Поняття та правове забезпечення національної безпеки України

Abstract

У статті проаналізовано і узагальнено основні теоретичні підходи щодо визначення поняття «національна безпека» та визначено правові основи регулювання сфери національної безпеки України. Аргументовано, що підхід до змісту національної безпеки охоплює практично всі сфери суспільного життя і розглядається як захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, а також відсутність загроз національним цінностям і життєво важливим інтересам громадян, суспільства, держави. Визначено, що правовідносини у сфері національної безпеки держави регулюються правовими нормами, які містяться в різних за формою, характером і юридичною силою нормативно-правових актах. Досліджено, що на основному етапі розвитку науки безпекознавства виділяють основні елементи структури національної безпеки: державну безпеку – поняття, що характеризує рівень захищеності держави від зовнішніх і внутрішніх загроз; громадську безпеку – поняття, виражене у рівні захищеності особистості і суспільства, переважно, від внутрішніх загроз; техногенну безпеку – рівень захищеності від загроз техногенного характеру; екологічну безпеку і захист від загроз стихійних лих; економічну безпеку; енергетичну безпеку; інформаційну безпеку; безпеку особистості. Проаналізовано основні правові акти, що визначають засади зовнішньої та внутрішньої політики та повноваження державних органів України у сфері національної безпеки. Розкрито мету державної політики у сфері національної безпеки, що полягає у самозбереженні та розвитку своєї національної спільноти, адаптації нації до нових історичних умов, що динамічно змінюються, а завданням є реалізація національних інтересів, які визначають конкретні цілі внутрішньої та зовнішньої політики. Досліджено категоріально-правові аспекти становлення національної безпеки, зокрема її поняття та зміст, а також різноманітні сучасні підходи до розуміння і тлумачення її основних завдань не лише у науковій сфері, а й у нормативно-правових актах окремих держав, адже сьогодні у світі не існує єдиного усталеного визначення терміну «національна безпека» та переліку сфер чи компонентів, які вона має охоплювати. The article analyzes and generalizes the main theoretical approaches to defning the concept of “national security” and defnes the legal bases for regulating the national security sphere of Ukraine. It is argued that the approach to the content of national security covers virtually all spheres of public life and is seen as the protection of vital interests of the individual, society and state from external and internal threats, as well as the absence of threats to national values and vital interests of citizens, society, state. It is determined that legal relations in the feld of national security of the state are governed by legal norms, which are contained in different in the form, nature and legal force of normative legal acts. It has been researched that at the main stage of the development of the science of security studies the main elements of the structure of national security are distinguished: state security – a concept that characterizes the level of protection of the state from external and internal threats; public safety – a concept expressed in the level of protection of the individual and society, mainly from internal threats; technogenic security – the level of protection against technogenic threats; environmental safety and protection against natural hazards; economic security; energy security; information security; personal security. The basic legal acts defning the principles of foreign and domestic policy and powers of state bodies of Ukraine in the feld of national security are analyzed. The purpose of the national security policy, which is to preserve and develop its national community, to adapt the nation to new and changing historical circumstances, is revealed, and the task is to realize national interests that determine the specifc goals of domestic and foreign policy. The categorical and legal aspects of national security development, in particular its concept and content, as well as various modern approaches to understanding and interpreting its basic tasks not only in the scientifc feld but also in the normative legal acts of individual states, because today there is no single in the world a well-defned defnition of the term “national security” and a list of areas or components that it should cover.