Податкова таємниця в законодавстві зарубіжних країн

Abstract

У статті розглянуто категорію «податкова таємниця в контексті законодавства зарубіжних країн» та науково обґрунтовано теоретичні положення в порівнянні. Досліджено законодавство: Республіки Білорусь, Вірменія, Республіки Казахстан, Естонської Республіки, Швейцарії, Люксембург. Обґрунтовано, що правовий режим таємниці в податкових правовідносинах вимагає додаткового правового регулювання шляхом доповнення ПК України відсутніми правовими нормами. Проаналізовано низку двосторонніх міжнародних податкових договорів з питань обміну відомостями, що становлять податкову таємницю. В результаті проведеного дослідження встановлено, що потреба людей в збереженні відомостей в таємниці від інших осіб виникла задовго до наших днів. Зроблено висновок про необхідність надати податковій таємниці особливий статус, виділивши її з числа професійних таємниць. Доведено необхідність передбачення в законодавстві більш суворих вимог до обігу відомостей, що становлять податкову таємницю. Відзначено доцільність додаткового опрацювання методології організації роботи з відомостями, що складають податкову таємницю. Встановлено потребу в регламентації контролю за правомірністю доступу до відомостей. В якості основних позитивних відмінностей положень про автоматичний обмін фінансовою інформацією від положень про обмін такою інформацією на основі двосторонніх міжнародних податкових договорів визначені: оперативність, повнота, здійснення на регулярній плановій основі, можливість ініціативного інформування. В умовах глобалізації економіки, яка дозволяє корпораціям та індивідам швидко переміщувати грошові ресурси між різними юрисдикціями, податкові органи через нестачу ресурсів концентруються переважно на внутрішньо-державних питаннях. У деяких випадках це дозволяє платникам податків законно відтермінувати виникнення податкових зобов’язань, а інколи і приховувати отримані доходи. Проведене дослідження правового режиму таємниці в податкових правовідносинах зарубіжних країн дозволило констатувати багатогранність проблеми як в понятійному апараті, так і в нормативному регулюванні. The article considers the category “tax secrecy in the context of foreign legislation” and scientifcally substantiates the theoretical provisions in comparison. Legislation studied: the Republic of Belarus, Armenia, the Republic of Kazakhstan, the Republic of Estonia, Switzerland, Luxembourg. It is substantiated that the legal regime of secrecy in tax relations requires additional legal regulation by supplementing the Civil Code of Ukraine with missing legal norms. A number of bilateral international tax agreements on the exchange of information that constitute tax secrecy are analyzed. As a result of the study, it was found that the need for people to keep information secret from others arose long before today. It is concluded that it is necessary to give tax secrecy a special status, distinguishing it from the number of professional secrets. The necessity of stipulating in the legislation stricter requirements to the circulation of information constituting tax secrecy has been proved. The expediency of additional elaboration of the methodology of organization of work with information constituting tax secrecy is noted. The need for regulation of control over the legality of access to information has been established. The main positive differences between the provisions on automatic exchange of fnancial information from the provisions on the exchange of such information on the basis of bilateral international tax treaties are: efciency, completeness, implementation on a regular planned basis, the possibility of proactive information. Given the globalization of the economy, which allows corporations and individuals to move money quickly between different jurisdictions, tax authorities, due to lack of resources, focus mainly on domestic issues. In some cases, this allows taxpayers to legally defer tax liabilities and sometimes to conceal income. The study of the legal regime of secrecy in the tax relations of foreign countries allowed to state the versatility of the problem both in the conceptual framework and in the regulatory framework.