів інформації, прогнозування і управління інвестиціями, розробка алгоритмів і криптографії, моделювання ситуацій для обґрунтованих рішень. Використання інформаційних систем та технологій в навчальному процесі, зокрема і при викладанні вищої математики сприяє підвищенню інтелектуальної діяльності, зростанню критичного мислення, формуванню у здобувачів освіти навики особистісного розвитку та soft skills, удосконаленню творчих та лідерських здібностей. Статтю присвячено дослідженню формуванню компетентностей при вивчені вищої математики, обґрунтовано необхідність викладання математики з використанням інформаційних систем та технологій, визначено ключові властивості інформаційних технологій та напрямки розвитку сучасних інформаційних систем в освітньому процесі. The modern labor market creates high competition in the application of scientific knowledge, engineering methods and technical processes for the development, improvement, optimization and implementation of technological processes in various branches of production. One of the conditions for social and economic growth of the country is investment in education. Public demand for higher education reflects the need for qualified specialists who are able to quickly navigate the conditions of the market economy, professionally mobile and competent in their field. In the educational environment, it is important to develop a system of social, cultural and professional competencies that will contribute to the formation of corporate culture, social freedom and attitude to the chosen profession among the new generation of specialists. A lot of attention in institutions of higher education is paid to the study of higher mathematics, which contributes to the formation of a wide range of competencies necessary for successful professional activity and the development of critical thinking. Competencies in higher mathematics are required for: modeling and analysis of complex problems, design and optimization of technical systems, data analysis, processing and interpretation of large volumes of information, forecasting and investment management, development of algorithms and cryptography, modeling of situations for informed decisions. The use of information systems and technologies in the educational process, in particular, in the teaching of higher mathematics contributes to the increase of intellectual activity, the growth of critical thinking, the formation of personal development skills and soft skills in students, and the improvement of creative and leadership abilities. The article is devoted to the study of the formation of competences in the study of higher mathematics, the necessity of teaching mathematics using information systems and technologies is substantiated, the key properties of information technologies and the directions of development of modern information systems in the educational process are determined. Описание: Огірко О.І. Вплив інформаційних технологій на формування компетентностей при вивчені вищої математики у закладах вищої освіти / Огірко Ольга Ігорівна // Наука і техніка сьогодні. - 2024. - № 8. - С. 1103-1114. 2024-01-01T00:00:00Z