<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание: Scientific publications are indexed in the scientometric databases Web of Science and Scopus</title>
    <link>https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4321</link>
    <description>Scientific publications are indexed in the scientometric databases Web of Science and Scopus</description>
    <pubDate>Mon, 20 Apr 2026 08:29:16 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-20T08:29:16Z</dc:date>
    <item>
      <title>Юридична лексика в поемі Івана Котляревського Енеїда: функційно-семантичні особливості та культурно-історичний контекст (Scopus)</title>
      <link>https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9313</link>
      <description>Название: Юридична лексика в поемі Івана Котляревського Енеїда: функційно-семантичні особливості та культурно-історичний контекст (Scopus)
Авторы: Гдакович, М.С.; Hdakovych, M.S.; ORCID ID: 0000-0003-3755-4501
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено функціонування та стилістичні особливості юридичної лексики в поемі «Енеїда» Енеїда Іван Котляревський. Виявлено й проаналізовано близько 50 лексичних одиниць, що репрезентують юридичні поняття.&#xD;
Юридичну лексику «Енеїди» можна поділити на такі лексико-семантичні групи: назви юридичних професій; назви нормативно-правових актів; назви документів; назви правопорушень; лексика на позначення видів покарань.&#xD;
&#xD;
Юридична лексика, використана в поемі, є неоднорідною за походженням (частина лексем є питомою, інші — запозичені) та за історико-правовим контекстом (одні одиниці відображають реалії правової культури Гетьманщини, інші — Російської імперії).&#xD;
У тексті юридична лексика виконує переважно номінативну функцію, виступає інформативним компонентом правової культури та елементом фонових знань. Водночас вона використовується і з художньо-стилістичною метою — для створення комічного, сатиричного й бурлескного ефекту, зокрема в поєднанні з розмовною або вульгарною лексикою.&#xD;
Іван Котляревський, як чиновник і військовий, був обізнаний із правом та юридичною мовою, що дало йому змогу відтворити в «Енеїді» актуальний на той час юридичний дискурс. Отже, поема «Енеїда» є важливим джерелом для вивчення правової культури українського суспільства кінця XVIII — початку XIX століття, а також цінним матеріалом для дослідження мовної картини світу автора.                                     The article covers the functioning and stylistic features of legal vocabulary in the poem Aeneid by Ivan Kotlyarevsky. About 50 lexical items that outline legal concepts were identified and analyzed. The legal vocabulary of the Aeneid can be divided into the following lexical and semantic groups: names of legal professions, names of regulatory legal acts, names of documents, names of offenses, vocabulary for defining types of punishments. The legal vocabulary used in the poem is heterogeneous in origin (some are inherited specific and most of the lexemes are borrowed) and of a historical and legal context (some lexemes reveal the realities of the legal culture of the Hetmanate, others – of the Russian Empire). The legal vocabulary in the text performs mainly a nominative function, acts as an informative part of legal culture and background knowledge. Legal vocabulary is also used with an artistic and stylistic purpose – to create comic, satirical and burlesque text, in particular in combination with everyday or vulgar vocabulary. Ivan Kotlyarevsky, as an official and a military man, was familiar with the law and knew legal language, which allowed him to recreate in the Aeneid the legal discourse that was relevant at that time. Therefore, Ivan Kotlyarevsky’s poem Aeneid is an important source for studying the legal culture of Ukrainian society at the turn of the 19th century and as a linguistic picture of the author’s world.
