Кримінально-процесуальний статус викривача: проблемні питання

Abstract

Стаття присвячена дослідженню питань статусу викривача у кримінальному провадженні, розкриттю його прав та обов’язків, особливостей реалізації повноважень, можливості поєднання статусу викривача із іншими статусами у кримінальному провадженні. Доведено, що у кримінальному провадженні тлумачення поняття «викривач» має враховувати його визначення у Законі України «Про запобігання корупції» у аспекті зв’язку повідомленої інформації з трудовою, професійною, господарською, громадською або науковою діяльністю, з проходженням служби чи навчання, а також з участю у передбачених законодавством процедурах. Тобто викривачем у кримінальному провадженні може бути фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або у зв’язку з її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. Щоб викривачем могла бути визнана особа, яка повідомила про вчинення кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією (декларування недостовірної інформації і неподання декларації суб’єктом декларування), мають бути внесені зміни до п. 16-2 ст. 3 КПК України. Викривач може бути допитаний як свідок у разі дотримання обмежень, передбачених ст. 65 КПК України. Викривач може бути залучений до конфіденційного співробітництва у разі дотримання обмежень, передбачених ч. 2 ст. 275 КПК України та іншими законами України. Під час реалізації права викривача отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням, мають забезпечуватись вимоги ст. 222 КПК України. The article is devoted to the study of the status of the whistleblower in criminal proceedings, to the analysis of his rights and responsibilities, the peculiarities of implementation, the possibility of combining the status of whistleblower with other statuses in criminal proceedings. It is grounded that the interpretation of the term “whistleblower” in criminal proceedings should take into account its defnition in the Law of Ukraine “On Corruption Prevention” (in terms of combining reported information with labor, professional, economic, social or scientifc activities, servicing or studying, or with participation in the procedures provided by law), thus the whistleblower in criminal proceedings may be an individual who, if convinced that the information is reliable, fled a statement or notifcation of a corruption offense to the pre-trial investigation body, if such information became known to him in connection with his labor, professional, economic, public, scientifc activity, his servicing or studying or his participation in the procedures provided by law, which are mandatory for the beginning of such activity, servicing or studying. In order for a person who reported the commission of criminal offenses related to corruption (declaring unreliable information and failure to submit a declaration by the subject of the declaration) to be unquestionably recognized as a whistleblower, paragraphs 16-2 of Art. 3 of the Criminal Procedure Code of Ukraine should be changed. The whistleblower may be questioned as a witness, subject to the restrictions provided for in Art. 65 of the Criminal Procedural Code of Ukraine. The whistleblower may be involved in confdential cooperation in compliance with the restrictions provided for in Part 2 of Art. 275 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and other laws of Ukraine. When exercising the right of the whistleblower to receive information on the state of the pre-trial investigation initiated on his application or notifcation, the requirements of Art. 222 of the Criminal Procedure Code of Ukraine should be kept.