https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/368 Scientific publications 2026-04-06T23:11:22Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9343 Название: Forced surrogacy as a background phenomenon of human trafficking Авторы: Savaida, O.I.; Савайда, О.І.; ORCID ID: 0000-0003-2035-2604; Tsmots, U.O.; Цмоць, У.О.; ORCID ID: 0000-0002-8423-8272 Краткий осмотр (реферат): The article examined forced surrogacy as a latent manifestation of human trafficking, which poses a threat to the democratic and legal foundations of society, especially in the context of armed conflicts, which makes the study relevant. The aim of the work was to clarify the legal nature, causes and consequences of forced surrogacy as a form of exploitation and to develop ethical and legal guidelines to prevent this phenomenon. The methodology was based on the application of formal-legal, comparative-legal, problem-oriented, systemic-structural, logical-legal methods and the method of generalisation, which allowed for a comprehensive analysis of normative acts, approaches of different countries and key contradictions in the field of reproductive practices. The study found that forced surrogacy, despite its formal similarity to legal medical services, actually contains signs of exploitation and can be classified as a form of human trafficking under international law. It has been shown that socio-economic instability, imperfect regulation and the lack of effective control over the activities of medical and intermediary structures create a breeding ground for abuse, commercial coercion and violations of women’s rights. International documents and Ukrainian legislation have been analysed, revealing gaps in regulation, including the absence of a clear legal definition, uniform standards for the protection of women and effective mechanisms for state control. Ethical and legal guidelines are proposed to minimise the risks of exploitation by strengthening guarantees of dignity and equality and enhancing international cooperation in combating human trafficking. The practical significance of the results obtained lies in the possibility of using the recommendations formulated to improve national and international policies in the field of reproductive technologies and the protection of women’s rights. У статті розглянуто примусове сурогатне материнство як латентний прояв торгівлі людьми, що становить загрозу для демократичних та правових засад суспільства, особливо в умовах збройних конфліктів, що зумовлює актуальність дослідження. Метою роботи було з’ясування правової природи, причин і наслідків примусового сурогатного материнства як форми експлуатації та формування етичних і правових орієнтирів для запобігання цьому явищу. Методологія ґрунтувалась на застосуванні формально-юридичного, порівняльно-правового, проблемного, системно-структурного, логіко-юридичного методів та методу узагальнення, що дозволило комплексно проаналізувати нормативні акти, підходи різних країн і ключові суперечності у сфері репродуктивних практик. У ході дослідження встановлено, що примусове сурогатне материнство, попри формальну подібність до легальної медичної послуги, фактично містить ознаки експлуатації та може кваліфікуватися як форма торгівлі людьми відповідно до міжнародного права. Показано, що соціально-економічна нестабільність, недосконалість регулювання та відсутність ефективного контролю за діяльністю медичних і посередницьких структур створюють підґрунтя для зловживань, комерційного примусу та порушення прав жінок. Проаналізовано міжнародні документи та законодавство України, що дало змогу виявити прогалини в регулюванні, серед яких відсутність чіткої правової дефініції, єдиних стандартів захисту жінок і дієвих механізмів державного контролю. Запропоновано етичні та правові орієнтири, спрямовані на мінімізацію ризиків експлуатації через зміцнення гарантій гідності, рівності та посилення міжнародної співпраці у сфері протидії торгівлі людьми. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання сформульованих рекомендацій для вдосконалення національної та міжнародної політики у сфері репродуктивних технологій і захисту прав жінок. Описание: Savaida О.I. Forced surrogacy as a background phenomenon of human trafficking / Olena Savaida, Uliana Tsmots // Соціально-правові студії/Social & Legal Studios. - 2025. - Vol. 8. - № 34. - С. 9-17. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9112 Название: The Principle of the Welfare State through the Prism of Legal Positions of the Constitutional Court of Ukraine Авторы: Badyda, A.; Бадида, А.; Pankevych, O.Z.; Панкевич, О.