https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/24 Philological sciences Tue, 19 May 2026 13:49:29 GMT 2026-05-19T13:49:29Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9414 Название: Application of ChatGPT and other ai toolsinstudyingenglish for specific purposes Авторы: Kashchuk, M.H.; Кащук, М.Г.; ORCID ID: 0000-0001-5881-3280 Краткий осмотр (реферат): The article explores the possibilities of using ChatGPT and other artificial intelligence tools in the process of learning professional English. The main areas of application of the ChatGPT language model in the formation of students' language competences are considered, in particular, in the development of oral and written communication skills, mastering professional terminology, as well as in interactive communication practice in a professional context. The didactic advantages of AI tools are substantiated, among which personalisation of learning, adaptability, interactivity, instant feedback, and overcoming spatial and temporal barriers are highlighted. At the same time, potential challenges and risks associated with the ethical aspects of AI use are analysed, in particular regarding content authenticity, authorship issues, excessive dependence on technology, and data confidentiality. Particular attention is paid to the role of the teacher as the leader of the digital educational environment, responsible for shaping academic integrity, developing students' digital competence, and providing quality pedagogical support. The conclusion is made about the need to combine AI tools with traditional teaching methods, as well as the need for further research aimed at developing effective models for integrating AI into the educational process, taking into account pedagogical, regulatory and ethical factors.The obtained results can be used by foreign language teachers to improve the methodology of teaching English for specific purposes. In addition, the study emphasizes the importance of developing students’ responsible and critical attitudes towards the use of artificial intelligence tools in the learning process. У статті досліджено можливості застосування ChatGPT та інших інструментів штучного інтелекту у процесі вивчення англійської мови професійного спрямування. Розглянуто основні напрями використання мовної моделі ChatGPT у формуванні мовних компетентностей студентів —зокрема, у розвитку навичок усного й писемного мовлення, оволодінні фаховою терміно-логією, а також в інтерактивній практиці комунікації в професійному контексті. Обґрунтовано дидактичні переваги AI-інструментів, серед яких виокремлено персоналізацію навчання, адаптивність, інтерактивність, миттєвий зворотний зв’язок та подолання просторово-часовихбар’єрів. Водночас проаналізовано потенційні виклики та ризики, пов’язані з етичними аспектами використання ШІ, зокрема щодо достовірності контенту, питань авторства, надмірної залежності від технологій та конфіденційності даних. Особливу увагу приділено ролі викладача як керівника цифрового освітнього середовища, відповідального за формування академічної доброчесності, розвиток цифрової компетентності студентів і забезпечення якісної педагогічної підтримки. Зроблено висновок про необхідність поєднання AI-інструментів із традиційними методами навчання, а також про потребу в подальших дослідженнях, спрямованих на розробку ефек-тивних моделей інтеграції ШІ в освітній процес з урахуванням педагогічних, нормативних та етичних чинників. Отримані результати можуть бути викорис-тані викладачами іноземних мов для вдосконалення методики викладання професійно орієнтованої англійської мови. Крім того, дослідження підкреслює важливість формування в студентів відповідального та критичного ставлення до використання інструментів штучного інтелекту в навчанні. Описание: Kashchuk M.H. Application of ChatGPT and other ai toolsinstudyingenglish for specific purposes / Kashchuk Mariana Hryhorivna // Наукові інновації та передові технології». - 2026. - № 4. - С. 740-748. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9414 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9406 Название: Словник юридичних паремій: відображення правосвідомості галичан (на матеріалах збірки І. Франка «Галицько-руські народні приповідки») Авторы: уклад. Юськів, Б.М.; com. Yuskiv, B.M.; уклад. Сковронська І.Ю.; com. Skovronska, I.Yu. Краткий осмотр (реферат): Репрезентовано пласт юридичних паремій, які вербалізують параметри правосвідомісті населення Галичини ХІХ – поч. ХХ ст. Матеріалом словника слугує збірка паремій на основі фольклористичної праці І. Франка «Галицько-руські народні приповідки». Для правників, викладачів права, а також студентів та учнів, котрі прагнуть розширити свою обізнаність зі світом права, його походженням, джерелами, законами суспільства, правами та обов’язками людини крізь призму його відображення у мовній свідомості українця. The thematic dictionary identifies legal paremias that verbalize the parameters of the legal consciousness of Galicia in the 19th – early 20th centuries. The material for the dictionary is the collection of paremias «Galician-Rusian proverbs», which were collected and explained by I. Franko. It will be of great interest for lawyers, law teachers, as well as students and pupils who seek to expand their knowledge of the world of law, its origin, sources, laws of society, rights and obligations of a person through the prism of its reflection in the linguistic consciousness of a Ukrainian. Описание: Словник юридичних паремій: відображення правосвідомості галичан (на матеріалах збірки І. Франка «Галицько-руські народні приповідки») / укладачі: Б. Юськів, І. Сковронська. -Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2026. - 174 с. