Механізми зниження імпортозалежності вітчизняної економіки в умовах формування інноваційної моделі розвитку: дисертація

Abstract

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні основи та класифіковано наукові підходи до тлумачення сутності поняття «імпортозаміщення». Визначено сутнісні характеристики та типологічні ознаки досліджуваного поняття, узагальнено взаємозв’язки між політикою імпортозаміщення та економічною безпекою держави, досліджено типологію інструментів державної політики імпортозаміщення. З метою глибшого розуміння досліджуваного поняття виокремлено адміністративний, функціональний, процесний, управлінський, багатовекторний та полікритеріальний підходи, в рамках яких розкрито сутнісні характеристики та особливості реалізації імпортозаміщення в національній економіці. Запропоновано авторське концепційне розуміння сутності поняття імпортозаміщення з трьох позицій: як перехідний етап прискореної модернізації вітчизняної економіки у контексті експортоорієнтованого розвитку; як процес освоєння нових конкурентоспроможних видів продукції з акцентом на інтелектуально-інноваційний прорив та перехід на вищі технологічні уклади (шостий та сьомий); як форма захисту національної економіки від деструктивного впливу зовнішніх чинників, зокрема трансферу технологічних криз з обраним вектором зміцнення економічної безпеки реального сектора економіки. Проаналізовано відомі в наукових джерелах методологічні підходи до оцінювання імпортозалежності вітчизняної економіки з урахуванням архітектоніки організації наукового дослідження. Аргументовано, що сучасні наукові дослідження в сфері міжнародної торгівлі та політики імпортозаміщення опираються на низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Враховуючи сукупність методичних підходів та такі складові економічної безпеки, як зовнішньоекономічна, науковотехнологічна, виробнича та продовольча, сформовано множину показників. Критеріями відбору вибрано принципи системності, комплексності, однозначності, адекватності, безперервності та об’єктивності. Акцентовано увагу на етапах проведення методології інтегрального оцінювання, запропоновано множину показників для розрахунку рівня імпортозалежності національної економіки. Підкреслено, що в умовах посилення імпортозалежності національної економіки роль держави виявляється у цілеспрямованому впливові на економічні процесі відповідно до цілей, завдань та захисту національних інтересів. Акцентовано увагу на тому, що для послаблення темпів імпортозалежності, розвитку внутрішнього виробництва, зокрема на засадах імпортозаміщення, формування інноваційної моделі розвитку потрібні ефективні механізми державного регулювання. Аргументовано, що політика імпортозаміщення реалізується через механізм, який містить взаємопов’язані та взаємодоповнюючі підсистеми, об’єднані єдиною метою та пріоритетами. Запропоновано комплекс заходів зниження імпортозалежності вітчизняної економіки у розрізі правових, інформаційно-аналітичних, фінансово-економічних, організаційноуправлінських механізмів. З урахуванням сутнісних характеристик та особливостей кожного механізму запропоновано три етапи зниження імпортозалежності вітчизняної економіки у розрізі основних завдань та очікуваних результатів. Стратегічними орієнтирами у реалізації вищезгаданої політики є дотримання національних пріоритетів, зокрема: збереження та примноження національного інтелектуального потенціалу, його раціональне використання та постійний розвиток; ефективне використання природних ресурсів, альтернативних джерел енергії; впровадження безвідходних технологій, захист навколишнього середовища, популяризація екологічної культури та концепції екологічної безпеки. Обґрунтовано, що для реалізації прийнятих заходів варто долучити усіх учасників економічних та виробничо-господарських відносин, зокрема, державу – як законодавця та виконавця прийнятих рішень, суб’єктів бізнесу – як новаторів інвестиційно-інноваційних проектів, населення – як потенційних внутрішніх інвесторів та широку громадську аудиторію – як зовнішніх оцінювачів та незалежних експертів здійснюваної політики. У дисертаційній роботі ідентифіковано деструктивні чинники зростання імпортної залежності вітчизняної економіки, що є наслідком неефективної державної політики у різних галузях національної економіки та виступають передумовою виникнення реальних та потенційних загроз економічній безпеці вітчизняного ринку. Проаналізовано причини виникнення таких деструктивних елементів, як дисбаланс розподілу фінансових ресурсів між секторами економіки, наявність структурних диспропорцій, неспроможність вітчизняної промисловості задовольнити зростаючий попит на високотехнологічні та інноваційні товари, низька інноваційна активність вітчизняних виробників, падіння платоспроможного попиту на науково-технічну продукцію та хронічний інвестиційний голод, консерватизм у промисловій політиці та використання у виробництві морально та технічно застарілого обладнання, наявність інституційних бар’єрів та конфліктів, які уповільнюють зміну структури сукупного попиту на користь інноваційної та якісно кращої продукції та відповідну зміну структури вітчизняної продукції. Наголошено на причинах та обставинах виникнення диспаритету у зовнішній торгівлі України та невиправдано низького рівня орієнтації вітчизняних товаровиробників на національний ринок. Проведено