https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/852 Scientific publications Tue, 16 Jun 2026 15:53:11 GMT 2026-06-16T15:53:11Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9420 Название: Нормалізація небезпеки: особливості адаптації українського суспільства в умовах війни Авторы: Вавринів, О.С.; Vavryniv, O.S.; ORCID ID: 0000-0002-5166-6887 Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено теоретичний аналіз феномену нормалізації небезпеки як специфічного соціально-психологічного процесу, що формується в умовах тривалої та повторюваної загрози, зокрема в контексті війни. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в сучасному світі зростає кількість ситуацій, у яких значні групи населення змушені тривалий час функціонувати в умовах хронічної небезпеки. За таких умов загроза перестає бути одиничною кризовою подією та поступово трансформується у стійкий елемент життєвого середовища, що впливає на когнітивні, емоційні, поведінкові та соціальні аспекти функціонування особистості.Особливої значущості ця проблема набуває в умовах війни в Україні, де населення тривалий час перебуває під впливом постійних ракетних обстрілів, повітряних тривог, інформаційного напруження та загальної невизначеності. Подібні процеси також характерні для інших регіонів світу, що переживають тривалі конфлікти, що свідчить про універсальність проблеми життя в умовах постійної загрози.На основі аналізу сучасних зарубіжних і українських досліджень, зокрема концепцій тривалого травматичного стресу, щоденних стресорів війни, психологічної стійкості та копінг-стратегій, обґрунтовано, що існуючі підходи недостатньо пояснюють механізм інтеграції небезпеки у структуру повсякденного життя. У зв’язку з цим запропоновано авторське визначення нормалізації небезпеки як процесу трансформації сприйняття загрози, у межах якого вона поступово втрачає статус виняткової події та набуває характеристик звичного фону існування.У статті розкрито структуру нормалізації небезпеки, що включає когнітивний, емоційний, пове-дінковий та соціальний рівні прояву. Описано можливі сценарії розвитку цього процесу – адаптивний, виснажувальний та трансформаційний, які відображають різні варіанти психологічного функціонування особистості в умовах хронічної небезпеки. Підкреслено, що нормалізація небезпеки може виступати як ресурсом підтримання життєдіяльності, так і фактором накопичення латентного психологічного напруження.Зроблено висновок, що дослідження феномену нормалізації небезпеки розширює теоретичні уявлення про психологічні механізми функціонування людини в екстремальних умовах та відкриває перспективи подальших наукових досліджень у сфері психології війни та кризових станів. This article presents a theoretical analysis of the phenomenon of the normalization of danger as a specific socio-psychological process that develops under conditions of prolonged and recurring threat, particularly in the context of war. The relevance of the study stems from the fact that in today’s world, there is a growing number of situations in which significant segments of the population are forced to function for extended periods under conditions of chronic danger. Under such conditions, the threat ceases to be a single crisis event and gradually transforms into a persistent element of the living environment, affecting the cognitive, emotional, behavioral, and social aspects of an individual’s functioning.This problem takes on particular significance in the context of the war in Ukraine, where the population has long been subjected to constant rocket attacks, air raid alerts, information overload, and general uncertainty. Similar processes are also characteristic of other regions of the world experiencing prolonged conflicts, which attests to the universality of the problem of living under constant threat.Based on an analysis of contemporary foreign and Ukrainian studies, particularly concepts of prolonged traumatic stress, daily war stressors, psychological resilience, and coping strategies, it is argued that existing approaches do not sufficiently explain the mechanism of integrating danger into the structure of everyday life. In this regard, the authors propose a definition of the normalization of danger as a process of transforming the perception of threat, within which it gradually loses its status as an exceptional event and takes on the characteristics of a familiar backdrop to existence.The article examines the structure of the normalization of danger, which includes cognitive, emotional, behavioral, and social levels of manifestation. Possible scenarios for the development of this process are described-adaptive, exhausting, and transformational-which reflect different variants of psychological functioning of the individual under conditions of chronic danger. It is emphasized that the normalization of danger can act both as a resource for sustaining life and as a factor in the accumulation of latent psychological tension.It is concluded that the study of the phenomenon of the normalization of danger expands theoretical understanding of the psychological mechanisms of human functioning in extreme conditions and opens up prospects for further scientific research in the field of the psychology of war and crisis situations. Описание: Вавринів О.