https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1668 Scientific publications Tue, 12 May 2026 00:29:02 GMT 2026-05-12T00:29:02Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9290 Название: Порушення норм міжнародного гуманітарного права щодо військовополонених: кейс командирів захисників «Азовсталі» в контексті застосування женевської конвенції ІІІ 1949 року Авторы: Афтанасів, В.М.; Aftanasiv, V.M.; ORCID: 0009-0004-2702-494X; Бондаренко, В.А.; Bondarenko, V.A.; ORCID: 0000-0003-2326-4394 Краткий осмотр (реферат): .Стаття присвячена аналізу правового статусу військовополонених у контексті російськоукраїнської війни. Особлива увага зосереджена на дослідженні кейсу переміщення командирів захисників «Азовсталі» до третьої держави – Туреччини – під особисті гарантії її керівництва. Наведений механізм не передбачений чинними нормами міжнародного гуманітарного права та не відповідає жодній із усталених моделей поводження з військовополоненими. У статті обґрунтовується, що подібна практика виходить за межі репатріації, інтернування чи обміну, і фактично формує нову, не описану раніше модель правового статусу. Окрему увагу авторів приділено інституційній поведінці міжнародних гуманітарних організацій, зокрема Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який не забезпечив належного моніторингу умов утримання переміщених осіб та не здійснив публічного правового реагування. Очевидна пасивність розглядається як ознака делегітимації гуманітарного мандату через бездіяльність. На цьому тлі порушується питання вибіркової гуманізації, коли окремі військовополонені стають об’єктом дипломатичних жестів, а решта – залишаються в полоні без доступу до міжнародного захисту, що суперечить принципу недискримінації. У статті також аналізується неспроможність міжнародного гуманітарного права забезпечити примус до дотримання імперативних норм, зокрема в аспекті кваліфікації жорстокого поводження як воєнного злочину. Аргументується, що міжнародне гуманітарне право функціонує в режимі нормативної інерції, втрачаючи здатність реагувати на політичну інструменталізацію статусу військовополонених. У підсумку сформульовано низку проблемних питань, що потребують доктринального переосмислення, зокрема щодо меж нейтральності гуманітарних інституцій, ефективності механізмів контролю та перспектив оновлення структури правового регулювання в умовах гібридної війни. The article is devoted to analyzing the legal status of prisoners of war in the context of the russianUkrainian war. Particular attention is focused on examining the case of the transfer of Azovstal defenders’ commanders to a third country – Turkey – under personal guarantees from its leadership. This mechanism is not provided for by current international humanitarian law and does not correspond to any of the established models for the treatment of prisoners of war. The article argues that such a practice goes beyond repatriation, internment, or exchange and actually forms a new, previously undescribed model of legal status. The authors pay particular attention to the institutional behaviour of international humanitarian organizations, in particular the International Committee of the Red Cross, which failed to ensure proper monitoring of the conditions of detention of displaced persons and did not take any public legal action. This apparent passivity is seen as a sign of the delegitimization of the humanitarian mandate through inaction. Against this backdrop, the issue of selective humanization arises, when some prisoners of war become the object of diplomatic gestures, while the rest remain in captivity without access to international protection, which contradicts the principle of non-discrimination. The article also deals with the inability of international humanitarian law to enforce compliance with mandatory norms, particularly in terms of classifying cruel treatment as a war crime. It argues that international humanitarian law functions in a mode of normative inertia, losing its ability to respond to the political instrumentalization of the status of prisoners of war. In conclusion, several problematic issues are identified that require doctrinal rethinking, particularly regarding the limits of the neutrality of humanitarian institutions, the effectiveness of control mechanisms, and the prospects for updating the legal regulatory framework in the context of hybrid warfare. Описание: Афтанасів В.М. Порушення норм міжнародного гуманітарного права щодо військовополонених: кейс командирів захисників «Азовсталі» в контексті застосування женевської конвенції ІІІ 1949 року / Афтанасів Валерія Миколаївна, Бондаренко Вікторія Анатоліївна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Юридична. - 2025. - № 4. - С.97-106 Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9290 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9178 Название: Formation of the first labour standards of the International Labour Organisation in the context of contemporary international law Авторы: Dreval, Yu.; Древаль, Ю.; ORCID ID: 0000-0002-7347-9433; Zaika, S.; Заїка, С.; ORCID ID: 0000-0001-8132-7643; Kucher, V.O.; Кучер, В.