З. Краткий осмотр (реферат): Метою статті є аналіз сутності соціальної держави як конституційного принципу та проявів її соціальної функції через призму юридичних позицій Конституційного Суду України. У статті висвітлюється еволюція позицій Конституційного Суду України щодо завдань і функціонування соціальної держави, що пройшла у своєму розвитку кілька етапів. Особливу увагу приділено рішенням, прийнятим вже в умовах воєнного стану. Зроблено висновки щодо практики Конституційного Суду України з реалізації соціальних прав, що засвідчує значну специфіку підходу у їх викладі, яка полягає, зокрема: а) у розширеному обсязі закріплених соціальних прав людини порівняно з іншими європейськими державами; б) поширенням на цей блок загальних стандартів щодо заборони «звуження» чи «скасування» (стаття 22 Конституції України); в) із очевидних причин вимушеною є необхідність принципу домірності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави. Наголошується, що в останні роки соціальна функція держави істотно видозмінена. У зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, акценти змістилися, і це, у першу чергу, цілком закономірно стосується необхідності посилення соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей. The purpose of the article is to analyze the essence of the welfare state as a constitutional principle and manifestations of its social function through the prism of legal positions of the Constitutional Court of Ukraine. The article highlights the development of the positions of the Constitutional Court of Ukraine on the tasks and functioning of the welfare state, which has passed through several stages of its development. Special attention is paid to decisions made under martial law. The author draws conclusions about the practice of the Constitutional Court of Ukraine on the implementation of social rights, which reveals a significant specificity of the approach to their presentation, which consists, in particular, in: a) the expanded scope of the enshrined social human rights in comparison with other European states; b) the extension to this block of general norms prohibiting "restriction" or "abolition" (Article 22 of the Constitution of Ukraine); c) the necessity of the principle of proportionality between social protection of citizens and the financial capabilities of the state is forced for obvious reasons. It is emphasized that in recent years, the social function of the state has been significantly modified. Due to the full-scale invasion of the Russian Federation into the territory of Ukraine, the emphasis has shifted, and this, first of all, quite naturally concerns the need to strengthen the social protection of military personnel and their families. Описание: Badyda А. The Principle of the Welfare State through the Prism of Legal Positions of the Constitutional Court of Ukraine / Andrianna Badyda, Oleh Pankevych // International Journal of Research in Social Sciences. - 2024. - Vol. 14. - Issue 12. - С. 6-14. 2024-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9111 Название: Реалізація конституційного права рівності крізь проблематику гендерності при здійсненні правосуддя Авторы: Мелех, Л.В.; Melekh, L.V.; ORCID ID: 0000-0003-2936-8426; Мелех, Б.В.; Melekh, B.V.; ORCID ID: 0000-0002-3125-0163; Лісовська, В.Ю.; Lisovska, V.Yu. Краткий осмотр (реферат): У статті досліджується проблема забезпечення гендерної рівності у сфері здійснення правосуддя в Україні, яка на сьогодні є однією з ключових у контексті утвердження принципів правової держави та недискримінації. Зазначена тематика має міждисциплінарний характер і розглядається як складова частина національних пріоритетів, державних програм і законодавчої політики. Право на доступ до правосуддя гарантується Конституцією України та забезпечується через ефективні механізми судового захисту. На практиці реалізація цього права часто ускладнюється низкою факторів, серед яких – складність судових справ, емоційний стан учасників процесу, а також їх матеріальне становище. У зв’язку з цим важливу роль відіграє інституційна система надання безоплатної правової допомоги, яка спрямована на забезпечення рівного доступу до правосуддя. Урахування гендерної складової в цьому контексті виступає необхідною умовою формування справедливої, інклюзивної та ефективної системи правосуддя. У статті, спираючись на всебічне аналітичне дослідження, обґрунтовується положення про те, що гендерна рівність у сфері правосуддя передбачає справедливе та обґрунтоване ставлення до жінок і чоло- віків з урахуванням їхніх індивідуальних потреб. Такий підхід може передбачати як однакове ставлення до осіб незалежно від статі, так і диференційований підхід, що, з позиції правового балансу, визнається рівноцінним щодо обсягу прав, обов’язків та можливостей їх реалізації. У контексті інституційного ста- новлення та нормативного розвитку гендерної політики, досягнення гендерної рівноправності нерідко потребує впровадження спеціальних заходів, спрямованих на подолання соціально-історичних форм дискримінації, що тривалий час негативно впливали на становище жінок. Відтак, концепт гендерної рівності доцільно розглядати не лише як соціальну ідею, але й як правову категорію та основоположний конституційний принцип правової системи. Актуальність досліджуваної проблематики зумовлена тим, що на сьогодні в Україні все ще спостерігаються суттєві труднощі щодо реалізації принципу гендерної рівності в аспекті доступу до правосуддя. Основною метою даної наукової роботи є здійснення об’єктивного та самостійного аналізу питань, які виникають у процесі