С. Нормалізація небезпеки: особливості адаптації українського суспільства в умовах війни / Вавринів Олена Степанівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Психологічна. - 2026. - № 1. - С. 15-22. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9420 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9381 Название: Психологічні потреби у свободі мирних зібрань та гарантії її реалізації у поліцейській діяльності Авторы: Когут, Я.М.; Kohut, Ya.M.; ORCID ID: 0000-0001-8027-0171 Краткий осмотр (реферат): У статті розкрито взаємозв’язок між правовими та соціально-психологічними чинниками у питаннях реалізації права на мирні зібрання. Проведено історико-правовий аналіз нормативного регулювання цієї сфери в Україні. Дається оцінка окремим аспектам правового і психологічного характеру, що супроводжують процес організації і проведення масових заходів, зокрема ті, які ускладнюють законотворчий процес. Наголошено на тому, що дії органів публічної влади повинні бути достатньо гнучкими і поєднуватись з адекватною оцінкою суспільно-політичних настроїв на час організації масових зібрань. У демократичному суспільстві роль правоохоронних органів, зокрема поліції, має бути спрямовано на баланс між свободою протесту та правопорядком. The paper explores the interrelationship between legal and socio-psychological factors in the implementation of the right to peaceful assembly. The purpose of this paper is to identify the key aspects of police activity in ensuring public safety and order during mass assemblies that should be reflected in normative legal acts regulating law enforcement activity and/or in a separate law on the organization and conduct of mass assemblies in Ukraine. A historical and legal analysis of the regulatory framework governing this sphere in Ukraine is carried out. The paper assesses certain legal and psychological aspects accompanying the process of organizing and holding mass events, particularly those that complicate the legislative process. It is emphasized that the actions of public authorities must be sufficiently flexible and combined with an adequate assessment of socio-political sentiments at the time of organizing mass assemblies. In a democratic society, the role of law enforcement agencies, in particular the police, should be aimed at maintaining a balance between freedom of protest and public order, and at preventing the escalation of violence. For the police, an effective response to political mass assemblies consists in professional neutrality, communication with communities, and strict adherence to the principles of legality, necessity, and proportionality in the use of force. For the effective legal regulation of issues related to the implementation of the right to peaceful assembly, the quality of provisions contained in laws and subordinate legislation governing the activities of law enforcement agencies, particularly the police, is of crucial importance. The absence of excessive legal regulation in this area enables public authorities to demonstrate a certain degree of flexibility in the practical exercise of their functions. However, the real state of democracy in Ukraine plays a decisive role in guaranteeing the observance of human rights and freedoms. Описание: Когут Я.М. Психологічні потреби у свободі мирних зібрань та гарантії її реалізації у поліцейській діяльності / Ярослав Михайлович Когут // Економіка. Фінанси. Право. - 2026. - № 4. - С. 34-38. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9381 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9351 Название: Формування іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів і менеджерів у процесі професійно-орієнтованого навчання Авторы: Горун, Г.Р.; Horun, H.R.; ORCID ID: 0000-0003-3712-0092; Бойко, О.Т.; Boiko, O.T.; ORCID ID: 0000-0003-3163-5004 Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено теоретико-емпіричний аналіз проблеми формування іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів і менеджерів у процесі професійно орієнтованого навчання іноземної мови в закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі іншомовної комунікації у професійній діяльності фахівців юридичної та економічної сфер в умовах євроінтеграційних процесів, міжнародної мобільності, розвитку міжкультурної взаємодії та зростання вимог ринку праці до мовної підготовки випускників нефілологічних спеціальностей.