Кримінально-правова охорона в Україні осіб, взятих під захист: дисертація

Abstract

Дисертація є першим в Україні комплексним кримінально-правовим дослідженням безпеки осіб, взятих під захист, що дало змогу отримати наукові результати, які можуть мати вагоме значення для науки кримінального права, для правозастосочої діяльності органів держави, а також для вдосконалення вітчизняного законодавства з метою наближення до європейських та міжнародних стандартів. В результаті проведеного дослідження було доведено необхідність прийняття в Україні Єдиної державної програми захисту учасників кримінального судочинства, а також обгрунтованого про внесення відповідних змін до ст. 380 КК України. З метою вирішення всіх задач, які поставлені в даному дисертаційному дослідженні, розглядаються наукові підходи та стан вивчення інституту забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному сдуочинстві. Однією з проблем дослідження даного інституту є те, що проведено ряд досліджень та наукових розробок щодо вдосконалення охорони учасників кримінального судочинства, але всі вони стосуються норм кримінальнопроцесуального законодавства України, водночас не існує жодного підходу щодо вдосконалення кримінально-правової охорони осіб, взятих під захист. В дисертаційному дослідженні проводиться повний аналіз складів злочинів, пов’язаних із забезпеченням безпеки осіб, взятих під захист. Було проведено опитування в м. Миколаєві Миколаївській області серед співробітників правоохоронних органів про вплив на учасників кримінального судочинства та на них, а також про порушення кримінальних проваджень за ст. 380 та ст. 381 КК України. За результатами цього опитування були зроблені наступні висновки, зокрема, в Україні найчастіше застосовуються заходи безпеки, які є малозатратними, але такі заходи не завжди є ефективними; заходи безпеки застосовуються неофіційно, а за домовленістю керівників підрозділів; за досліджуваний період (2013-2017 рроки та перше півріччя 2018 року) в місті та області не було порушенно жодного провадження за злочини, передбачені ст. ст. 380, 381 КК України. Для визначення соціальної зумовленості складів злочинів за ст. 380 та ст. 381 КК України було розглянуте питання криміналізації та декриміналізації цих складів злочинів, а також проаналізована офіційна статистика відносно злочинів, пов’язаних із забезпеченням безпеки осіб, взятих під захист. З метою визначення проблеми забезпечення безпеки осіб, беруть участь у кримінальному судочинстві, проаналізовано законодавче та доктринальне визначення поняття забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. В дисертаційному досліджені запропоноване авторське визначення поняття забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та з цього поняття виділено їх головні ознаки. Для повного та всебічного дослідження в роботі були розглянуті та визначені особливості видів заходів безпеки, що застосовуються до осіб, взятих під захист. Також проаналізовані деякі норми КПК України та Кримінально-виконавчого кодексу України, що регулюють забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства. Для досягнення успіху в процесі забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства аналізуються норми КК та КПК, як держав, які мають успіх в захисті свідків та потерпілих (США, ФРН, Франція), так і держав, з якими історично пов’язана Україна і сусідніх держав (деякі держави колишнього СРСР – Республіка Білорусь, Латвійська Республіка, Словацька Республіка, Республіка Польща, Республіка Молдова, Республіка Грузія), а також інших держав (Нідерланди, Австрія, Австралія, Китай). Проаналізувавши кримінальне законодавство цих держав, було запропоновано та доведено про необхідність внести відповідні зміни до вітчизняного кримінального законодавства в сфері забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства з метою його наближення до європейських стандартів. Зокрема, передбачити умови звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 380 КК України; додати до ст. 380 КК України ч. 2, в якій вказати, що ті самі діяння, що передбачені в ч. 1 даної статті, але вчинені з метою одержання неправомірної вигоди; ввести поняття «негайні заходи безпеки» – заходи безпеки, які застосовуються до особи впродовж 24 годин; визначити повний перелік заходів, які можуть бути застосовані негайно; додати для всіх учасників кримінального судочинства захід безпеки у вигляді «переміщення особи в безпечне місце» тощо. Під час дослідження об’єктивних та суб’єктивних ознак складів злочинів, пов’язаних із забезпеченням безпеки осіб, взятих під захист, були проаналізовані особливості кожного з елементів складів злочинів. Об’єктами злочинів, повязаних із забезпеченням безпеки осіб, взятих під захист, є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність органів правосуддя та органів, які сприяють здійсненню правосуддя, а саме суспільні відносини, що виникають в сфері забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства. Додатковим об’єктом за ст. 380 КК України можуть бути суспільні відносини, що охороняють життя, здоров’я та власність осіб, взятих під захист. Предметом складу злочину, передбаченого ст. 381 КК України є інформація (відомості) про заходи безпеки щодо осіб, взятих під захист. Проаналізовано ознаки об’єктивної сторони досліджуваних складів злочинів. