https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/440 Scientific publications 2026-10-13T17:30:18Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9724 Название: Адміністративно-правова характеристика взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству Авторы: Гурковська, К.А.; Hurkovska, K.A.; ORCID ID: 0000-0001-5026-626X Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено адміністративно-правову характеристику взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Проаналізовано та систематизовано наукові підходи до розуміння категорії «взаємодія», що дало змогу виокремити три основні підходи до її трактування: як управлінської категорії, системного процесу та адміністративно-правового механізму. Обґрунтовано, що взаємодія суб’єктів є ширшим поняттям, ніж міжвідомча взаємодія, оскільки охоплює узгоджену діяльність не лише органів державної влади, а й органів місцевого самоврядування, спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, закладів охорони здоров’я, освіти, системи безоплатної правничої допомоги, громадських і міжнародних організацій та інших суб’єктів, уповноважених законодавством. Запропоновано авторське визначення взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству як врегульованого нормами адміністративного права системного процесу узгоджених дій упо вноважених суб’єктів, спрямованого на координацію діяльності, інформаційний обмін і реалізацію спільних заходів щодо запобігання, виявлення та припинення домашнього насильства, захисту постраждалих осіб і притягнення кривдників до відповідальності. Визначено основні ознаки такої взаємодії, до яких віднесено спільність мети, нормативну врегульова ність, компетенційну визначеність, узгодженість діяльності, системний характер, сталість інформацій ного обміну та комплексний характер. Підкреслено, що належна організація взаємодії є необхідною передумовою ефективної реалізації держав ної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Зроблено висновок, що запропонований підхід поглиблює наукові уявлення про адміністративно-правову природу взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, сприяє формуванню єдиного теоретичного підходу до розуміння цієї категорії, може бути використаний у подальших наукових дослідженнях, законотворчій діяльності та практиці функціонування суб’єктів, уповноважених реалізову вати державну політику у відповідній сфері. The article provides an administrative and legal characterisation of interaction between subjects in the field of prevention and counteraction to domestic violence. Scientific approaches to understanding the category of interaction are analysed and systematised, making it possible to distinguish three main approaches to its interpretation: interaction as a managerial category, a systemic process, and an administrative and legal mechanism. It is substantiated that interaction between subjects is a broader concept than interagency interaction, as it encompasses coordinated activities not only of public authorities but also of local self-government bodies, specialised support services for victims, healthcare and educational institutions, the free legal aid system, civil society and international organisations, as well as other entities authorised by law. The author’s definition of interaction between subjects in the field of prevention and counteraction to domestic violence is proposed as a systemic process of coordinated actions of authorised entities regulated by the rules of administrative law and aimed at coordinating activities, exchanging information, and implementing joint measures to prevent, detect and stop domestic violence, protect victims, and bring offenders to justice. The essential characteristics of such interaction are identified, including a common purpose, legal regulation, clearly defined competence, coordinated activities, a systemic nature, continuity of information exchange, and a comprehensive character. It is emphasised that the proper organisation of interaction constitutes a necessary prerequisite for the effective implementation of state policy in the field of prevention and counteraction to domestic violence. It is concluded that the proposed approach deepens the theoretical understanding of the administrative and legal nature of interaction between subjects, contributes to the development of a unified theoretical approach to this category, and may be applied in further academic research, legislative activities, and the practical functioning of entities authorised to implement state policy in the relevant field. Описание: Гурковська К.А. Адміністративно-правова характеристика взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству / Гурковська Катерина Андріївна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 25-33. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-3 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9723 Название: Інформаційно-аналітична діяльність у правоохоронних органах України: теоретико-правові засади та нормативне забезпечення Авторы: Боровікова, В.С.; Borovikova, V.S.; ORCID ID: 0000-0003-4401-4562; Баб’як, А.В.; Babiak, A.V.; ORCID ID: 0000-0002-2284-3864 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено теоретико-правові засади інформаційно-аналітичної діяльності правоохоронних органів України та особливості її нормативно-правового забезпечення в умовах цифрової трансформації суспільства. Обґрунтовано актуальність дослідження з огляду на зростання ролі інфор мації як стратегічного ресурсу у сфері забезпечення правопорядку, протидії злочинності та прийняття ефективних управлінських рішень. Визначено, що інформаційно-аналітична діяльність є комплексним про цесом, який охоплює збір, накопичення, систематизацію, обробку, аналіз та інтерпретацію інформації з метою формування об’єктивного уявлення про стан криміногенної ситуації та вироблення оптимальних заходів реагування. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння сутності інформаційно-аналітичного забезпе чення правоохоронної діяльності, розкрито його функціональне призначення та значення для підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів. Встановлено, що сучасні інформаційно-аналітичні технології сприяють своєчасному виявленню кримінальних загроз, прогнозуванню тенденцій злочинності, координації діяльності суб’єктів правоохоронної системи та оптимізації процесів прийняття управлін ських рішень. Особливу увагу приділено дослідженню нормативно-правової бази, що регламентує інформаційно-аналі тичну діяльність в Україні. Розглянуто положення Конституції України, законів України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформа ційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та інших нормативно-правових актів. Визначено їхню роль у формуванні правових засад збору, обробки, використання та захисту інформації у правоохоронній сфері. Наголошено на необхідності забезпечення балансу між ефективністю інформаційно аналітичної діяльності та дотриманням конституційних прав людини, насамперед права на приватність і захист персональних даних. Зроблено висновок, що чинна система нормативно-правового регулювання створює належні передумови для функціонування інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів, однак потребує подальшого вдосконалення в контексті розвитку цифрових технологій, інтеграції інформаційних ресурсів та гармонізації національного законодавства із європейськими стандартами. Перспективним напрямом роз витку визначено впровадження сучасних аналітичних інструментів, технологій штучного інтелекту та прогнозної аналітики у практику правоохоронної діяльності. The article examines the theoretical and legal foundations of information and analytical activities within the system of Ukrainian law enforcement agencies and analyzes the specific features of their legal and regulatory framework in the context of the ongoing digital transformation of society. The relevance of the study is substantiated by the growing role of information as a strategic resource for maintaining public order, combating crime, and supporting effective managerial decision-making. It is established that information and analytical activity constitutes a comprehensive process involving the collection, accumulation, systematization, processing, analysis, and interpretation of information aimed at developing an objective understanding of the criminogenic situation and formulating appropriate response measures. The article analyzes the principal scholarly approaches to the concept of information and analytical support for law enforcement activities, revealing its functional purpose and significance in enhancing the effectiveness of law enforcement agencies. The study demonstrates that modern information and analytical technologies facilitate the timely identification of criminal threats, forecasting of crime trends, coordination among law enforcement entities, and optimization of decision-making processes. Particular attention is paid to the analysis of the regulatory framework governing information and analytical activities in Ukraine. The provisions of the Constitution of Ukraine, the Laws of Ukraine “On the National Police,” “On Operational and Investigative Activities,” “On Information,” “On the Protection of Information in Information and Communication Systems,” and “On Personal Data Protection,” as well as other relevant legal acts, are examined. Their role in establishing the legal foundations for the collection, processing, use, and protection of information in the law enforcement sphere is determined. The article emphasizes the necessity of maintaining a balance between the effectiveness of information and analytical activities and the protection of fundamental human rights, particularly the right to privacy and personal data protection. It is concluded that the existing legal framework provides an adequate basis for the functioning of information and analytical support within law enforcement agencies; however, it requires further improvement in light of technological advancements, integration of information resources, and harmonization of national legislation with European standards. The implementation of advanced analytical tools, artificial intelligence technologies, and predictive analytics is identified as a promising direction for the further development of law enforcement practice. Описание: Боровікова В.С. Інформаційно-аналітична діяльність у правоохоронних органах Eкраїни: теоретико-правові засади та нормативне забезпечення / Боровікова Віталіна Станіславівна, Баб’як Андрій Васильович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 15-24. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-2 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9722 Название: Концептуальні засади правового забезпечення професійної таємниці при використанні штучного інтелекту під час кваліфікаційних іспитів членів екіпажів: стандарти НАТО та перспективи імплементації в Україні Авторы: Барабаш, О.