аналіз імпортної залежності окремих секторів вітчизняної економіки від надходжень сировини, напівфабрикатів та готової продукції з-за кордону. Наголошено, що українська хімічна промисловість характеризується надмірною імпортозалежністю в сегменті проміжного споживання (понад 80 %), у структурі імпорту хімічної продукції найвищу питому вагу займає фармацевтична продукція (28 %). Аргументовано, що за структурою хімічних речовин в Україні переважають елементи сировинного походження (добрива та азотні сполуки, пластмаси, синтетичні каучуки), а частка імпорту у проміжному споживанні хімічної продукції за останніх чотири роки перевищує 92 %. Акцентовано увагу на тому, що хімічна галузь є особливо вразливою до кон’юнктури світового ринку, а надмірна імпортна залежність є результатом несистемного структурного реформування галузі загалом. Виявлено причини високої імпортної залежності легкої та деревообробної промисловості, що є наслідками використання толінгових механізмів та продукції з високим ступенем переробки сировини. Особливістю текстильного виробництва з позиції імпортозалежності є висока питома вага кінцевого споживання у структурі використанні імпортної продукції. Аналіз структури імпорту деревообробної продукції у розрізі товарних груп сигналізує про невпинне зростання імпорту цієї продукції, особливо з високим ступенем обробки сировини (особливо 48 товарної групи). Аргументовано, що ступінь імпортозалежності галузей вітчизняного виробництва залежить від таких критеріїв, як рівень технологічності та витратності виробництва. З використанням методології інтегрального оцінювання розраховано рівень імпортозалежності економіки України. Опираючись на принципи системності, комплексності, однозначності, адекватності, безперервності та об’єктивності сформовано множину індикаторів, що найґрунтовніше відображають стан імпортної залежності вітчизняної економіки. Результати проведених розрахунків підтвердили високий рівень імпортозалежності економіки України, однак за аналізований період (2015-2019 рр.) намітились незначні позитивні тенденції. З урахуванням окреслених напрямів політики імпортозаміщення в Україні сформульовано головну мету та стратегічні пріоритети, досягти які можна у рамках виконання операційних завдань. Так, пріоритету «створення наукомісткої інноваційної продукції» відповідають такі завдання: організація мережі контактів та створення партнерських відносин в інноваційній діяльності; формування наукових інкубаційних центрів для розробки інноваційних проектів та тестування інноваційної продукції; забезпечення захисту об’єктів інтелектуальної власності, спрощення процедур патентування та отримання авторського та суміжних прав. У рамках досягнення пріоритету «активізація процесів діджиталізації та роботизації» необхідно виконати такі завдання, як накопичування інформаційних ресурсів та модернізація матеріально-технічної бази науки і освіти; розвиток інфраструктури зв’язку з партнерами; формування системи багатоканальної системи зв’язку з клієнтами. Пріоритет «впровадження «розумних (смарт) технологій» узгоджується з реалізацією таких завдань, як розвиток та раціональне використання людського капіталу; перехід вітчизняних підприємств до ефективних за технологічними та соціально-економічними критеріями моделей виробництва/споживання продукції (товарів і послуг); екологізація виробництва/продукції (на основі реалізації концепцій «зеленої» і «циркулярної» економіки, а також інших, екологічно безпечних моделей господарювання та довгострокового розвитку). На думку дисертанта, передумовами здійснення структурних змін є, насамперед, політична воля вищого керівництва держави, якісний менеджмент на усіх рівнях управління, раціональне використання людського, ресурсного та виробничого потенціалу. Окреслено головні напрями організаційно-інституціональних змін (перетворень) у галузі машинобудування, деревообробній, хімічній, текстильній промисловості, а також в аграрному секторі національної економіки. З урахуванням визначальних постулатів теорії збалансованого зростання здійснено спробу описати «коло парадоксів вітчизняної економіки» ґрунтуючись на таких реальних парадоксах, або асиметричних співставленнях, як наявність в достатніх обсягах природніх та економічних ресурсів поряд з хронічним дефіцитом інвестиційних ресурсів; достатній рівень вітчизняної освіти та неадекватна винагорода за високоякісну працю; низька продуктивність праці на противагу достатньому рівню кваліфікованої робочої сили. Запропоновано в умовах сучасного стану національної економіки застосувати модель індустріального суспільства Форда – Тейлора – Друкера, особливість якої полягає в нарощуванні темпів виробництва товарів масового споживання та формування середнього класу. Сформульовані у роботі рекомендації сприятимуть послідовному зниженню імпортної залежності вітчизняної економіки та нарощуванню продукції власного виробництва. Їхня практична реалізація дасть змогу підвищити рівень економічної безпеки та конкурентоспроможності національних товаровиробників на внутрішньому та міжнародному ринках. The dissertation substantiates the theoretical foundations and classifies scientific approaches to the interpretation of the essence of the concept of "import substitution". The typological features of the researched concept are determined, the interrelations between the