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 380 КК України виражається у формі: а) дій, зокрема це, несвоєчасне прийняття рішення; прийняття недостатньо обґрунтованого рішення; невжиття достатніх заходів (застосовується захід, який є неефективним для захисту особи); несвоєчасне вжиття достатніх заходів; б) бездіяльності: неприйняття рішення; невжиття достатніх заходів (до особи не вживається той захід, який потрібен для її захисту); несвоєчасне вжиття достатніх заходів (в той час, коли потрібно здійснювати захист нічого не забезпечувалося). Під розголошенням відомостей про заходи безпеки (ст. 381 КК України) слід розуміти діяння (дії або бездіяльність), внаслідок яких вони стають надбанням хоча б однієї особи, яка не має права на ознайомлення з ними. Оскільки склади злочинів, передбачені ст. ст. 380, 381 КК України, відносяться до матеріальних складів, то вони вважаються закінченими з моменту настання суспільно-небезпечних наслідків: пошкодження або знищення майна, що завдало матеріальну шкоду у великих розмірах; тілесні ушкодження середньої та тяжкої ступенів тяжкості; побої; вбивство тощо. Основними ознаками об’єктивної сторони даних складів злочинів є наявність тяжких наслідків та причинний зв’язок між діяннями і наслідками. Суб’єктом даних видів злочинів може бути тільки фізична особа, пояснюючи це тим, що орган, який здійснює правосуддя або сприяє його здійсненню, не може нести кримінальну відповідальність. За ст. 380 КК України – це лише повнолітня особа (18 років), а за ст. 381 КК України – загальний вік (16 років), оскільки перелік злочинів, відповідальність за які настає з 14 років вичерпний. Оскільки дані склади злочинів вчиняються спеціальним суб’єктом, то розглядається поняття та ознаки службової особи. Службовими особами, які можуть бути суб’єктами досліджуваних складів злочинів є службова особа органу, який приймає рішення про застосування заходів безпеки або про відмову в їх застосуванні; службова особа органу, який забезпечує захист особи; службова особа органу, якій стало відомо про застосування до особи заходів безпеки у зв’язку з її службовим становищем. Досліджувані склади злочинів вчиняються зі змішаною (складною, з двома формами, подвійною, комбінованою) формою вини. Детальне визначення суб’єктивної сторони складів злочинів передбачає, що до діяння – умисел або необережність, а до наслідків – тільки необережність. У випадку, коли особа до наслідків відноситься – умисно, то її діяння слід кваліфікувати за сукупністю злочинів. При визначенні кваліфікації за досліджуваними складами злочинів автор наводить приклади кваліфікації діянь за сукупністю складів злочинів, а також пропонує перелік злочинів, які є суміжними із злочинами, передбаченими ст. ст. 380, 381 КК України. Розглянуте питання співучості у цих злочинах та особливості їх кваліфікації (умисне сприяння злочину проти особи, взятої під захист). Проведено розмежовуння діяння, які передбачені у складах злочинів, пов’язаних із забезпеченням безпеки осіб, зі складами злочинів, які можуть бути підставами для застосування щодо учасників кримінального судочинства заходів безпеки (наприклад, ст. ст. 195, 343, 345, 347, 348, 376, 377, 378, 379, 397, 398, 399, 400 КК України). Під час встановлення особливостей покарання за злочини, пов’язані із забезпеченням безпеки учасників кримінального судочинства розглянута судова практика, види та міри покарання та визначені зміни і доповнення, які необхідно внести до вітчизняного кримінального законодавства. Також наведені випадки, при яких особа може нести дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальності. Відносно запропонованої ч.2 ст.380 КК України обґрунтована міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна. The dissertation is the first in Ukraine comprehensive criminal-law research on the security of persons taken under protection, which allowed to obtain scientific results that could be of great importance for the science of criminal law, for the law-enforcement activity of state bodies, as well as for the improvement of domestic legislation in order to approach European and international standards. As a result of the study, the necessity of adopting the Unified State Program for the Protection of Participants in Criminal Proceedings in Ukraine, as well as substantiating the introduction of the relevant amendments to Art. 380 of the Criminal Code of Ukraine. One of the problems of the research of this institute is that a number of research and scientific developments have been carried out to improve