О.; Barabash, O.O.; ORCID ID: 0000-0003-2666-9696 Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено дослідженню концептуальних засад правового забезпечення професійної таємниці під час адміністративно-правового регулювання використання систем контролю на основі штуч ного інтелекту при проведенні кваліфікаційних іспитів членів екіпажів. Актуальність обраної тематики обумовлена цифровою трансформацією адміністративних процедур у сфері підтвердження професійної компетентності моряків, поширенням технологій «AI-proctoring», необхідністю забезпечення належного рівня захисту професійної таємниці, персональних даних та інформаційної безпеки, а також виконанням Україною міжнародних зобов’язань у процесі європейської та євроатлантичної інтеграції. На основі аналізу законодавства України, міжнародно-правових актів, документів Європейського Со юзу, НАТО, Міжнародної морської організації, практики держав – членів НАТО та сучасних доктринальних джерел здійснено критичний перегляд чинної моделі адміністративно-правового регулювання використання систем штучного інтелекту під час кваліфікаційного оцінювання членів екіпажів. Авторкою обґрунтовано, що усталене в доктрині розуміння поняття професійної таємниці як різно виду інформації з обмеженим доступом наразі не забезпечує належного рівня правового захисту в умовах алгоритмічної обробки інформації. Доведено, що використання систем штучного інтелекту у процедурах кваліфікаційного оцінювання змінює зміст професійної таємниці, поширюючи її на алгоритмічно сформовані результати, журнали функціонування інформаційних систем, поведінкові та біометричні характеристики кандидатів, цифрові докази й інші відомості, які безпосередньо впливають на прийняття адміністративних рішень. Запропоновано авторське визначення професійної таємниці в умовах використання систем штуч ного інтелекту та сформульовано концепцію алгоритмічно сформованої службово-професійної інформації як самостійного об’єкта адміністративно-правової охорони. На підставі порівняльно-правового аналізу встановлено, що нормативні моделі держав – членів НАТО ґрунтуються на принципах людиноцентричності, людського контролю, прозорості, пояснюваності алгорит мів, підзвітності, кіберстійкості та юридичної відповідальності людини за остаточне адміністративне рішення. Аргументовано доцільність імплементації зазначених стандартів у національне законодавство з урахуванням особливостей адміністративної процедури проведення кваліфікаційних іспитів членів екіпажів. Крім того, запропоновано напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання, які перед бачають нормативне закріплення обов’язкової алгоритмічної оцінки ризиків, незалежного аудиту систем штучного інтелекту, спеціального правового режиму алгоритмічно сформованої службово-професійної інформації, права кандидата на отримання мотивованого пояснення результатів автоматизованого оці нювання та гарантій ефективного адміністративного і судового оскарження. Наприкінці зроблено висновок, що адаптація українського законодавства до європейських і євроатлан тичних стандартів використання високоризикових систем штучного інтелекту є необхідною передумовою забезпечення законності адміністративних процедур, належного захисту професійної таємниці, зміцнення довіри до процедур підтвердження кваліфікації членів екіпажів і підвищення міжнародного авторитету української системи підготовки та сертифікації моряків. This article examines the conceptual foundations of the legal protection of professional secrecy in the context of administrative regulation governing the use of artificial intelligence-based monitoring systems during qualification examinations for crew members. The relevance of this topic stems from the digital transformation of administrative procedures in the field of certifying seafarers’ professional competence, the widespread adoption of “AI-proctoring” technologies, the need to ensure an adequate level of protection for professional secrecy, personal data, and information security, as well as Ukraine’s fulfillment of its international obligations in the process of European and Euro-Atlantic integration. Based on an analysis of Ukrainian legislation, international legal instruments, documents of the European Union, NATO, and the International Maritime Organization, the practices of NATO member states, and contemporary doctrinal sources, a critical review of the current model of administrative and legal regulation governing the use of artificial intelligence systems during the qualification assessment of crew members has been conducted. The author argues that the established doctrinal understanding of the concept of professional secrecy as a type of restricted-access information currently does not provide an adequate level of legal protection in the context of algorithmic information processing. It is demonstrated that the use of artificial intelligence systems in qualification assessment procedures alters the meaning of professional secrecy, extending it to algorithmically generated results, logs of information system operations, behavioral and biometric characteristics of candidates, digital evidence, and other information that directly influences administrative decision-making. The author proposes a definition of professional secrecy in the context of artificial intelligence systems and formulates the concept of algorithmically generated official and professional information as an independent object of administrative and legal protection. Based on a comparative legal analysis, it has been established that the regulatory models of NATO member states are grounded in the principles of human-centeredness, human oversight, transparency, algorithmic explainability, accountability, cyber resilience, and human legal responsibility for the final administrative decision. The author argues for the advisability of implementing these standards into national legislation, taking into account the specific features of the administrative procedure for conducting qualification exams for crew members. In addition, the author proposes directions for improving administrative and legal regulation, which include the normative establishment of mandatory algorithmic risk assessment, an independent audit of artificial intelligence systems, a special legal regime for algorithmically generated official and professional information, a candidate’s right to receive a reasoned explanation of the results of automated assessment, and guarantees for effective administrative and judicial appeals. The paper concludes that adapting Ukrainian legislation to European and Euro-Atlantic standards for the use of high-risk artificial intelligence systems is a necessary prerequisite for ensuring the legality of administrative procedures, adequate protection of professional secrecy, strengthening confidence in procedures for verifying the qualifications of crew members, and enhancing the international standing of the Ukrainian system for training and certifying seafarers. Описание: Барабаш О.