https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/852 Scientific publications Tue, 14 Apr 2026 23:33:25 GMT 2026-04-14T23:33:25Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9351 Название: Формування іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів і менеджерів у процесі професійно-орієнтованого навчання Авторы: Горун, Г.Р.; Horun, H.R.; ORCID ID: 0000-0003-3712-0092; Бойко, О.Т.; Boiko, O.T.; ORCID ID: 0000-0003-3163-5004 Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено теоретико-емпіричний аналіз проблеми формування іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів і менеджерів у процесі професійно орієнтованого навчання іноземної мови в закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі іншомовної комунікації у професійній діяльності фахівців юридичної та економічної сфер в умовах євроінтеграційних процесів, міжнародної мобільності, розвитку міжкультурної взаємодії та зростання вимог ринку праці до мовної підготовки випускників нефілологічних спеціальностей.Теоретично обґрунтовано сутність іншомовної професійної компетентності як інтегративного утворення, що поєднує мовні, комунікативні, соціокультурні та професійно значущі компоненти, і визначає готовність майбутнього фахівця до ефективної іншомовної взаємодії у типових і нестандартних професійних ситуаціях. Методологічною основою дослідження слугували компетентнісний, діяльнісний та професійно орієнтований підходи, які дозволили розглядати процес іншомовної підготовки у взаємозв’язку з формуванням професійної ідентичності студентів. У теоретичній частині дослідження уточнено структуру іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів і менеджерів, до складу якої віднесено лексико-термінологічний, дискурсивно-комунікативний, соціокультурний та стратегічно-діяльнісний компоненти. Обґрунтовано специфіку їх формування з урахуванням особливостей юридичного та економічного дискурсу, а також доцільність інтеграції мовної та фахової підготовки на основі практико-орієнтованих методів навчання іноземної мови. Емпіричне дослідження проведено серед студентів юридичних та економічних спеціальностей Львівського державного університету внутрішніх справ. За результатами діагностики виявлено різнорівневу сформованість іншомовної професійної компетентності в обох групах респондентів. Встановлено, що студенти юридичних спеціальностей загалом демонст-рують вищий рівень сформованості досліджуваної компетентності порівняно зі студентами управлінсько-економічного профілю, що виявляється у кращому володінні професійною термінологією, здатності до побудови фахово орієнтованих іншомовних висловлювань та використанні комунікативних стратегій у професійному спілкуванні.Отримані емпіричні дані підтверджують ефективність комплексного підходу до формування іншомовної професійної компетентності та обґрунтовують доцільність упровадження професійно орієнтованих методик навчання іноземної мови у нефілологічній вищій освіті з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності студентів. The article presents a theoretical and empirical analysis of the problem of forming foreign language professional competence of future lawyers and managersin the context of professionally oriented foreign language education at higher education institutions. The relevance of the study is determined by the increasing role of foreign language communication in the professional activities of specialists in the legal and managerial fields, in the context of European integration processes, international mobility, development of intercultural interaction, and rising labor market demands for graduates’ language proficiency in non-linguistic disciplines.Theoretically, the essence of foreign language professional competence is conceptualized as an integrative construct combining linguistic, communicative, sociocultural, and professionally significant components, which determines a future specialist’s readiness to effectively interact in typical and nonstandard professional situations. The methodological framework of the study is based on the competencebased, activity-based, and professionally oriented approaches, which allow the foreign language learning process to beconsidered in conjunction with the formation of students’ professional identity.The theoretical part of the research defines the structure of foreign language professional competence, including lexical-terminological, discourse-communicative, sociocultural, and strategic-activity components. The specifics of their development are outlined with regard to the characteristics of legal and managerial discourse, and the advisability of integrating language and professional training through practice-oriented teaching methods is substantiated.The empirical study was conducted among students of legal and managerial specialties at Lviv State University of Internal Affairs. The diagnostic results revealed varying levels of foreign language professional competence among both groups of participants. It was found that law students generally demonstrate a higher level of competence compared to management students, as evidenced by better mastery of professional terminology, ability to produce profession-oriented oral andwritten statements, and application of communicative strategies in professional interactions.The obtained empirical data confirm the effectiveness of a comprehensive approach to forming foreign language professional competence and justify the implementation of professionally oriented foreign language teaching methods in non-linguistic higher education, taking into account the specifics of students’ future professional activities. Описание: Горун Г.