Теоретично обґрунтовано сутність іншомовної професійної компетентності як інтегративного утворення, що поєднує мовні, комунікативні, соціокультурні та професійно значущі компоненти, і визначає готовність майбутнього фахівця до ефективної іншомовної взаємодії у типових і нестандартних професійних ситуаціях. Методологічною основою дослідження слугували компетентнісний, діяльнісний та професійно орієнтований підходи, які дозволили розглядати процес іншомовної підготовки у взаємозв’язку з формуванням професійної ідентичності студентів. У теоретичній частині дослідження уточнено структуру іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів і менеджерів, до складу якої віднесено лексико-термінологічний, дискурсивно-комунікативний, соціокультурний та стратегічно-діяльнісний компоненти. Обґрунтовано специфіку їх формування з урахуванням особливостей юридичного та економічного дискурсу, а також доцільність інтеграції мовної та фахової підготовки на основі практико-орієнтованих методів навчання іноземної мови. Емпіричне дослідження проведено серед студентів юридичних та економічних спеціальностей Львівського державного університету внутрішніх справ. За результатами діагностики виявлено різнорівневу сформованість іншомовної професійної компетентності в обох групах респондентів. Встановлено, що студенти юридичних спеціальностей загалом демонст-рують вищий рівень сформованості досліджуваної компетентності порівняно зі студентами управлінсько-економічного профілю, що виявляється у кращому володінні професійною термінологією, здатності до побудови фахово орієнтованих іншомовних висловлювань та використанні комунікативних стратегій у професійному спілкуванні.Отримані емпіричні дані підтверджують ефективність комплексного підходу до формування іншомовної професійної компетентності та обґрунтовують доцільність упровадження професійно орієнтованих методик навчання іноземної мови у нефілологічній вищій освіті з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності студентів. The article presents a theoretical and empirical analysis of the problem of forming foreign language professional competence of future lawyers and managersin the context of professionally oriented foreign language education at higher education institutions. The relevance of the study is determined by the increasing role of foreign language communication in the professional activities of specialists in the legal and managerial fields, in the context of European integration processes, international mobility, development of intercultural interaction, and rising labor market demands for graduates’ language proficiency in non-linguistic disciplines.Theoretically, the essence of foreign language professional competence is conceptualized as an integrative construct combining linguistic, communicative, sociocultural, and professionally significant components, which determines a future specialist’s readiness to effectively interact in typical and nonstandard professional situations. The methodological framework of the study is based on the competencebased, activity-based, and professionally oriented approaches, which allow the foreign language learning process to beconsidered in conjunction with the formation of students’ professional identity.The theoretical part of the research defines the structure of foreign language professional competence, including lexical-terminological, discourse-communicative, sociocultural, and strategic-activity components. The specifics of their development are outlined with regard to the characteristics of legal and managerial discourse, and the advisability of integrating language and professional training through practice-oriented teaching methods is substantiated.The empirical study was conducted among students of legal and managerial specialties at Lviv State University of Internal Affairs. The diagnostic results revealed varying levels of foreign language professional competence among both groups of participants. It was found that law students generally demonstrate a higher level of competence compared to management students, as evidenced by better mastery of professional terminology, ability to produce profession-oriented oral andwritten statements, and application of communicative strategies in professional interactions.The obtained empirical data confirm the effectiveness of a comprehensive approach to forming foreign language professional competence and justify the implementation of professionally oriented foreign language teaching methods in non-linguistic higher education, taking into account the specifics of students’ future professional activities. Описание: Горун Г.Р. Формування іншомовної професійної компетентності майбутніх юристів і менеджерів у процесі професійно-орієнтованого навчання / Горун Галина Романівна, Бойко Олеся Теодозіївна // Перспективи та інновації науки. - 2026. - № 2. - С. 458-468. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9351 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9350 Название: Psychological rehabilitation and social reintegration of war veterans in Ukraine Авторы: Бондаренко, В.А.; Bondarenko, V.A.; ORCID ID: 0000-0003-2326-4394 Краткий осмотр (реферат): The full-scale war in Ukraine has significantly increased the number of military personnel and veterans re-quiring comprehensive psychological and social support after returning to civilian life. Under conditions of prolonged combat exposure and traumatic stress, psychological rehabilitation acquires not only clinical but also social and institutional significance. The purpose of this article is to provide a theoretical and analytical substantiation of psychological rehabilitation as a key factor in the social reintegration of war veterans in Ukraine, taking into account international standards for the diagnosis and treatment of post-traumatic stress disorder (ICD-11, DSM-5-TR, WHO and APA guidelines). The study is conducted in the format of a narrative literature review covering academic sources published between 2018 and 2025. The analysis applies the-matic and comparative approaches to systematise contemporary Ukrainian and international perspectives on psychological support. Rehabilitation models at individual, group, family, and community levels are iden-tified and structured according to their core components and mechanisms of implementation. Indicative ef-fectiveness markers are proposed, including reduction of PTSD symptom severity, restoration of functional capacity, improved family functioning, employment stability, and indicators of civic engagement. The article substantiates the necessity of trauma-informed, interdisciplinary, and continuous approaches to veterans’ re-integration. Key systemic challenges are highlighted, including shortages of qualified professionals, unequal regional access to services, fragmentation of rehabilitation programmes, and risks of over-medicalisation of adaptive combat-related reactions. The scientific contribution lies in integrating clinical and social dimensions of rehabilitation within a unified conceptual framework for evaluating effectiveness. The practical significance of the study lies in its potential application for the development of national standards of psychological rehabili-tation and policies aimed at sustainable social reintegration of war veterans. Article type: conceptual-analytical. Повномасштабна війна в Україні призвела до суттєвого зростання кількості військовослужбовців і ветеранів, які потребують комплексної психологічної та соціальної підтримки після повернення до цивільного життя. В умовах тривалої бойової травматизації питання психологічної реабілітації набуває не лише клінічного, а й соціально-інституційного значення. Метою статті є теоретико-аналітичне обґрунтування психологічної реабілітації як ключового чинника соціальної реінтеграції ветеранів війни в Україні з урахуванням міжнародних стандартів діагностики та лікування посттравматичного стресового розладу – ПТСР (ICD-11, DSM-5-TR, рекомендації WHO та APA). Дослідження здійснено у форматі наративного огляду наукових джерел 2018–2025 років із застосуванням тематичного аналізу та порівняльного підходу. Проаналізовано сучасні українські та міжнародні підходи до психологічної допомоги, систематизовано моделі реабілітації на індивідуальному, груповому, сімейному та громадському рівнях. Визначено їх ключові компоненти та запропоновано орієнтовні індикатори ефективності, зокрема зниження симптоматики ПТСР, відновлення функціональної спроможності, покращення сімейного функціонування та показники соціальної інтеграції (зайнятість, участь у громадському житті). Обґрунтовано необхідність травмоінформованого, міждисциплінарного та безперервного підходу до реінтеграції ветеранів. Виокремлено системні виклики, серед яких дефіцит підготовлених фахівців, нерівномірність доступу до послуг у регіонах, фрагментарність програм та ризики надмірної медикалізації реакцій на бойовий досвід. Наукова новизна полягає у поєднанні клінічних та соціальних вимірів реабілітації в єдиній концептуальній рамці оцінювання її результативності. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованих підходів для формування національних стандартів психологічної реабілітації та політики соціальної реінтеграції ветеранів. Тип статті – концептуально-аналітична. Описание: Bondarenko V.A. Psychological rehabilitation and social reintegration of war veterans in Ukraine / Viktoriia Bondarenko // Вісник Академії праці, соціальних відносин і туризму. - 2026. - Серія: економіка, психологія та управління - № 7. - 7 с. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9350 2026-01-01T00:00:00Z