Антропологічна константа професійної адвокатської діяльності

Abstract

У статті висвітлюється антропологічна складова професійної адвокатської діяльності. Вивчення адвокатської діяльності під таким кутом зору є теоретичним завданням і, водночас, відповідає вимогам практики, в якій адвокат виконує важливу соціальну місію, беручи на себе обов’язок надавати громадянам правову допомогу, є їхнім представником і захисником. Маємо на меті розгляд заявленої теми, виходячи з розуміння адвокатської діяльності як одного із видів людської діяльності, якій притаманне цілепокладання, тобто постановка і досягнення мети за рахунок вибору оптимальних засобів реалізації з умінням передбачити її наслідки. Оскільки адвокатська діяльність є професійною діяльністю, то найважливішим є виконання фахівцем (адвокатом) своїх професійних завдань та обов’язків. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ст. 1) адвокатська діяльність скерована на захист законних прав, представництво та інші види правової допомоги особам, які перебувають у статусі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Кожна із названих осіб є одним із учасників суб’єкт-суб’єктних відносин, якими охоплюються представники людського роду. Це означає, що виконуючи свої професійні обов’язки, адвокат не перестає бути ним також. Навіть у ділових стосунках не можуть не проявлятися особистісні риси кожного з учасників, певний рівень культури, певна система світоглядних цінностей, принципів, потреб й інтересів. Специфіка адвокатської діяльності полягає в тому, що вона наповнена людськими смислами, емоційно-чуттєвими переживаннями тощо. Вона розгортається в соціальному просторі, базується на зіставленні сущого і належного, стосується змісту життя конкретних людей, їхньої впевненості у справедливості закону, системи цінностей і моральних принципів, які уособлюються професійною діяльністю адвоката та акумулюються в понятті «антропологічна константа». Пропонований матеріал присвячений обґрунтуванню методологічного значення цього поняття, його місця у теорії і практиці адвокатської діяльності, соціальному та індивідуальному просторі. Заявлена проблематика досліджується на основі аналізу сучасної літератури з огляду на розвиток правової свідомості та новітні зміни у Правилах адвокатської етики. The article covers the anthropological component of professional advocacy, which is the subject of scientific intelligence. The study of advocacy from this point of view is a theoretical task and, at the same time, meets the requirements of practice in which the lawyer performs an important social mission, relying on the provision of legal assistance to citizens, is their representative and advocate. We aim to consider the stated topic based on the understanding of advocacy as one of the activities of a person, which is characterized by goal-setting, ie setting and achieving goals by choosing the optimal means of implementation with the ability to predict its consequences. As advocacy is a professional activity, the most important thing is for a specialist (lawyer) to perform his / her professional tasks and responsibilities. According to the Law of Ukraine "On Advocacy and Advocacy" (Article 1) advocacy is aimed at protecting the legal rights, representation and other types of legal assistance to persons who are in the status of suspect, accused, defendant, convicted, acquitted, a person in respect of whom provides for the application of coercive measures of a medical or educational nature or resolves the issue of their use in criminal proceedings, the person against whom the issue of extradition to a foreign state (extradition), as well as the person prosecuted during the administrative offense. Each of these persons is one of the participants in the subject-subject relationship, which includes members of the human race. This means that in the performance of his professional duties, a lawyer does not cease to be one. Even in business relations, the personal traits of each of the participants, a certain level of culture, a certain system of worldview values, principles, needs and interests cannot but be manifested. The specificity of advocacy is that it is filled with human meanings, emotional and sensory experiences, and so on. It unfolds in the social space, is based on the comparison of what is and what is appropriate, touches on the meaning of life of specific people, their confidence in the justice of the law, values and moral principles embodied in the professional activities of lawyers and accumulated in the concept of "anthropological constant". This material is devoted to substantiating the methodological significance of this concept, its place in the theory and practice of advocacy, social and individual space. Based on the analysis of modern literature, the study of this issue in connection with the development of legal consciousness, the latest changes in the Rules of Advocacy.