Р. Формування іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів і менеджерів у процесі професійно-орієнтованого навчання / Горун Галина Романівна, Бойко Олеся Теодозіївна // Перспективи та інновації науки. - 2026. - № 2. - С. 458-468. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9351 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9350 Название: Psychological rehabilitation and social reintegration of war veterans in Ukraine Авторы: Бондаренко, В.А.; Bondarenko, V.A.; ORCID ID: 0000-0003-2326-4394 Краткий осмотр (реферат): The full-scale war in Ukraine has significantly increased the number of military personnel and veterans re-quiring comprehensive psychological and social support after returning to civilian life. Under conditions of prolonged combat exposure and traumatic stress, psychological rehabilitation acquires not only clinical but also social and institutional significance. The purpose of this article is to provide a theoretical and analytical substantiation of psychological rehabilitation as a key factor in the social reintegration of war veterans in Ukraine, taking into account international standards for the diagnosis and treatment of post-traumatic stress disorder (ICD-11, DSM-5-TR, WHO and APA guidelines). The study is conducted in the format of a narrative literature review covering academic sources published between 2018 and 2025. The analysis applies the-matic and comparative approaches to systematise contemporary Ukrainian and international perspectives on psychological support. Rehabilitation models at individual, group, family, and community levels are iden-tified and structured according to their core components and mechanisms of implementation. Indicative ef-fectiveness markers are proposed, including reduction of PTSD symptom severity, restoration of functional capacity, improved family functioning, employment stability, and indicators of civic engagement. The article substantiates the necessity of trauma-informed, interdisciplinary, and continuous approaches to veterans’ re-integration. Key systemic challenges are highlighted, including shortages of qualified professionals, unequal regional access to services, fragmentation of rehabilitation programmes, and risks of over-medicalisation of adaptive combat-related reactions. The scientific contribution lies in integrating clinical and social dimensions of rehabilitation within a unified conceptual framework for evaluating effectiveness. The practical significance of the study lies in its potential application for the development of national standards of psychological rehabili-tation and policies aimed at sustainable social reintegration of war veterans. Article type: conceptual-analytical. Повномасштабна війна в Україні призвела до суттєвого зростання кількості військовослужбовців і ветеранів, які потребують комплексної психологічної та соціальної підтримки після повернення до цивільного життя. В умовах тривалої бойової травматизації питання психологічної реабілітації набуває не лише клінічного, а й соціально-інституційного значення. Метою статті є теоретико-аналітичне обґрунтування психологічної реабілітації як ключового чинника соціальної реінтеграції ветеранів війни в Україні з урахуванням міжнародних стандартів діагностики та лікування посттравматичного стресового розладу – ПТСР (ICD-11, DSM-5-TR, рекомендації WHO та APA). Дослідження здійснено у форматі наративного огляду наукових джерел 2018–2025 років із застосуванням тематичного аналізу та порівняльного підходу. Проаналізовано сучасні українські та міжнародні підходи до психологічної допомоги, систематизовано моделі реабілітації на індивідуальному, груповому, сімейному та громадському рівнях. Визначено їх ключові компоненти та запропоновано орієнтовні індикатори ефективності, зокрема зниження симптоматики ПТСР, відновлення функціональної спроможності, покращення сімейного функціонування та показники соціальної інтеграції (зайнятість, участь у громадському житті). Обґрунтовано необхідність травмоінформованого, міждисциплінарного та безперервного підходу до реінтеграції ветеранів. Виокремлено системні виклики, серед яких дефіцит підготовлених фахівців, нерівномірність доступу до послуг у регіонах, фрагментарність програм та ризики надмірної медикалізації реакцій на бойовий досвід. Наукова новизна полягає у поєднанні клінічних та соціальних вимірів реабілітації в єдиній концептуальній рамці оцінювання її результативності. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів для формування національних стандартів психологічної реабілітації та політики соціальної реінтеграції ветеранів. Тип статті – концептуально-аналітична. Описание: Bondarenko V.A. Psychological rehabilitation and social reintegration of war veterans in Ukraine / Viktoriia Bondarenko // Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму. - 2026. - Серія: економіка, психологія та управління - № 7. - 7 с. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9350 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9344 Название: The impact of socio-legal factors on the digitisation of the educational process in higher education institutions with specific learning conditions Авторы: Строцький, Р.Є.; Strotskyi, R.Ye.; ORCID ID: 0009-0003-2702-8804; Парасюк, Н.М.; Parasiuk, N.M.; ORCID ID: 0000-0002-7489-9181; Парасюк, В.М.; Parasiuk, V.M.; ORCID ID: 0000-0002-8195-7597; Лісіцина, Ю.О.; Lisitsyna, Yu.O.; ORCID ID: 0000-0001-5631-9297; Онишко, О.Б.; Onyshko, O.B.; ORCID ID: 0000-0002-5165-1810 Краткий осмотр (реферат): The relevance of the topic is due to the fact that the digitisation of higher education in Ukraine, especially in institutions with specific learning conditions, has become critical in the context of martial law. The aim of the study was to assess the digitisation of the educational process and determine the impact of socio-legal factors and macroeconomic conditions. Higher education institutions in Ukraine with a special operating regime were studied. The multiple linear regression method was used, which allowed explaining 85% of the variation in the index in 2019-2023. To achieve this aim, a generalised educational digitalisation index was constructed, the initial indicators were normalised, and the relationship between the index and the level of digital literacy, regulatory and legal awareness, income and unemployment of the population was investigated. It was proven that full-scale war accelerated the need for sustainable digitalisation of higher education institutions with specific learning conditions, while exacerbating socio-legal challenges. The results confirmed the importance of developing professional-communicative, gaming and civic digital competences, while demonstrating the critical role of the legal component in security education. The results showed that the growth of digital and legal literacy and well-being correlates positively with the speed of digitalisation, while the economic shocks of the war period hold it back. The data obtained prove the resilience of the Ukrainian higher education system in crisis conditions and outline the priorities for post-war investment in secure IT infrastructure and staff training. The results of the study can be used in the activities of higher education institutions and other institutions that provide educational services. Актуальність теми зумовлена тим фактом, що цифровізація вищої освіти України, особливо в закладах зі специфічними умовами навчання, набула критичної ваги в умовах воєнного стану. Метою дослідження було оцінювання діджиталізації освітнього процесу, визначення впливу соціально-правових факторів і макроекономічних умов. Було досліджено заклади вищої освіти України із особливим режимом роботи. Використано метод множинної лінійної регресії, що дозволило пояснити 85 % варіації індексу у 2019-2023 рр. Для досягнення поставленої мети, було побудовано узагальнений освітній індекс діджиталізації, нормалізувано вихідні показники, досліджено взаємозв’язок індексу з рівнем цифрової грамотності, нормативно-правової обізнаності, доходами та безробіттям населення. Доведено, що повномасштабна війна прискорила потребу у сталій цифровізації закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, водночас загостривши соціально-правові виклики. Отримані результати підтвердили важливість розвитку професійно-комунікативних ігрових та громадянських цифрових компетентностей, одночасно демонструючи критичну роль правового компонента в безпековому навчанні. Результати показали, що зростання цифрової та правової грамотності й добробуту позитивно корелює зі швидкістю цифровізації, тоді як економічні шоки воєнного періоду її стримують. Отримані дані доводять резильєнтність української системи вищої освіти в кризових умовах і окреслюють пріоритети післявоєнного інвестування у захищену ІТ-інфраструктуру та підготовку персоналу. Результати дослідження можуть бути використанні в діяльності закладів вищої освіти та інших установ, які впроваджують освітні послуги. Описание: Strotskyi R.Ye. The impact of socio-legal factors on the digitisation of the educational process in higher education institutions with specific learning conditions / Ruslan Strotskyi, Nataliia Parasiuk, Vasyl Parasiuk, Yuliia Lisitsyna, Oksana Onyshko // Соціально-правові студії/Social & Legal Studios. - 20245 - Vol. 8. - № 4. - С. 18-28. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9344 2025-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9311 Название: Психоаналітичне лікування психологічної залежності від психоактивних речовин Авторы: Козира, П.В.; Kozyra, P.V.; ORCID ID: 0000-0002-3046-9841; Шаталова, А.О.; Shatalova, A.O.; ORCID ID: 0009-0002-2940-1943 Краткий осмотр (реферат): У статті представлено теоретичне дослідження психоаналізу як методу лікування психологічної залежності від психоактивних речовин. Встановлено, що одним з основних чинників, який сприяє формуванню залежності, є психологічна вразливість, оскільки причини вживання алкоголю чи наркотиків часто криються в несвідомих конфліктах і незадоволе- них емоційних потребах. Психоаналітична психотерапія є ефективним методом для їх виявлення та опрацювання, дозволяючи пацієнтам поступово усвідомлювати власні психологічні захисти, які сформувалися як реакція на стрес та емоційний біль. Мета статті полягає в теоретичному аналізі психоаналітичного лікування як методу подолання психологічної залежності від психоактивних речовин. Визначено, що психологічна залежність є емоційною та психічною прив’язаністю до психоактивної речовини, яка виконує функцію подолання життєвих проблем або досягнення стану задоволення. Встановлено, що психоаналіз забезпечує основу для глибокого розуміння та лікування залежності, зосереджуючись на несвідомих процесах, дитячих травмах і терапевтичних відносинах. Такий підхід підкреслює роль несвідомих конфліктів і бажань у виникненні адиктивної поведінки. До механізмів, що беруть участь у виникненні залежності, відносять: пригнічення, заперечення та проєкцію. Основне завдання психоаналітичного терапевта полягає в допомозі пацієнту перейти від стадії «симбіозу», коли залежність слугує емоційною опорою, до стадії індивідуалізації. Цей процес включає розвиток особистої відповідальності та здатності самостійно долати життєві труднощі без звернення до деструктивних механізмів. До ключових технік психоаналізу належать вільні асоціації, аналіз сновидінь, тлумачення опору та перенесення, які дозволяють терапевту виявляти та опрацьовувати несвідомі конфлікти. Психоаналітична терапія, відповідно до програм лікування, включає два основні підходи: експресивну психоаналітичну психотерапію, спрямовану на перебудову особистості, та підтримувальну психоаналітичну психотерапію, яка фокусується на адаптації до соціального середовища. The article presents a theoretical analysis of psychoanalysis as a method of treating psychological dependence on psychoactive substances. It is established that one of the main factors contributing to the formation of addiction is psychological vulnerability. The reasons for alcohol or drug use often lie in unconscious conflicts and unmet emotional needs. Psychoanalytic psychotherapy is an effective method for identifying and working through them, allowing patients to gradually become aware of their own psychological defences that have formed as a reaction to stress and emotional pain. The purpose of the article is to theoretically analyse psychoanalytic treatment as a method of overcoming psychological dependence on psychoactive substances. It has been determined that psychological dependence is an emotional and mental attachment to a psychoactive substance that serves to solve life problems or achieve a state of pleasure. It is often rooted in unresolved emotional trauma, chronic stress, or mental disorders. Psychoanalysis has been shown to provide a framework for deeper understanding and treatment of addiction by focusing on unconscious processes, childhood trauma, and therapeutic relationships. This approach emphasises the role of unconscious conflicts and desires in the emergence of addictive behaviour. The main task of the psychoanalytic therapist is to help the patient move from the stage of “symbiosis”, when the addiction serves as an emotional support, to the stage of individualisation. This process includes the development of personal responsibility and the ability to solve life’s difficulties independently without resorting to destructive mechanisms. The key techniques of psychoanalysis include free association, dream analysis, resistance interpretation and transference, which allow the therapist to identify and work through unconscious conflicts. Psychoanalytic therapy, in accordance with treatment programmes, includes two main approaches: expressive psychoanalytic psychotherapy aimed at personality transformation and supportive psychoanalytic psychotherapy that focuses on adaptation to the social environment. Описание: Козира П.В. Психоаналітичне лікування психологічної залежності від психоактивних речовин / Козира П.В., Шаталова А.О. // Габітус. - 2025. - Випуск 79. - Т. 2. - С. 109-113. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9311 2025-01-01T00:00:00Z