Юридико-психологічні засади дослідження корупціогенезу

Abstract

Здійснено системний аналіз іманентних (суб’єктивних) чинників детермінації виникнення проявів корупції у професійній діяльності публічних службовців та проведено комплексну експлікацію форм і методів психологічного, організаційно-правового, соціального коректування обструктивних змін у здійсненні публічного управління вказаними суб’єктами. Вектор наукового дослідження було спрямовано на визначення корупції в якості соціального явища, ефективність ідентифікації та корекції показників якого перебуває у прямій залежності від рівня системності (міждисциплінарності) його дослідження та розуміння. Було здійснено обґрунтування доцільності розширення спектру проявів та детермінант корупції внаслідок інтеграції у вказану парадигму психологічних девіацій, запропоновано практичні заходи, інтеграція яких у систему запобігання корупції дасть змогу знизити рівень впливу цього явища на соціальне (зокрема публічно-правове) середовище. За результатами обґрунтування доцільності та ефективності психолого-правового вектору дослідження проблеми корупції в якості самостійної парадигми ідентифікації детермінанта та змісту цього феномену висунуто низку пропозицій спрямованих на вироблення та стабілізацію ефективної моделі превенції корупційних адикцій, зокрема через зовнішній (моніторинг, вплив колективу, зміни соціального статусу службовця) та суб’єктивний (формування іманентного імперативу щодо резистенції корупційним чинникам) інструментарії. In this article a systemic analysis of the immanent (personal, subjective) factors (determinants) of the typical forms of manifestations of corruption in the professional activities of public ofcers has been made, as well as comprehensive analysis of the forms and methods of psychological, organizational, legal, and social prevention of obstructive transformation in the procedure of public administration, conducted by these subjects. Methods of scientifc research that were used in the article: the analysis of specialized sources, deductive and inductive approaches to the operationalization of thoughts, generalization of scientifc achievements, method of Pirson’s correlation analysis, W. Goset’s method, statistical interpretation of data, provided by Transparency International and Ukrainian State buro of statistic. One of the dominant problems of public government mechanism’s of the modern countries is undoubtedly the phenomenon of corruption. Despite the axiom of identifcation of corruption as the destructive phenomenon it is obvious that there is insufciency and some inconsistency in the doctrinal, and thus in the normative realm of representation of defnitive and determination components, which leads to the ineffectiveness of specialized preventive anti-corruption measures being conducted in the state. Effective counteraction of corruption is the key to the progressive development of public administration and civil society institutions as the factor that underlines the importance of conduction of complex research in the paradigm of identifcation and methodology of neutralization of the forms of corruption manifestation. The goal of scientifc research was to identify corruption as a social phenomenon, the effectiveness of identifcation and correction of which is directly relevant with the level of systematic (integrative) approach to its analysis conduction. The main reason for the expansion of the forms of manifestations and types of determinants of corruption with the means of psychological deviations was stated to be the lack of practical effectiveness of current anti-corruption measures. Psychological-legal vector of the interpretation of the problem of corruption as an independent paradigm of this phenomenon identifcation is connected with a number of propositions of development and stabilization of effective model of the prevention of corruption, including exogenous (monitoring, collective influence, the status of the employee) and endogenous (formation of the immanent imperative regarding resistance to corruption factors) means. As a conclusion corruption is stated to be a social phenomenon that is represented with a variety of manifestations and is caused by various determinants that are stated to be not only legal, but also sociopsychological by their nature. That fact stimulates the need for a complex approach to the solution of issues related with the development of an effective mechanism of the prevention of corruption in Ukrainian society. The key methods of preventing corruption as a legal and psychological phenomenon are stated to be: 1) ensuring of an adequate level of social and economic provision of public ofcers on the basis of competition between them with total functional optimization of state institutions; 2) minimization of manifestations of professional deformation and professional burnout of public ofcers; 3) reformation of the jurisdictional and procedural aspects of public management.