Описание: Гдакович М.С. Юридична лексика в поемі Івана Котляревського Енеїда: функційно-семантичні особливості та культурно-історичний контекст / Мар’яна Гдакович // Slavia Orientalis. - 2025. - Том 74. - № 3. - С. 73-90.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9313</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Хрематоніми Джавелін і Байрактар у сучасному українському мілітарному дискурсі: семантика, прагматика та функційне навантаження (Scopus)</title>
      <link>https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/6727</link>
      <description>Название: Хрематоніми Джавелін і Байрактар у сучасному українському мілітарному дискурсі: семантика, прагматика та функційне навантаження (Scopus)
Авторы: Гдакович, М.С.; Hdakovych, M.S.; ORCID ID: 0000-0003-3755-4501
Краткий осмотр (реферат): Російсько-українська війна ввійшла в кожний український дім, що знайшло відображення в розбудові щоденного мілітарного дискурсу. У мовлення кожного українця з’явилося чимало нових мілітарних лексем, зокрема й міліті-пропріативів, у мілітарній онімній лексиці значний сегмент становлять хрематоніми. Із цього онімного класу походять одні з найпопулярніших слів в українському мілітарному дискурсі 2022 року – хрематоніми Джавелін і Байрактар, семантика, прагматика й функційне навантаження яких проаналізовано у цій студії.&#xD;
&#xD;
Хрематономастика як ономастична галузь є недостатньо розробленою і потребує теоретичного осмислення в світлі досягнень сучасної лінгвістики. Актуальність цієї роботи зумовлена маловивченістю феномена хрематонімії і полягає в новому антропоцентричному ракурсі дослідження хрематонімної проблеми. Мета статті – дослідити функціювання вказаних назв зброї, виявити їхню культурологічну інформативну кумулятивність, онімний потенціал та аксіологічні можливості в неономінації. Доведено, що хрематоніми Джавелін і Байрактар за короткий час пройшли шлях від неологізмів до загальновживаних слів; також посіли вагоме місце в системі онімного простору, про що свідчить їхня загальновідомість, частотність уживання, функціювання в різних стилях мовлення, інтернет-мемах, поп-культурі. Ономасіологічний підхід дав змогу з’ясувати продуктивність аналізованих хрематонімів у творенні нових онімів, відношення між онімними одиницями в процесі їхнього становлення, а також соціокультурну визначеність неономінації та апелятивізації. Встановлено, що аналізовані міліті-хрематоніми є джерелом для творення нових онімів (зокрема антропонімів) внаслідок позитивної конотації, зумовленої екстралінгвальними соціокультурними чинниками. Лінгвокультурний підхід до хрематонімів відкриває перспективу вивчення назв зброї як культурного коду, адже зброя є одним із найдавніших артефактів, створених людиною. The Russian–Ukrainian war entered every Ukrainian home and this is reﬂected in the daily military discourse. Many new military lexemes, including numerous chrematonyms, have appeared in&#xD;
the speech of every Ukrainian. One of the most popular words of the Ukrainian military discourse&#xD;
in 2022 emerged from this class of proper names — the chrematonyms Javelin and Bayraktar, the&#xD;
semantics, pragmatics and functional load of which are analyzed in this study. The relevance of this work is determined by the fact that the phenomenon of chrematonymy is understudied and consists&#xD;
in a new anthropocentric approach to the study of the chrematonymy problem. The purpose of the&#xD;
article is to investigate the functioning of the specifed proper names of weapons, to reveal their&#xD;
culturally informative cumulativeness, onymic potential and axiological possibilities in neonomination. It has been proven that the chrematonyms Javelin and Bayraktar turned from neologisms&#xD;
to commonly used words in a short time; they also occupied an important place in the system of&#xD;
onymic area, which is evidenced by their common knowledge, frequency of use, functioning in&#xD;
various styles of speech, Internet memes, and pop culture. The onomasiological approach made it&#xD;
possible to fnd out the productivity of the analyzed chrematonyms in the creation of new onyms,&#xD;
the relationship between onymic units in the process of their formation, as well as the socio-cultural determination of neonomination and appellativeization of proper names (de-onymization). It was&#xD;
established that the analyzed military chrematonyms are a source for the creation of new onyms (in&#xD;
particular, anthroponyms) as a result of a positive connotation caused by extralingual socio-cultural factors. A linguistic-cultural approach to chrematonyms opens up the perspective of studying the&#xD;
names of weapons as a cultural code, because weapons are one of the oldest artifacts created by man.
