До питання епістемології юридичної практики (на прикладі шлюбно-сімейних відносин у Стародавньому Світі та Середні віки)

Abstract

Здійснено епістемологічне дослідження феномена «юридична практика» як філософської правової категорії на прикладі ухвалення правових рішень стосовно сім’ї як соціальної інституції у межах Стародавнього Світу та Середніх віків. Розмежовано поняття гносеології та епістемології. Розглянуто термін «юридична практика» у форматі «існування норми права  ухвалення рішення щодо застосування норми права  застосування норми права» у межах означених двох періодів розвитку людства. This article deals with epistemological study of the phenomenon of «legal practice» as a philosophical and legal category, basing on adoption of legal decisions concerning a family as a social institution within two historical periods of human civilization: Ancient World and Middle Ages. Two concepts of gnosiology and epistemology are differentiated between. The concept of«legal practice» in the format of«existence of the law» as a decision on the application of the law is contemplated within two periods of human development. It was concluded that legal practice in the above mentioned format is as follows: the divorce was legally and normatively controlled process, but the decisions on the application of rules laid down by the law and their subsequent application was often subjective, of customized character, taking into consideration the social conditions of a certain historical period, and that laws and regulations are not always consistent with each other (and sometimes contradictory), so could be interpreted in favor of one of the conflicting parties, and the type of law implementation prevailed in a particular historical era and a specific culture. In this process, a significant role played the cognitive model of methodology which the person taking the decision was guided with. This fact confirms once again the necessity of diverse gnosiology, еpistemological, ontological, etc. studies of all forms of legal practice (including its history) to prevent its becoming a formal procedure for applying the law.