О.; ORCID ID: 0000-0003-0877-5735; Shyshko, V.V.; Шишко, В.В.; ORCID ID: 0000-0002-5165-1810; Melnyk, N.V.; Мельник, Н.В.; ORCID ID: 0000-0001-8521-9180 Краткий осмотр (реферат): The relevance of the study was determined by the need to improve international labour regulation in the context of the transformation of social and labour relations caused by global social, economic and political processes, in particular the COVID-19 pandemic, the growth of migration and the spread of informal employment. The aim of the study was to highlight the peculiarities of the creation of the International Labour Organization as a basis for improving modern international labour standards. In the course of the study, historical-legal, axiological, comparative and systematic methods were used, which made it possible to conduct a comprehensive analysis of the organisationʼs development as a key international actor in the field of social protection. The ideological, political and socio-economic factors that contributed to the establishment of the International Labour Organization at the beginning of the 20th century were examined. The social, legal and political factors that preceded the establishment of the organisation were analysed, and the key decisions of the Paris Peace Conference and the first session of the International Labour Conference were highlighted. It was established that the key principle of the organisationʼs activities was tripartism, which ensured equal representation of workers, employers and states. The significance of the first six conventions of the International Labour Organization as sources of labour law was summarised, and the relevance of the principles laid down in the organisationʼs activities more than a hundred years ago was proven. It was concluded that the experience of creating the International Labour Organization is of great importance for revising contemporary approaches to labour law in the context of global change. The practical value of the work lies in the possibility of using its results by specialists in the field of international labour law, public employment services and authorities in the development of social protection and labour regulation policies. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення міжнародного трудового регулювання в умовах трансформації соціально-трудових відносин, викликаної глобальними соціальними, економічними та політичними процесами, зокрема пандемією COVID-19, зростанням масштабів міграції та поширенням неформальної зайнятості. Метою дослідження було висвітлення особливостей створення Міжнародної організації праці як основи для вдосконалення сучасних міжнародних трудових стандартів. У процесі дослідження було використано історико-правовий, аксіологічний, порівняльний і системний методи, що дозволило провести комплексний аналіз становлення організації як ключового міжнародного актора у сфері соціального захисту. Було досліджено ідеологічні, політичні та соціально-економічні чинники, що сприяли заснуванню Міжнародної організації праці на початку ХХ століття. Було проаналізовано соціальні, правові й політичні чинники, що передували заснуванню організації, а також висвітлено ключові рішення Паризької мирної конференції та першої сесії Міжнародної конференції праці. Було встановлено, що ключовим принципом діяльності організації став трипартизм, який забезпечив рівне представництво працівників, роботодавців і держав. Було узагальнено значення перших шести конвенцій Міжнародної організації праці як джерел трудового права, а також доведено актуальність принципів, закладених у діяльність організації понад сто років тому. Було зроблено висновок, що досвід створення Міжнародної організації праці має вагоме значення для перегляду сучасних підходів до трудового права в умовах глобальних змін. Практична цінність роботи полягає у можливості використання її результатів фахівцями у сфері міжнародного трудового права, державними службами зайнятості та органами влади при розробці політики соціального захисту та трудового регулювання Описание: Dreval Yu. Formation of the first labour standards of the International Labour Organisation in the context of contemporary international law / Yuriy Dreval, Svitlana Zaika, Vitalii Kucher, Valerii Shyshko, Nadiia Melnyk // Соціально-правові студії/Social & Legal Studios. - 2025. - Т. 8. - № 3. -С. 34-48. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9178 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8200 Название: Односторонні акти держав у міжнародно-правовій системі Авторы: Ковалів, М.В.; Kovaliv, M.V.; Єсімов, С.