Аксіологічно-нормативна парадигма свободи волі людини: автореферат

Abstract

Роботу присвячено комплексному дослідженню аксіологічно-нормативного обґрунтування свободи волі із інтенціональних позицій онтології, гносеології, гуманістично-правової антропології й ідеальної системи правових цінностей у межах філософсько-правового дискурсу. Обґрунтовано, що саме свобода волі в правовій реальності здатна повною мірою реалізувати свою ефективність і стати для цивілізованої людини новим, більш ефективним, інструментом для досягнення правової свободи в громадянському суспільстві. Запропоновано трактувати свободу волі людини як її здатність усвідомлювати та нести відповідальність за вибір своїх учинків, що можуть виражатися як випадкові форми поведінки, спричинені послідовною й обґрунтованою системою якісно об’єктивних закономірностей. Нині аксіологічно-нормативне обґрунтування свободи волі людини пов’язують із декількома чинниками, з-поміж яких слід виокремити такі: усвідомлення можливості власного вибору за допомогою природної волі та бажання до змін; намагання виокремити власне «Я»; розуміння цінності особистої природної свободи волі; важлива роль держави в накладенні нею нормативно-правових обмежень дій людини, що вплинуло на усвідомлення відповідальності за свої вчинки; цінність свободи волі людини, закладена в її природному началі як особистості. Доведено, що для людини її свобода волі імплементується через внутрішній імператив, що спонукає бути вільною від зовнішнього впливу в процесі суспільного формування особистості та її правової соціалізації. Безпосереднє обмеження свободи волі людини неодмінно завдасть значної шкоди свідомості й правосвідомості, адже негативно впливає, викривлюючи правову поведінку в бік свідомого оминання правового поля, чим зводить сутність людини до «інструменту» маніпуляцій у державотворчих і правотворчих процесах. The research is devoted to the comprehensive study of the axiological and normative grounding of the freedom of will from the intentional positions of ontology, epistemology, humanistic and legal anthropology and the ideal system of legal values within the philosophical and legal discourse. It is therefore substantiated that in the legal reality the freedom of will is able to fully realize its effectiveness and for a civilized man it can become a new, more effective instrument for the achievement of legal freedom in civil society. The research is based on the proof that in the current conditions of the socio-political, moral and legal situation in Ukraine and in the world, the need for a new scientific philosophical and legal discourse and the search for new methodological approaches to the grounding of interesting problems of the philosophy of law as a science, in particular the issues of the axiological and normative paradigm of the freedom of a man will is updated. There is a need to study the immanent socially significant system of rational and irrational component of development which reflects 16 the freedom of a man will as the creator of the co-evolution of a man, society, state and naturally motivated force of the environment. It is suggested to treat freedom of a man will as his ability to realize and take responsibility for the choice of his actions, which can be expressed as accidental forms of behavior, caused by a consistent and substantiated system of qualitatively objective regularities. Today, the axiological and normative grounding of freedom of a man will is associated with several factors, among which the following should be distinguished: the awareness of the possibility of their own choice through natural will and desire for change; the desire to isolate their own «I»; understanding of the value of personal natural freedom of will; a significant role of the state in imposing its normative and legal limitations on human actions, which influenced the awareness of responsibility for their actions; the value of freedom of a man will, laid in its natural beginning as a human person. It is proved that for a person his freedom of will is implemented through his own internal imperative, which induces to be free from external influence in the process of social formation of the individual and his legal socialization. A direct restriction of freedom of a man will necessarily causes significant damage to consciousness and legal consciousness, since it negatively influences and distorts legal behavior towards the already deliberate omission of the legal field, that reduces the essence of a man to the «tool» of manipulations in state-building and law-making processes. It is found out that the freedom of will is capable of harmonizing human life through the exclusively natural right with which a person directly associates his social and legal being. After all, a person has the right to freedom in order to feel free in his actions, being aware of the clear boundaries between the permissiveness and responsibility, analysis and justice, the coherence of their actions with the requirements of the rule of law. That is why a person with developed freedom of will, having a high level of consciousness and legal awareness, is capable of creating decent conditions for the formation of a civil society and a social state of pro-European orientation. The axiological and normative definition of freedom of a man will as the main structural component of the realization of law served as the basis for the thesis grounding, according to which, freedom of a man will is a part of objective reality, which reflects the general personality of a man to be free from anything and anyone. In particular, it is proved that free will in the legal reality forms a certain subtype of the legal existence of a person, taking into account the close connection between human rights and freedoms, which expresses the need of a person for external control, since outside of it freedom of the will can lead to arbitrariness. Freedom of a man will and norms form the logical minimum of deontological reality. The relationship between them is expressed in this way: if a person is not free (manifestation of determinism), it is not able to take responsibility for his actions, and if it is not responsible for his actions and deeds, then we cannot speak about deontological norms. Man, for the most part, obeys the laws of deontological influence, covering norms of ethical and empirical-ontological, causal character.