оцінки впливу гендерної складової на реалізацію правосуддя в національному контексті. Це дослідження спрямоване на розроблення авторських рекомендацій і формулювання висновків, що мають на меті сприяти запровадженню ефективної та стабільної практики реалізації конституційного принципу гендерної рівності в судовій системі України. У статті доводиться, що забезпечення гендерної рівності та розширення правового і соціального потенціалу жінок є стратегічно важливими цілями сталого розвитку, які виступають основою досягнення результативних та довготривалих трансформацій, а також становлять невід’ємний елемент реалізації фундаментальних прав людини. Акцентується увага на тому, що жодне суспільство не здатне забезпечити всебічний поступ без переосмислення системи розподілу повноважень, доступу до ресурсів і можливості здійснювати свідомий вибір як для жінок, так і для чоловіків, з метою гарантування рівних умов для формування ними власної життєвої траєкторії в межах правових відносин. The article is devoted to the current problem of gender equality in the administration of justice in Ukraine. This topic is cross-cutting, and acts as such, which should be considered as an integral part of national priorities, programs and the legislative process. Access to justice is guaranteed and ensured by effective means of judicial protection of rights. In practice, mainly, equal access to justice is ensured through legal aid mechanisms due to the complexity of the case, the emotional or material condition of the party to the process. That is why taking into account gender issues is of great importance here. The article, based on a comprehensive analysis, considers that gender equality is a fair treatment of men and women in accordance with their needs in the administration of justice. This may include equal treatment or treatment that is different, but interpreted as equivalent in terms of rights, obligations and their opportunities. In the context of the formation and development of the goal of gender equality, it very often requires measures to compensate for the social and historical disadvantage of women. That is why gender equality must be considered as an idea, as a legal category, and as a constitutional principle of law. The relevance of the issue is also determined by the fact that currently in Ukraine in the field of access to justice there are still problems of gender equality. The main purpose of the work is to conduct an independent study of the issues that arise when considering the impact of gender equality in the administration of justice in Ukraine in order to form the author’s recommendations and conclusions, to ensure effective and sustainable practice of law enforcement of the constitutional principle of gender equality in the justice system of Ukraine. The article also substantiates that gender equality and women’s empowerment are identified as key development goals, leading to effective and sustainable results, as well as fundamental for the realization of human rights. It is emphasized that no society can develop without transforming and increasing the distribution of powers, resources and choices for women and men, so that they have equal opportunities to shape their own lives in any legal relations. Описание: Мелех Л.В. Реалізація конституційного права рівності крізь проблематику гендерності при здійсненні правосуддя / Мелех Любомира Володимирівна, Мелех Богдан Володимирович, Лісовська Валентина Юріївна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Юридична. - 2025. - С. 3-10. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9104 Название: Застосування європейських стандартів недискримінації у конституційному правосудді України: методологійний вимір Авторы: Рабінович, C.П.; Rabinovych, C.P.; ORCID ID: 0000-0003-4144-5439; Панкевич, О.З.; Pankevych, O.Z.; ORCID ID: 0000-0002-6636-1330 Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено проблемним аспектам методології застосування Конституцій- ним Судом України структурних елементів європейської формули недискримінації під час перевірки конституційності законів. Емпіричною базою розвідки виступають акти Конституцій- ного Суду, прийняті у 2015–2024 роках, розглянуті у порівнянні з релевантними актами, ухваленими до Революції Гідності. Констатовано, що в «пост-євромайданний» період відбувся поступ у застосуванні Конституційним Су- дом України європейських стандартів недискримінації в процесі вирішення питання про відповідність приписів закону вимогам статті 24 Конституції України. Практика Конституційного Суду засвідчує сприйняття рівності як європейської правової цінності, а також урахування змісту європейських фор- мул недискримінаційного поводження, імплементованих у національне законодавство. У конституційному правосудді новітнього часу відбувається принагідне подальше розроблення теорій- них аспектів засади рівності. Зокрема, здійснено розрізнення «рівності» правових статусів та їхньої «од- наковості», а також уточнено юридичну природу пільг у зв’язку з позитивними діями держави в кон- тексті реалізації конституційних засад рівних