С.; Yesimov, S.S. Краткий осмотр (реферат): У статті на підставі комплексного системного аналізу розглядаються односторонні акти держав у міжнародно-правовій системі. Методологічну основу склав діалектичний метод, який дозволив пізнати у нерозривній єдності та у загальній зв’язаності сутність міжнародно-правових зобов’язань держав. Актуальність дослідження зумовлена тенденціями, властивими сучасному міжнародному праву. По-перше, з розвитком інформаційних технологій і особливо з розвитком форм передачі інформації трансформується сфера діяльності держав. Їхні позиції з широкого кола міжнародно-правових питань стають відомими дедалі більшій кількості зацікавлених осіб. З одного боку, це спрощує процес ідентифікації позиції держави, коли її аналіз необхідний для міжнародно-правової кваліфікації. З іншого боку, у такій ситуації розширюються можливості щодо інтерпретації поведінки конкретної держави з погляду її згоди чи незгоди з певною правовою ситуацією. У практиці міжнародних відносин спостерігається розширення системи джерел міжнародного права. Дослідження цих джерел є необхідним для розуміння основ міжнародного права, вирішення конкретних міжнародних проблем та підвищення ефективності міжнародної співпраці. У міру накопичення практики міжнародних юрисдикційних органів, предметом вивчення якої ставали односторонні акти держав, дослідницькі акценти змістилися із встановлення сутності односторонніх актів для оцінки їх співвідношення з джерелами міжнародного права. Зазначено, що односторонні акти відіграють важливу самостійну роль в сучасній міжнародній системі, яка характеризується одночасно фрагментацією і зростаючою глобалізацією. Сучасні засоби зв’язку дозволили зробити односторонні акти одним з найбільш часто використовуваних інструментів державного взаємодії. Підкреслюється та обґрунтовується доречність і необхідність розвитку правового режиму односторонніх актів. Односторонні акти держав визнаються в якості самостійних додаткових джерел міжнародного права, здатних породити міжнародно-правові норми, і їх можна знайти в розділі «джерела» багатьох провідних міжнародно-правових документів. The article examines unilateral acts of states in the international legal system based on a complex systemic analysis. The methodological basis was the dialectical method, which made it possible to understand the essence of international legal obligations of states in inseparable unity and general connection. The relevance of the study is determined by the trends inherent in modern international law. First, with the development of information technologies, and especially with the development of forms of information transmission, the sphere of activity of states is transformed. An increasing number of interested persons knows their positions on a wide range of international legal issues. On the one hand, it simplifies the process of identifying the state’s position when its analysis is necessary for international legal qualification. On the other hand, in such a situation, the possibilities for interpreting the behavior of a specific state from the point of view of its agreement or disagreement with a certain legal situation expand. In the practice of international relations, there is an expansion of the system of sources of international law. The study of these sources is necessary for understanding the foundations of international law, solving specific international problems and increasing the effectiveness of international cooperation. As the practice of international jurisdictional bodies accumulated, the subject of study of which was unilateral acts of states, the research emphasis shifted from establishing the essence of unilateral acts to assessing their relationship with the sources of international law. It is noted that unilateral acts play an important independent role in the modern international system, which is characterized by both fragmentation and growing globalization. Modern means of communication have made it possible to make unilateral acts one of the most frequently used tools of state interaction. The appropriateness and necessity of the development of the legal regime of unilateral acts is emphasized and substantiated. Unilateral acts of states are recognized as independent additional sources of international law capable of generating international legal norms, and they can be found in the «sources» section of many leading international legal documents. Описание: Ковалів М.В. Односторонні акти держав у міжнародно-правовій системі / Ковалів М.В., Єсімов С.С. // Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 5. - С. 900-906. - DOI https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.137 Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8200 2024-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8159 Название: Загальна характеристика принципів міжнародного податкового права Авторы: Барабаш, О.О.; Barabash, O.O. Краткий осмотр (реферат): Проаналізовані підходи до розуміння понять ”принципи права” та ”принципи міжнародного податкового права”. Визначено перелік принципів міжнародного податкового права та розкрито їх сутність. Approaches to understanding the concepts of "principles of law" and "principles of international tax law" are analyzed. The list of principles of international tax law is defined and their essence is disclosed. Описание: Барабаш О.О. Загальна характеристика принципів міжнародного податкового права / Барабаш О.О. // Право і суспільство. - 2016. - № 4. - С. 90-93. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8159 2016-01-01T00:00:00Z