Кримінально-процесуальне забезпечення процесуальних зобов’язань держави за ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Abstract

У статті досліджено проблематику кримінально-процесуального забезпечення процесуальних зобов’язань держави за ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглянуто забезпечення мети розслідування та критерії вимог до розслідування. Зроблено висновок, що загалом норми КПК України та підзаконних актів закладають підґрунтя для забезпечення ефективного розслідування випадків смерті, тобто для виконання процесуального зобов’язання України за ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Разом із тим негативний вплив на ефективність розслідування можуть спричинити співвідношення положень п. 4 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз у бюро судово-медичної експертизи та КПК України щодо експертів; неможливість без ухвали слідчого судді отримати інформацію, яка знаходиться в операторів і провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; неможливість без ухвали слідчого судді початку проведення негласної слідчої (розшукової) дії в порядку ст. 250 КПК України в разі вчинення злочину проти життя особи; невідображення в ст. 234 КПК України специфіки доказування необхідності проведення обшуку, коли йдеться про відшукання трупу або його частин; невизначеність характеру досудового розслідування в ситуаціях, коли закінчилися строки досудового розслідування щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи; невизначеність процесуального режиму трупа та його частин у кримінальному провадженні. У практичній площині негативний вплив на ефективність розслідування можуть спричинити неналежна організація розслідування та неоперативне проведення необхідних процесуальних дій; несвоєчасна ідентифікація розслідування або прокурорського нагляду як неефективних; невстановлення особливого мотиву вчинення злочину та специфіки потерпілих; ненадання потерпілим матеріалів для ознайомлення в порядку ст. 221 КПК України; затягування з повідомленням про підозру за наявності для цього достатніх доказів. The article examines the issue of criminal procedural ensuring of procedural obligations of the state under Art. 2 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Ensuring the purpose of the investigation and the criteria for investigation requirements are considered. It is concluded that in general, the norms of the CPC of Ukraine and bylaws lay the groundwork for ensuring an effective investigation of deaths, to fulfll the procedural obligation of Ukraine under Art. 2 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. At the same time, the negative impact on the effectiveness of the investigation may be caused by: the correlation of the provisions of paragraph 4 of the Rules of conducting of commission forensic medical examinations in the bureau of forensic medical examination and the CPC of Ukraine on experts; impossibility to obtain information from telecommunication operators and providers about communication, subscriber, provision of telecommunication services, including receipt of services, their duration, content, transmission routes, etc .without the order of an investigation judge; inability of the beginning of carrying out of secret investigative (search) action according to Art. 250 of the Criminal Procedure Code of Ukraine in case of committing a crime against a person's life without the decision of the investigating judge; non-reflection of specifcs of proving the need for a search when it comes to fnding the corpse or its parts in Art. 234 of the CPC of Ukraine; uncertainty of the nature of the pre-trial investigation in situations when the pre-trial investigation of a serious or particularly serious crime against life and health of a person has expired; uncertainty of the procedural regime of the corpse and its parts in criminal proceedings. In practice, the effectiveness of the investigation may be adversely affected by the improper organization of the investigation and the failure to carry out the necessary procedural actions; untimely identifcation of the investigation or prosecutor’s supervision as ineffective; failure to establish a special motive for the crime and the specifcs of the victims; failure to provide victims with materials for review in accordance with Art. 221 of the Criminal Procedure Code of Ukraine; delay in notifying about suspicion in case of sufcient evidence’s existence.