https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4333 Scientific publications are indexed in the scientometric databases Web of Science and Scopus 2026-04-17T12:29:08Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9056 Название: Socio-legal phenomenon of judicial reasoning in the context of the implementation of a functional state (Scopus) Авторы: Ванджурак, Р.; Vandzhurak, R.; ORCID ID: 0000-0002-8474-2276; Кушакова-Костицька, Н.; Kushakova-Kostytska, N.; ORCID ID: 0000-0002-1116-4751; Балинська, О.М.; Balynska, O.M.; ORCID ID: 0000-0002-0168-143X; Панкевич, О.З.; Pankevych, O.Z.; ORCID ID: 0000-0002-6636-1330; Настасяк, І.; Nastasiak, I.; ORCID ID: 0000-0002-3963-1788 Краткий осмотр (реферат): Актуальність суддівського розсуду (дискреції) в контексті реалізації функцій держави зумовлюється рядом ключових факторів: цей феномен дає змогу реалізовувати функцію правосуддя гнучко, з урахуванням конкретних обставин справи та мінливих соціально-економічних умов, що забезпечує баланс гілок влади; підвищує ефективність захисту прав людини в судовому порядку; дозволяє уникати формального підходу до правозастосування; підвищує довіру суспільства до судової системи. Метою даного дослідження був розгляд суддівського розсуду як соціально-правового феномену з урахуванням природи державної влади і потреб сучасного правового регулювання суспільних відносин. Для цього обрано низку методологічних підходів: на основі герменевтичного методу продемонстровано змістову «вписаність» розсуду в соціокультурний контекст його формування та функціонування в державі на різних етапах її становлення; за допомогою соціодинамічного підходу виявлено внутрішні та зовнішні суперечності розсуду як органічного компоненту певного соціокультурного середовища, з еволюційною динамікою якого тісно повʼязані його трансформації; на основі методів дедуктивно-логічного аналізу доведено взаємовпливовість функціонального потенціалу держави і дискреційних повноважень суддів. Серед основних результатів розвідки також визнання суддівського розсуду як дієвого способу формування громадської думки та суспільної правової свідомості, а отже, розуміння соціально- правового контенту цього феномену з потенційними можливостями формувати проактивне громадянське суспільство і коригувати державно-правову політику. Акцентовано на взаємовпливі дискреційних повноважень суддів і громадської думки, адже суддівський розсуд є одночасно і наслідком, і джерелом впливу на громадську думку та колективну правосвідомість, а відтак може формувати і змінювати настрої в суспільстві, впливати на рівень довіри громадян до державних інституцій, підвищувати правову культуру, і, як наслідок, формувати внутрішню державну політику у сфері правоохорони і правозахисту. Дослідження має практичну цінність, бо демонструє певну теоретичну схему дорожньої карти для тих, хто застосовує дискреційні повноваження держави, а також усіх, кого стосується реалізація розсуду при ухваленні дискреційних рішень представниками органів державної влади. The relevance of judicial discretion in the context of implementing state functions is determined by several key factors. This phenomenon enables the exercise of justice in a flexible manner, taking into account the specific circumstances of each case and the changing socio economic conditions, thereby ensuring a balance between the branches of power. It enhances the effectiveness of judicial protection of human rights, prevents a purely formal approach to the application of the law, and fosters public trust in the judiciary. This study aimed to explore judicial discretion as a socio-legal phenomenon, concerning the nature of state authority and the demands of contemporary legal regulation of social relations. To achieve this, a number of methodological approaches have been adopted. The hermeneutic method has been used to demonstrate how discretion is conceptually embedded in the socio-cultural context in which it arises and functions at various stages of state development. Through the socio-dynamic approach, internal and external contradictions of discretion have been identified, showing its role as an organic component of a given socio-cultural environment and its close link to the evolutionary dynamics of that environment. The use of deductive-logical analysis has demonstrated the interdependence between the functional potential of the state and the discretionary powers of judges. Among the principal findings of the study is the recognition of judicial discretion as an effective means of shaping public opinion and legal consciousness within society. This highlights the socio-legal dimension of the phenomenon and its potential to foster a proactive civil society and influence the development of state legal policy. Emphasis is placed on the reciprocal relationship between the discretionary powers of judges and public opinion. Judicial discretion is both a consequence of and a contributor to public perception and collective legal consciousness. As such, it can shape and shift societal attitudes, influence the level of public trust in state institutions, promote legal culture, and ultimately contribute to shaping domestic policy in the spheres of law enforcement and the protection of rights. The study holds practical significance as it outlines a theoretical framework – a kind of roadmap – for those exercising the discretionary powers of the state, as well as for all individuals affected by the implementation of discretion in decision-making by representatives of public authorities. Описание: Vandzhurak R. Socio-legal phenomenon of judicial reasoning in the context of the implementation of a functional state / Roman Vandzhurak, Nataliia Kushakova-Kostytska, Olga Balynska, Oleg Pankevych, Iryna Nastasak // Соціально-правові студії/Social & Legal Studios. - 2025. - Т. 8. - № 2. - С. 108-117.. 