policy of import substitution and economic security of the state are generalized, the typology of instruments of the state policy of import substitution is investigated. In order to better understand the studied concept, administrative, functional, process, managerial, multi-vector and multicriteria approaches are singled out, within which the essential characteristics and features of import substitution in the national economy are revealed. The author's conceptual understanding of the essence of the concept of import substitution from three positions is offered: as a transitional stage of accelerated modernization of the domestic economy in the context of exportoriented development; as a process of development of new competitive types of products with an emphasis on intellectual and innovative breakthrough and transition to higher technological modes (fifth and sixth); as a form of protection of the national economy from the destructive influence of external factors, in particular the transfer of technological crises with the chosen vector of strengthening the economic security of the real sector of the economy. The methodological approaches known in scientific sources to the assessment of import dependence of the domestic economy taking into account the architecture of the organization of scientific research are analyzed. It is argued that modern research in the field of international trade and import substitution policy is based on a number of general and special research methods. Taking into account a set of methodological approaches and such components of economic security as foreign economic, scientific and technological, production and food, a set of indicators has been formed. The selection criteria are the principles of systematization, complexity, unambiguity, adequacy, continuity and objectivity. Emphasis is placed on the stages of the methodology of integrated valuation, a set of indicators for calculating the level of import dependence of the national economy. It is emphasized that in the conditions of strengthening of import dependence of national economy the role of the state is shown in purposeful influence on economic processes according to the purposes, tasks and protection of national interests. Emphasis is placed on the fact that to reduce the pace of import dependence, the development of domestic production, in particular on the basis of import substitution, the formation of an innovative model of development requires effective mechanisms of state regulation. It is argued that import substitution policy is implemented through a mechanism that contains interconnected and complementary subsystems, united by a common goal and priorities. A set of measures to reduce the import dependence of the domestic economy in terms of legal, information-analytical, financialeconomic, organizational and management mechanisms is proposed. Taking into account the essential characteristics and features of each mechanism, three stages of reducing the import dependence of the domestic economy in terms of the main tasks and expected results are proposed. Strategic guidelines in the implementation of the above policy are compliance with national priorities, in particular: preservation and increase of national intellectual potential, its rational use and continuous development; efficient use of natural resources, alternative energy sources; introduction of waste-free technologies, environmental protection, popularization of ecological culture and the concept of ecological safety. It is substantiated that for the implementation of the measures taken it is necessary to involve all participants in economic and industrial relations, in particular, the state – as a legislator and executor of business decisions, business entities - as innovators of investment and innovation projects, the population - as potential domestic investors and the general public. audience – as external evaluators and independent experts of the implemented policy. The dissertation identifies the destructive factors of increasing import dependence of the domestic economy, which is a consequence of inefficient government policy in various sectors of the national economy and are a prerequisite for real and potential threats to economic security of the domestic market. The dissertation analyzes the causes of such destructive elements as imbalance in the distribution of financial resources between sectors of the economy, the presence of structural imbalances, the inability of domestic industry to meet the growing demand for high-tech and innovative products, low innovative activity of domestic producers, falling effective demand for scientific and technical products and chronic investment hunger, conservatism in industrial policy and the use of obsolete equipment in the production of morally and technically, the presence of institutional barriers and conflicts that slow down the change in the structure of aggregate demand in favor of innovative and qualitatively better products and the corresponding change in the structure of domestic products. Emphasis is placed on the causes and circumstances of the disparity in Ukraine's foreign trade and the unjustifiably low level of orientation of domestic producers to the national market. The analysis of import dependence of separate