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9406 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9353 Название: Лексико-семантичні анормативи в мовленні здобувачів вищої освіти Авторы: Клак, О.С.; Klak, O.S.; ORCID ID: 0000-0001-9306-4123 Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено проблемі дотриманню лексико-семантичних (лексичних) норм сучас- ної української літературної мови в мовленні здобувачів вищої освіти як важливий компонент їх професійної компетенції та культури мовлення. Метою розвідки є виявлення, опис та систематизація лексико-семантичних анормати- вів, з’ясування їх причин в аспекті проблем культури мовлення для організації ефективної роботи щодо їх усунення. У роботі використано описовий метод, методики функційно-семантичного та контек- стуального аналізу. У статті дано визначення понять «культура мови» та «культура мовлення», акценто- вано на відмінностях в їх дефініціях, визначено комунікативні ознаки культури мовлення, роз- крито значення термінів «норма мови», «норма літературної мови», «лексико-семантична норма». З’ясовано, що такі комунікативні ознаки культури мовлення, як точність, правиль- ність, багатство мовлення, чистота, доречність тощо безпосередньо пов’язані з доскона- лим володінням словниковим запасом мови, дотриманням лексико-семантичних норм літе- ратурної мови. На основі спостереження за усним та писемним мовленням студентів виокремлено най- поширеніші лексичні помилки: уживання елементів суржику, росіянізмів, калькованих кон- струкцій, нерозрізнення, сплутування значень слів-паронімів та значень міжмовних омоні- мів, стилістично невиправдане використання плеоназму й тавтології, надмірне вживання іншомовних слів, зокрема англізмів, використання діалектизмів, слів-паразитів, інвективної лексики тощо. Сформульовано об’єктивні та суб’єктивні причини, які зумовлюють лексико-семантич- ні помилки: зближення, інтерференція мов; значний вплив соціокультурного й діалектного оточення мовців на їх рівень мовленнєвої культури; значний масив лексики, який складно засвоїти на належному рівні; неможливість зведення лексичних норм до обмеженої кількос- ті чітко сформульованих правил; рухливість, динамічність лексичного складу; недостатня обізнаність здобувачів вищої освіти з лексичними нормами сучасної української літературної мови, лексичним багатством мови, обмеженість словникового запасу, загальний низький чи недостатній рівень культури мовлення. The article is devoted to the problem of compliance with lexical-semantic (lexical) norms of the modern Ukrainian literary language in the speech of higher education students as an important component of their professional competence and speech culture. The purpose of the work is to identify, describe and systematize lexical and semantic norms, to clarify their causes in the aspect of the problem of speech culture in order to organize effective work on their elimination. The article uses a descriptive method, methods of functional-semantic and contextual analysis. The work defines the concepts of “language culture” and “speech culture”, emphasizes the differences in their definitions, identifies the communicative features of speech culture, and reveals the meaning of the terms “language norm”, “literary language norm”, and “lexico-semantic norm”. It has been found that such communicative features of speech culture as accuracy, correctness, richness of speech, purity, appropriateness, etc. are directly related to perfect mastery of the vocabulary of the language, adherence to the lexical and semantic norms of the literary language. Based on observation of students’ oral and written speech, the most common lexical errors were identified: using of mixed language (surzhyk) elements, Russianisms, copied constructions, indistinguishability and confusion of the meanings of paronymous words and the meanings of interlingual homonyms, stylistically unjustified using of pleonasm and tautology, excessive using of foreign words, in particular Anglicisms, using of dialectisms, parasitic words, invective vocabulary, etc. Objective and subjective reasons that cause lexical and semantic errors are formulated: convergence, interference of languages; significant influence of the sociocultural and dialectal environment of speakers on their level of speech culture; a significant array of vocabulary, which is difficult to master at the proper level; the impossibility of reducing lexical norms to a limited number of clearly formulated rules; mobility, dynamism of the lexical composition; insufficient awareness of students with the lexical norms of the modern Ukrainian literary language, the lexical richness of the language, limited vocabulary, and a general low or insufficient level of speech culture. Описание: Клак О.С. Лексико-семантичні анормативи в мовленні здобувачів вищої освіти / Клак Оксана // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. - Серія: Філологічні науки. - 2025. - № 25. - С.71-78. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9353 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9349 Название: Переговори як особлива форма соціальної взаємодії у юридичній практиці Авторы: Запотічна, Р.А.; Zapotichna, R.A.; ORCID ID: 0000-0002-5588-171X; Сковронська І.Ю.; Skovronska I.Yu.; ORCID ID: 0000-0002-6261-3393 Краткий осмотр (реферат): У статті йдеться про те, що люди споконвіку ведуть переговори, укладаючи торговельні угоди, завершуючи війни мирними угодами, домовляючись про розподіл майна тощо.