Описание: Гдакович М. Хрематоніми Джавелін і Байрактар у сучасному українському мілітарному дискурсі: семантика, прагматика та функційне навантаження / Мар’яна Гдакович // Onomastica. - 2023. - Т. 67. - С. 285-303.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/6727</guid>
      <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Медична лексика в поемі Івана Котляревського Енеїда (Scopus)</title>
      <link>https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/6560</link>
      <description>Название: Медична лексика в поемі Івана Котляревського Енеїда (Scopus)
Авторы: Гдакович, М.С.; Hdakovych, M.S.; ORCID ID: 0000-0003-3755-4501
Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено функціонування медичної лексики в поемі Івана Котляревського «Енеїда».&#xD;
Проаналізовано лексико-семантичні групи в складі медичної лексики. Медична лексика виконує номінативну функцію і формує медичний дискурс у художньому тексті. Медичні лексеми «Енеїди» є представниками явища медичної культури того часу. Медицина в тексті реалізується через значний арсенал лексем, які стосуються народної та нової наукової медицини XVIII ст., а водночас репрезентують рівень розвитку медицини. Еволюцію медичних практик і професій в Україні можна простежити через призму медичних образів і відповідні назви медичних професій. Текст «Енеїди» містить багатий лінгвістичний матеріал для дослідження розвитку медичної термінології в українській мові, тому  варто ввести поему в поле термінологічного дослідження. Медична проблематика роботи надає довіру до&#xD;
міждисциплінарного підходу та багатовекторне дослідження «Енеїди» Івана Котляревського.&#xD;
The article covers the functioning of medical vocabulary in the poem Aeneid by Ivan Kotlyarevskyi.&#xD;
Lexical semantic groups within the medical vocabulary were analyzed. Medical vocabulary performs a nominative function and forms a medical discourse in the artistic text. The medical lexemes of the Aeneid are representatives of the&#xD;
phenomena of the medical culture of that time. Medicine in the text is implemented through a significant arsenal of lexemes, which are related to folk and the new scientific medicine of the 18th century and at the same time represent the level of medical development. The evolution of medical practices and professions in Ukraine can be traced through the prism of medical images and the corresponding names of medical professions. The text of the Aeneid contains rich linguistic material for the study of the development of medical terminology in the Ukrainian language, therefore it bodes well to introduce the poem into the field of terminological research. The work’s medical issues give credence to an interdisciplinary approach and a multi vector study of Ivan Kotlyarevsky’s Aeneid.
Описание: Гдакович М.С. Медична лексика в поемі Івана Котляревського Енеїда / М.С. Гдакович // Slavia Orientalis. - 2023.- № 3. - Tom LXXII. - С. 547-562.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/6560</guid>
      <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Interrelation of Communicative Speech Competence and Prosocial Behavior of Students (Scopus)</title>
      <link>https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/6557</link>
      <description>Название: Interrelation of Communicative Speech Competence and Prosocial Behavior of Students (Scopus)
Авторы: Kuzo, L.I.; Кузьо, Л.І.; ORCID ID: 0000-0003-1554-3262; Chaikovska, O.M.; Чайковська, О.М.; ORCID ID: 0000-0003-0799-4987; Melnyk, L.P.; Мельник, Л.П.; ORCID ID: 0000-0002-3563-3137
Краткий осмотр (реферат): The article presents the results of theoretical and empirical analysis of the influence of communicative speech competence on the development of prosocial behavior of future specialists in the field of sociology. The purpose of the research is to study the interrelation between the level of development of communicative speech competence and prosocial behavior of students. Methods used in the study: analysis of scientific sources, observations, surveys to determine the level of development of communicative competence and prosocial behavior, methods of mathematical statistics. Results. The peculiarities of the development of communicative control in communication, the level of communicative competence, speech competence, the level of empathic abilities, prosocial tendencies of professional competencies of students at different stages of study: the first year (the stage of entering the profession) and the sixth year of study (obtaining a complete higher education) are revealed in the course of the research. The findings demonstrate a positive correlation between the level of communicative speech training among the first-year students and their indicators of empathic abilities and altruistic tendencies in prosocial behavior. Moreover, an inverse relationship was observed between the level of communicative speech training and the inclination towards conformity and compliance. Among the master’s students, a positive association is evident between enhanced communicative speech training and heightened levels of empathy and compliant prosocial  tendencies.  