умов (рівних можливостей) і справедливості. Важливими складовими інтерпретації правового змісту конституційної засади рівності стало викорис- тання практики зарубіжних конституційних судів і ЄСПЛ, актів Європейського Союзу, документів Вене- ційської комісії та приписів антидискримінаційного законодавства України. Поряд із наведеними вище безсумнівними здобутками, до проблемних аспектів антидискримінаційної експертизи, що здійснюється під час конституційного судочинства, слід віднести те, що до виробленого в практиці Європейського суду з прав людини покрокового аналізу ситуацій дискримінації Конститу- ційний Суд у всій своїй практиці не вдавався жодного разу. Вирішуючи питання про відповідність закону приписам статті 24 Конституції, КСУ дає оцінку лише об- ґрунтованості/виправданості законодавчого (не)розрізнення правових статусів осіб (justification test) та домірності такого (не)розрізнення (proportionality test). З огляду на це, важливим кроком у напрямку опанування європейської методики застосування антидискримінаційного алгоритму в частині тесту на порівнянність (comparability test) стало виокремлення означеного питання та спроба його вирішення в Рішенні Конституційного Суду України № 1-р/2021. Відзначено значну політизацію розгляду Судом у згаданому Рішенні питання про наявність дискримі- нації окремих мовних груп. З огляду на це, сподіваємося, що в майбутньому більшість у складі спеціалі- зованого органу конституційної юрисдикції зможе знайти в собі мужність змінити ті зі сформульованих Судом юридичних позицій з означеного питання, що перебувають у явній суперечності з усталеними міжнародними стандартами антидискримінаційного права. The article is devoted to the problematic aspects of the application methodology by the Constitutional Court of Ukraine of the structural elements of the European formula of non-discrimination when reviewing the constitutionality of laws. The empirical basis of the study is the acts of the Ukrainian Constitutional Court adopted in 2015-2024, which are considered in comparison with the relevant acts adopted before the Revolution of Dignity. It is stated that in the «post-Euromaidan» period, there has been progress in the application of European standards of non-discrimination by the Constitutional Court of Ukraine in the process of deciding whether the provisions of the law comply with the requirements of Article 24 of the Constitution of Ukraine. The practice of the Constitutional Court demonstrates the perception of equality as a European legal value, as well as the consideration of the content of European formulas of non-discriminatory treatment implemented in national legislation. In the constitutional justice of modern times, the theoretical aspects of the principle of equality are being further developed. In particular, a distinction has been made between the «equality» of legal statuses and their «sameness», and the legal nature of benefits in connection with positive actions of the State in the context of the implementation of the constitutional principles of equal conditions (equal opportunities) and justice has been clarified. An important component of the interpretation of the legal content of the constitutional principle of equality was the use of the practice of foreign constitutional courts and the ECHR, acts of the European Union, documents of the Venice Commission and provisions of the antidiscrimination legislation of Ukraine. Along with the above-undoubted achievements, the problematic aspects of anti-discrimination expertise carried out in constitutional proceedings include the fact that the Constitutional Court has never resorted to the step-by-step analysis of discrimination situations developed in the practice of the European Court of Human Rights. When deciding on the compliance of law with the provisions of Article 24 of the Constitution, the CCU assesses only the validity/justification of the legislative (non)distinction of legal statuses of persons (justification test) and the proportionality of such (non)distinction (proportionality test). Given this, an important step towards mastering the European methodology for applying the anti-discrimination algorithm in terms of the comparability test was the identification of this issue and an attempt to resolve it in the Decision of the Constitutional Court of Ukraine No. 1-р/2021. The author notes a significant politicization of the Court's consideration of the issue of discrimination against certain language groups in the said Decision. Given this, we hope that in the future the majority of the specialized body of constitutional jurisdiction will be able to find the courage to change the legal positions formulated by the Court on this issue, which are in clear contradiction to the established international standards of anti-discrimination law. Описание: Рабінович С.П. Застосування європейських стандартів недискримінації у конституційному правосудді України: методологійний вимір / Сергій Рабінович, Олег Панкевич // Український часопис конституційного права. - 2024. - № 4. - С. 16-31. 2024-01-01T00:00:00Z