Наголошено, що участь юриста в переговорному процесі позитивно впливає як на укладення договору, так і на його подальше виконання. Безпосередня участь юриста в переговорах має також психологічний ефект. Його присутність додає членам своєї групи впевненості, а в опонентів - створює розуміння юридичної обґрунтованості та безперечності висунутих аргументів і пропозицій. Акцентовано, що знання закону, хороша попередня підготовка до ведення переговорів, застосування судової практики впливають на характер взаємовідносин із командою опонента, спрямовуючи їх у русло правових орієнтирів і вимог, сприяючи тим самим закріпленню на переговорах власних позицій та інтересів. У процесі переговорної комунікації відбувається передача знань мовцем слухачеві. Сутність процесу переговорів полягає в такій двосторонній передачі знань, яка приводить принаймні до часткового узгодження інтересів учасників і досягнення угоди; при цьому з’являється можливість документального відображення результатів переговорів.Підкреслено, що розвиток нової системи взаємовідносин між державою та громадськими організаціями, між державою та підприємствами, між державою та громадянами вимагає ширшого використання переговорів як засобу узгодження та досягнення взаємних цілей та інтересів. Переговори є однією з головних складових професійної діяльності юриста. Не випадково в багатьох договорах є пункт про те, що в разі виникнення суперечок, пов’язаних з дією договору, сторони застосують усі необхідні чинники для розв’язання спору шляхом переговорів, і найчастіше цей пункт не є формальним.Доведено, що передумови успішності ведення переговорів у юридичній практиці зачіпають низку як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників та умов. Насамперед, партнери у переговорах повинні виконати такі умови: обидві сторони повинні мати інтерес до предмета переговорів, значні повноваження в ухваленні остаточних рішень (відповідне право на ведення переговорів), достатню компетентність, необхідні знання щодо предмета переговорів, максимально повно враховувати суб’єктивні й об’єктивні інтереси іншої сторони та йти на компроміси, певною мірою довіряти одна одній. Для забезпечення ефективності переговорів слід дотримуватися також певних правил. Зроблено висновок про те, що основне завдання, яке покликані вирішити переговори в юридичній практиці, полягає в узгодженні шляхом взаємних компромісів умов договору, його укладенні та визначенні порядку його виконання, а також досягнення згоди під час розв’язання різноманітних проблем в екстремальних ситуаціях. The article discusses how people have always negotiated, concluding trade agreements, ending wars with peace treaties, agreeing on the distribution of property, etc.It is emphasised that the participation of a lawyer in the negotiation process has a positive impact on both the conclusion of the contract and its subsequent implementation. The direct participation of a lawyer in negotiations also has a psychological effect. Their presence gives members of their group confidence and creates an understanding among opponents of the legal validity and indisputability of the arguments and proposals put forward. It is emphasised that knowledge of the law, good preparation for negotiations, and the application of judicial practice influence the nature of relations with the opposing team, directing them towards legal guidelines and requirements, thereby helping to consolidate one’s own positions and interests in negotiations. In the process of negotiation communication, knowledge is transferred from the speaker to the listener. The essence of the negotiation process lies in such a two-way transfer of knowledge, which leads to at least a partial alignment of the interests of the participants and the achievement of an agreement; at the same time, it becomes possible to document the results of the negotiations.It is emphasised that the development of a new system of relations between the state and public organisations, between the state and enterprises, between the state and citizens requires wider use of negotiations as a means of coordinating and achieving mutual goals and interests. Negotiations are one of the main components of a lawyer’s professional activity. It is no coincidence that many contracts contain a clause stating that in the event of disputes arising from the contract, the parties will use all necessary means to resolve the dispute through negotiations, and most often this clause is not formal.It has been proven that the prerequisites for successful negotiations in legal practice involve a number of both objective and subjective factors and conditions. First of all, the negotiating partners must meet the following conditions: both parties must have an interest in the subject matter of the negotiations, significant authority to make final decisions (the relevant right to negotiate), sufficient competence, necessary knowledge of the subject matter of the negotiations, take into account as fully as possible the subjective and objective interests of the other party and be willing to compromise, and trust each other to a certain extent. To ensure the effectiveness of negotiations, certain rules should also be followed. It was concluded that the main task that negotiations in legal practice are designed to solve is to agree, through mutual compromise, on the terms of the contract, its conclusion and the procedure for its implementation, as well as to reach agreement when resolving various problems in extreme situations. Описание: Запотічна Р.А. Переговори як особлива форма соціальної взаємодії у юридичній практиці / Запотічна Р.А., Сковронська І.Ю. // Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. - 2026. - Серія: Право. - Випуск 93. - Частина 1. - С. 90-95. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9349 2026-01-01T00:00:00Z