Conversely,  an  inverse  relationship is observed between communicative speech training and emotionality and altruism, as well as a reduced inclination towards providing assistance to individuals in need of emotional support and selfless charitable help. Statistically significant differences in the level of communicative  speech  competence  and  the  development of empathic tendencies are identified between the first-year and sixth-year student groups, with the latter exhibiting higher levels. Discussion and conclusions.  It is argued that raising the level of communicative characteristics of socionomic students significantly influences the manifestation of prosocial tendencies. It is suggested that the educational training of socionomic professionals does not entirely bridge the existing gap between personal and professional development of students. The identified influence of the development of communicative speech competence on the formation of socionomic students’ prosocial behavior points to the necessity of further research on the development of the communicative speech component in the training of psychologists and social workers. &#xD;
У  статті  представлено  результати  теоретичного та емпіричного аналізування проблеми впливу комунікативно-мовленнєвої компетентності на розвиток просоціальної  поведінки  майбутніх  фахівців  соціономічного  фаху. Метою дослідження  є  вивчення взаємозв’язку між рівнем розвитку комунікативно- мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів. У дослідженні використано методи: аналізування наукових джерел, спостереження, опитування з метою з’ясування рівня розвитку комунікативної  компетентності  та  просоціальної  поведінки,  методи математичної статистики. &#xD;
Результати. З’ясовано  особливості  розвитку  комунікативного контролю у спілкуванні, рівень сформованості компетентності в спілкуванні; мовленнєвої компетентності, рівень емпатійних здібностей, просоціальні тенденції фахових компетентностей у студентів на різних етапах  навчання:  першого  року  (етап  входження в професію) і шостого року навчання (здобуття повної вищої освіти). Встановлено, що чим вищий рівень комунікативно-мовленнєвої  підготовки  у  студентів-першокурсників, тим вищі показники емпатійних здібностей та альтруїстичної тенденції просоціальної поведінки, а рівень конформізму та поступливості знижується.  Виявлено,  що  у  студентів-магістрів  зі збільшенням комунікативно-мовленнєвої підготовки підвищується  емпатія  та  поступлива  просоціальна тенденція, при цьому знижується емоційність та альтруїзм, орієнтація на надання допомоги людям, які мають потребу в емоційній підтримці та можливість безкорисливого  і  благодійного  надання  допомоги. Констатовано  статистично  достовірні  відмінності у групах студентів першого та шостого курсів у рівні комунікативно-мовленнєвої підготовки та рівні розвитку емпатійних тенденцій. Відповідно, магістранти переважають першокурсників. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що підвищення рівня комунікативних характеристик у студентів соціономічного фаху має суттєвий вплив на прояв просоціальних тенденцій. Зроблено припущення, що освітня підготовка фахівців соціономічного фаху не долає існуючої невідповідності між особистісним і професійним становленням студентів. Зазначено, що виявлений вплив розвитку  комунікативно-мовленнєвої компетентності на формування просоціальної поведінки у студентів соціономічного фаху вказує на необхідність подальшого дослідження проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвої складової у підготовці психологів та соціальних працівників.
Описание: Chaikovska O. Interrelation of Communicative Speech Competence and Prosocial Behavior of Students / O. Chaikovsk, L. Melnyk ,  L.I. Kuzo // Insight: the psychological dimensions of society. - 2023. - № 10. - P. 174-195.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/6557</guid>
      <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