О. Концептуальні засади правового забезпечення професійної таємниці при використанні штучного інтелекту під час кваліфікаційних іспитів членів екіпажів: стандарти НАТО та перспективи імплементації в Україні / Барабаш Ольга Олегівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 3-14. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-1 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9707 Название: Communication as a means of influence on public opinion regarding the assessment of the National Police activities Авторы: Бондаренко, В.А.; Bondarenko, V.A.; ORCID ID: 0000-0003-2326-4394 Краткий осмотр (реферат): The article examines communication as a means of influencing public opinion regarding the assessment of the National Police activities. The Roadmap on the Rule of Law in the context of Ukraine’s accession to the European Union under Cluster 1 «Fundamentals of the EU Accession Process» provides for reforming the National Police activities with a focus on increasing public trust in the police. One way to strengthen police cooperation with civil society institutions and citizens is to communicate between representatives of the National Police and relevant departments to align police activities with the public need to ensure public safety and order under the legal framework of martial law. This determines the relevance of the research topic. The object of the study is the social relations in the field of communication between departments and officials of the National Police and citizens and civil society institutions in the context of the National Strategy for the Promotion of Civil Society Development in Ukraine for 2021–2026. The subject matter of the study is the legal provisions that regulate communication between the police and civil society institutions. The article analyses the impact of public opinion regarding police activities on the effectiveness of the performance of police duties under the legal regime of martial law, as well as the means and methods of communication of the National Police departments and officials to create a positive public opinion of police activities. Under martial law, the issue of effective communication between departments and officials of the National Police takes on significant importance, requiring the use of new forms and methods of informing the public. It is noted that national legislation lacks provisions setting out possible courses of action when assessing public opinion, particularly in the event of positive or negative public opinion, and, consequently, the effectiveness of the forms and methods of communication used. It is important to counter russia’s information expansion. У статті розглянуто комунікацію як напрям впливу на громадську думку щодо оцінки діяльності Національної поліції. Дорожня карта з питань верховенства права у контексті вступу України до Європейського Союзу за кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС» передбачає реформування діяльності Національної поліції з погляду на посилення довіри громадян до діяльності поліції. Одним із напрямів посилення взаємодії поліції з інститутами громадянського суспільства та громадянами є комунікації представників Національної поліції, відповідних підрозділів з питань відповідності діяльності поліції суспільним потребам забезпечення публічної безпеки та порядку в умовах правового режиму воєнного стану. Зазначене зумовлює актуальність теми дослідження. Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері комунікації підрозділів і посадових осіб Національної поліції з громадянами та інститутами громадянського суспільства у контексті Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки. Предметом дослідження є правові норми, які регулюють комунікацію поліції і інститутів громадянського суспільства. Проаналізовано вплив інституту громадської думки про діяльність поліції на ефективність службової діяльності Національної поліції в умовах правового режиму воєнного стану та засоби і способи комунікації підрозділів Національної поліції та посадових осіб з метою формування позитивної громадської думки щодо діяльності поліції. У зв’язку з тим, що у разі введення на всій території України воєнного чи надзвичайного стану оцінка на загальнодержавному рівні тимчасово не проводиться питання ефективної комунікацію підрозділів і посадових осіб Національної поліції набирають суттєвого значення, що вимагає застосування нових форм і методів інформування населення. Вказано, що у національному законодавстві відсутні норми, що вказують на можливі варіанти дій при оцінці громадської думки, зокрема при позитивній або негативній громадській думці та, відповідно, ефективності форм і методів комунікації, які застосовуються. Важливим є протидія інформаційній експансії росії. Описание: Bondarenko V.A. Communication as a means of influence on public opinion regarding the assessment of the National Police activities / Bondarenko Viktoriia // Visegrad Journal on Human Rights. - 2026. - № 1. - Pp. 22-28. - DOI: https://doi.org/10.61345/1339-7915.2026.1.3 2026-01-01T00:00:00Z