sectors of domestic economy on receipts of raw materials, semi-finished products and finished goods from abroad is carried out. It is emphasized that the Ukrainian chemical industry is characterized by excessive import dependence in the segment of intermediate consumption (over 80%), in the structure of imports of chemical products the highest share is occupied by pharmaceutical products (28%). It is argued that the structure of chemicals in Ukraine is dominated by elements of raw materials (fertilizers and nitrogen compounds, plastics, synthetic rubbers), and the share of imports in intermediate consumption of chemical products over the past four years exceeds 92%. Emphasis is placed on the fact that the chemical industry is particularly vulnerable to world market conditions, and excessive import dependence is the result of unsystematic structural reforms in the industry as a whole. The reasons for the high import dependence of the light and woodworking industries, which are the consequences of the use of tolling mechanisms and products with a high degree of raw material processing, have been identified. A feature of textile production from the standpoint of import dependence is the high share of final consumption in the structure of the use of imported products. Analysis of the structure of imports of wood products in terms of product groups signals a steady increase in imports of these products, especially with a high degree of processing of raw materials (especially 48 product groups). It is argued that the degree of import dependence of domestic industries depends on such criteria as the level of manufacturability and cost of production. Using the methodology of integrated valuation, the level of import dependence of the Ukrainian economy is calculated. Based on the principles of systematization, complexity, unambiguity, adequacy, continuity and objectivity, a set of indicators has been formed that most thoroughly reflect the state of import dependence of the domestic economy. The results of the calculations confirmed the high level of import dependence of the Ukrainian economy, but during the analyzed period (2015–2019) there were slight positive trends. Taking into account the outlined directions of import substitution policy in Ukraine, the main goal and strategic priorities have been formulated, which can be achieved within the framework of operational tasks. Thus, the priority of "creating knowledge-intensive innovative products" corresponds to the following tasks: organization of a network of contacts and the creation of partnerships in innovation; formation of scientific incubation centers for the development of innovative projects and testing of innovative products; ensuring the protection of intellectual property, simplifying patenting procedures and obtaining copyright and related rights. Within the framework of achieving the priority "intensification of digitalization and robotization processes" it is necessary to perform such tasks as accumulation of information resources and modernization of the material and technical base of science and education; development of communication infrastructure with partners; formation of a multi-channel system of communication with customers. The priority of "introduction of" smart (smart) technologies "is consistent with the implementation of such tasks as the development and rational use of human capital; transition of domestic enterprises to models of production / consumption of products (goods and services) effective according to technological and socio-economic criteria; greening of production / products (based on the implementation of the concepts of "green" and "circular" economy, as well as other, environmentally friendly management models and longterm development). According to the author, the prerequisites for structural change are, first of all, the political will of the top leadership of the state, quality management at all levels of government, rational use of human, resource and production potential. The main directions of organizational and institutional changes (transformations) in the field of mechanical engineering, woodworking, chemical, textile industry, as well as in the agricultural sector of the national economy are outlined. Considering the defining postulates of the theory of balanced growth, an attempt was made to describe the "circle of paradoxes of the domestic economy" based on such real paradoxes or asymmetric comparisons as the availability of sufficient natural and economic resources along with chronic shortage of investment resources; sufficient level of domestic education and inadequate remuneration for high-quality work; low productivity as opposed to a sufficient level of skilled labor. It is proposed to apply the model of Ford - Taylor - Drucker industrial society in the current state of the national economy, the feature of which is to increase the pace of production of consumer goods and the formation of the middle class. The recommendations formulated in the paper will help to consistently reduce the import dependence of the domestic economy and increase the production of own production. Their practical implementation will increase the level of economic security and competitiveness of domestic producers in domestic and international markets.