Проблемні питання судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні

Abstract

Стаття присвячена обговоренню складної практичної проблеми використання спеціальних економічних знань у кримінальному провадженні, що є обов’язковим елементом протидії «білокомірцевій злочинності». Метою дослідження є визначення суперечностей між чинними нормами права та чинною судово-слідчою практикою залучення судових експертів-економістів для проведення експертиз. Доведено, що нормативно-правове забезпечення для кожного виду судових експертиз має вагоме значення. Часто основними документами судово-економічної експертизи, на підставі яких робляться висновки про фінансово-господарські операції, є документи позапланових ревізій і перевірок уповноважених суб’єктів фінансового контролю. З урахуванням змін законодавства з 2015 р. перестала діяти норма, яка передбачала можливість проведення таких позапланових перевірок і ревізій з ініціативи органу досудового розслідування. Упродовж тривалого часу слідчі зверталися до слідчого судді для отримання дозволу на проведення ревізій і перевірок, однак ця практика припинена у 2018 р. Верховним Судом України, який у рішеннях висловив правову позицію, що в слідчого судді таких повноважень немає. Відтак апеляційні суди почали скасовували такі ухвали. Другий шлях, який обрали органи досудового розслідування, полягав у залученні працівників органів фінансового контролю або експертних підрозділів спочатку як спеціалістів і в подальшому скеруванні для проведення економічних експертиз складених у результаті таких дій довідок. Ця практика також припинена Верховним Судом України через невідповідність об’єкта дослідження. На думку Феміди, довідка спеціаліста не тотожна акту позапланової ревізії чи перевірки. Тож, застосовуючи доктрину «плодів отруєного дерева», суди почали визнавати висновки судово-економічних експертиз, які підготовлені з використанням довідок спеціалістів, недопустимими джерелами доказів. Як наслідок, органи досудового розслідування в результаті таких непродуманих змін у законодавстві втратили можливість ініціювання та проведення позапланових ревізій і перевірок, що суттєво ускладнило залучення судових економічних експертів для з’ясування обставин, які входять до предмета доказування й щодо яких існує пряма вимога законодавця проводити експертизи. Ситуація, яка склалася, украй негативно позначається на всьому механізмі протидії «білокомірцевій злочинності». The article is devoted to the discussion of a practical problem of using economic knowledge in criminal proceedings. The purpose of this study is to determine the contradictions between the current rules of law and the practice of forensic economic examinations. It is proved that legislation is important for every type of forensic examination. Very often conclusions on financial and economic transactions should be prepared by a forensic expert on the basis of unscheduled audits and inspections. After the legislation reform, in 2015 the possibility of conducting such actions at the initiative of pre-trial investigators was eliminated. For a long time, investigators applied to the court for permission for unscheduled audits and inspections, but this practice was stopped in 2018 by the Supreme Court of Ukraine. Its decisions expressed the legal position that judges are not authorized to make such decisions. The second path was to involve employees of financial control bodies or expert units as specialists. This practice was also stopped by the Supreme Court of Ukraine because such actions disagree with current law. Therefore, the courts apply the doctrine of “poisoned tree fruit” and recognize the conclusions of such forensic economic examinations as inadmissible sources of evidence. Consequently, from one side, the pre-trial investigation authorities lost the opportunity to initiate and conduct unscheduled audits and inspections. They have received difficulties with involvement forensic economic experts on legal grounds. From the other side, the requirement to clarify the circumstances that need to be proved and to conduct economic examinations in criminal proceedings further is still relevant. The authors of the article are convinced that the current situation has an extremely negative impact on the whole mechanism of combating “white-collar crimes”.