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/6188 Название: Civilizational and culturological aspect of philosophical and legal studies of taen laoc observance of human rights (Web of Science) Авторы: Гайворонюк, Н.В.; Haivoroniuk, N.V.; ORCID ID: 0000-0001-8510-2011; Сіромська, Г.М.; Siromska, H.M.; ORCID ID: 0000-0002-5322-4994; Serhieiev, V.; ORCID ID: 0000-0001-7859-0408; Zahurska-Antoniuk, V.; ORCID ID: 0000-0003-3334-4494; Kobetiak, A.; ORCID ID: 0000-0001-6899-0571; Tohobytska, V.; ORCID ID: 0000-0002-4642-6117 Краткий осмотр (реферат): Основна мета статті – дослідження ключових елементів цивілізаційно-культурологічного аспекту філософського і правового дослідження дотримання прав людини. Особливим предметом дослідження стала філософія дотримання прав людини. Методологічно – це описове дослідження, виконане в галузі філософії права та логіки. Наукова новизна полягає у тому, що в сучасному правовому дискурсі існує декілька підходів до сучасного міжкультурного обґрунтування ідеї прав людини. Серед них заслуговують на увагу теорії прав людини, засновані на самообмеженні негативних проявів особистості, онтології сфери людського буття, ідеї людської особистості та міжкультурного правового дискурсу. Усе це дозволило зробити висновок, що подальший розвиток прийнятної для більшості країн теорії прав людини, на думку авторів, пов’язаний саме з онтологічними концепціями прав людини, серед яких особливе місце повинен займати міжкультурно-правовий підхід, важливий, як в евристичному, так і в герменевтичному плані. The main purpose of the article was to study the key elements of the civilizational and cultural aspect of philosophical and legal research on the observance of human rights. The subject of the research was specifcally the philosophy of human rights observance. Methodologically it is descriptive research developed in the domains of legal philosophy and logic. The scientifc novelty lies in the fact that in modern legal discourse several approaches to the modern crosscultural substantiation of the idea of human rights have been identifed. Among them deserve attention the theories of human rights, based on the self-limitation of negative manifestations of a person, the ontology of spheres of human existence, the idea of human identity and the possibility of intercultural legal discourse. All allowed to conclude that, the further development of a theory of human rights acceptable to the majority of countries, in the opinion of the authors, is connected precisely with the otological concepts of human rights, among which the intercultural legal approach can be of great importance, in heuristic and hermeneutic terms. Описание: Gaivoroniuk N. Civilizational and culturological aspect of philosophical and legal studies of taen laoc observance of human rights / Nataliia Gaivoroniuk, Hanna Siromska, Viacheslav Serhieiev, Viktoriia Zahurska-Antoniuk, Andrii Kobetiak, Violeta Tohobytska // Cuestiones Políticas. - 2023. - Volume 41. - Issue 78. - P. 284-295. 2023-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/6055 Название: Introduction of artificial intelligence in the justice system: international experience (Scopus) Авторы: Балинська, О.М.; Balynska, O.M.; ORCID ID: 0000-0002-0264-2926; Барабаш, О.О.; Barabash, O.O.; ORCID ID: 0000-0002-8722-3818; Забзалюк, Д.Є.; Zabzaliuk, D.Ye.; ORCID ID: 0000-0001-7006-6839; Шехавцов, Р.М.; Shekhavtsov, R.M.; ORCID ID: 0000-0003-4940-4359; Стецюк, Н.В.; Stetsiuk, N.V.; ORCID ID: 0000-0001-8895-3153 Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – визначення шляхів впровадження штучного інтелекту в українську систему правосуддя. Методологічну основу дослідження становлять теоретичні та спеціально-правові методи: філософські підходи, загальні та спеціальні методи сучасної юридичної науки, що покликані тлумачити право, а також загальнонаукові підходи. Під час дослідження встановлено особливості використання штучного інтелекту в національній системі правосуддя та проведено аналіз міжнародного досвіду використання штучного інтелекту в системі правосуддя, що дозволило виявити позитивні та негативні моменти в практиці інших країн. Крім того, визначено проблеми, які можуть перешкоджати розвитку штучного інтелекту в системі правосуддя України та позитивні тенденції впровадження цієї інноваційної комунікаційної технології. На підставі визначених недоліків та переваг використання штучного інтелекту в правосудді визначено, які системи доцільно впровадити в українському судочинстві, зокрема систему «супутник судді». Проте очевидно, що на даний момент штучний інтелект не може повністю замінити людину. The purpose of this study is to determine ways to introduce artificial intelligence into the Ukrainian justice system. The methodological basis of the study consists of theoretical and specialised legal methods: philosophical