the protection of participants in criminal justice, but they all relate to the norms of the criminal-procedural legislation of Ukraine; at the same time, there is no one approach to improving the criminal legal protection of persons taken under protection. In the dissertation research the full analysis of the syllables of crimes related to the security of persons taken under protection. According to the results of survey, the following conclusions were made, in particular, the most frequently used security measures in Ukraine are low-cost ones, but such measures are not always effective; security measures are applied informally, but by agreement of heads of units; for the investigated period (2013-2017 and the first half of 2018) there was no prosecution in the city and the region for crimes stipulated in art. Art. 380, 381 of the Criminal Code of Ukraine. In dissertation research the author's definition of a concept of safety of participants of criminal justice is offered and from this concept their main features are highlighted. For a full and comprehensive study, the features of the types of security measures that were applied to persons taken under protection were considered and identified. Some provisions of the CPC of Ukraine and the Criminal-Executive Code of Ukraine, which regulate the security of participants in criminal justice, are also analyzed. After analyzing the criminal legislation of some states, it was suggested and proved to be necessary to make appropriate changes to the domestic criminal law in the area of ensuring the safety of participants in criminal justice in order to bring it closer to European standards. In particular, to provide conditions for exemption from criminal liability under Art. 380 of the Criminal Code of Ukraine; add to article 380 of the Criminal Code of Ukraine Part 2, in which to indicate that the same acts as provided for in Part 1 of this article, but committed for the purpose of obtaining unlawful benefit; introduce the concept of "immediate security measures" – the security measures that apply to a person within 24 hours; define a complete list of measures that can be applied immediately; To add security measures to all participants in criminal proceedings in the form of moving a person to a safe place, etc. The objects of crimes connected with the security of persons taken under protection are social relations that ensure the normal functioning of the organs of justice and bodies that promote the administration of justice, namely, social relations that arise in the field of ensuring the safety of participants in criminal justice. Since these crimes are committed by a special subject, the concept and characteristics of an official are considered. Service persons who may be subjects of the investigated crimes are the official of the body that decides on the application of security measures or the refusal to apply them; An official is a body that protects a person; a servant of the body, who became aware of the application to the person of security measures in connection with her official position. The investigated crimes are committed with a mixed (complex, with two forms, double, combined) form of guilt. A detailed definition of the subjective part of the syllables of crimes presupposes that the act - intent or carelessness, and to the consequences - only negligence. In the case of a person to the consequences of the consequences - intentionally, then its actions should be qualified for a set of crimes. In determining the qualifications for the investigated crimes, the author gives examples of the qualification of acts in the totality of crimes, and also offers a list of crimes that are adjacent to the crimes provided for in Art. Art. 380, 381 of the Criminal Code of Ukraine. The issue of complicity in these crimes and the peculiarities of their qualification (deliberate promotion of a crime against a person taken under protection) is considered. The delineation of the acts envisaged in the components of the crimes connected with the security of persons with the composition of crimes, which may serve as grounds for the application of security measures against participants in criminal proceedings (for example, Articles 195, 343, 345, 347, 348 , 376, 377, 378, 379, 397, 398, 399, 400 of the Criminal Code of Ukraine). When establishing the peculiarities of punishment for crimes related to the security of participants in criminal proceedings, the jurisprudence, types and penalties and certain changes and additions to be made to the domestic criminal law are considered. Also, there are cases in which a person may be subject to disciplinary, administrative or criminal liability. In relation to the proposed part 2 of article 380 of the Criminal Code of Ukraine, the measure of punishment in the form of imprisonment for a term of 5 to 10 years is grounded with confiscation of property.