approaches, general and special methods of modern legal science, which are to interpret the law, and also general scientific styles. During the study, the features of the use of artificial intelligence in the justice system were established and an analysis of international experience in the use of artificial intelligence in the justice system was conducted, which allowed identifying positive and negative aspects in the practice of other countries. In addition, problems that may hinder the development of artificial intelligence in the justice system of Ukraine and positive trends in the introduction of this innovative communication technology were identified. Based on the identified disadvantages and advantages of using artificial intelligence in justice, it was determined which systems should be implemented in the Ukrainian justice system, in particular the ‘judge's companion’ system. However, it is evident that at the moment artificial intelligence cannot completely replace people. Описание: Balynska O. Introduction of Artificial Intelligence in the Justice System: International Experience / Olha Balynska, Olha Barabash, Dmytro Zabzaliuk, Ruslan Shehavtsov, Nataliya Stetsyuk // The Law, State and Telecommunications Review. - 2023. - V. 15. - № 1. - Pp. 58-69. 2023-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4238 Название: Integration of legal understanding as a methodological issue (Scopus) Авторы: Рабінович, П.М.; Rabinovych, P.M.; Рабінович, С.П.; Rabinovych, S.P.; Панкевич, О.З.; Pankevych, O.Z. Краткий осмотр (реферат): Актуальність дослідження зумовлена процесами плюралізації світоглядно-філософських і методологічних засад юриспруденції і такими, що відбуваються на тлі цих процесів, спробами теоретичного подолання конкуренції «позитивістських» і «природних» підходів до розуміння права в складі інтегративного праворозуміння. Метою статті є виявлення епістемологічних труднощів побудови інтегральних концепцій праворозуміння, пропонування напрямків їх подолання та обґрунтування варіанту інтегративного розуміння права на засадах поєднання діалектичного й потребового методологічних підходів. Основні методи дослідження. З опертям на діалектичну логіку розкривається сутність інтегративного праворозуміння як спроби здійснити синтез суперечливих підходів до осмислення права, процес інтегрування праворозумінь осмислюється як зняття суперечностей у розвитку правових явищ, а інтегрованість постає як включення окремих моментів такого розвитку до складу динамічної цілісності. На основі потребового підходу обґрунтовано критерій осмислення певних явищ як правових. Значення проведеного дослідження. Доведено, що інтегрування відмінних праворозумінь є завданням, яке може бути здійснене на засадах діалектичної, а не формальної логіки, а також із збереженням відмінностей та суперечностей між об’єднуваними концептуальними елементами. Обґрунтовано, що під час потребозадоволення відбувається інтегрування властивостей певних явищ в процес людського існування, набуття ними статусу життєво необхідних, а відтак і нормативно значущих складових цього процесу. Відтак правовість стає результатом діяльнісно-практичного інтегрування тих явищ, які слугують необхідними складовими життєдіяльності людини у соціумі. The relevance of the study is conditioned upon the pluralisation of the ideological, philosophical, and methodological foundations of legal science and attempts to theoretically overcome the competition of “positivist” and “natural” approaches to understanding law as part of an integrative legal understanding taking place against the background of such pluralisation. The purpose of the study is to identify the epistemological difficulties in constructing integral concepts of legal understanding, suggest solutions for them, and justify the option of integrative understanding of law based on a combination of dialectical and need-based methodological approaches. Main research methods. Based on dialectical logic, the essence of integrative legal understanding is covered as an attempt to synthesise contradictory approaches to understanding law, the process of integrating legal understanding is interpreted as removing contradictions in the development of legal phenomena, and integration appears as including individual moments of such development in the dynamic integrity. Based on the need-based approach, the study justifies the criterion for understanding certain phenomena as legal. Importance of the present study. It is proved that the integration of different legal understanding is a task that can be performed based on dialectical rather than formal logic, meanwhile preserving differences and contradictions between the combined conceptual elements. The study proves that during upon satisfying the needs, the properties of certain phenomena are integrated into human existence, acquiring the status of vital, and therefore normatively significant components of such existence. Therefore, the rule of law becomes the result of activity-practical integration of the phenomena serving as necessary components of human life in society. Описание: Rabinovych P.M. Integration of legal understanding as a methodological issue / Petro M. Rabinovych, Serhii P. Rabinovych, Oleh Z. Pankevych // Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. - 2021. - Т. 28. - № 3. - С. 47-55. 2021-01-01T00:00:00Z