Співвідношення прогресу та регресу з наступністю у кримінальному праві

Abstract

В науковій літературі вже неодноразово зазначалося, що право не можна досліджувати тільки в статичному вимірі, як сукупність норм, закріплених в різного роду нормативних актах та які регулюють або охороняють певні суспільні відносини, а слід звертати увагу на їх динамічний характер. Особливого значення такі дослідження динаміки права набувають в сучасний період постійних змін та доповнень у вітчизняне законодавство, у тому числі й кримінальне, які пов’язані зі змінами у суспільному, економічному, політичному, науковому житті. При цьому запорукою належного рівня правового регулювання виникаючих суспільних відносин, та й, відповідно, їх охорони засобами кримінального права, є не тільки створення нових правових норм, а й певна наступність, запозичення того найкращого, що вже було створено й довело своє право на існування під час тривалого апробування. Така постановка проблеми викликає необхідність досліджувати спадкоємні зв’язки у праві та законодавстві, але, враховуючи взаємозв’язок усіх явищ у їх бутті, слід, аналізуючи наступність в праві, приділити увагу співвідношенню правонаступництва із прогресом та регресом, як самостійними формами розвитку суспільства та його одиниць. Особливістю правового прогресу є те, що він може відставати від суспільного прогресу, що відбувається, коли законодавець через значний обсяг роботи чи з інших причин, не встигає вносити зміни до законодавства, які б відповідали сучасним умовам. Правонаступність сприяє прогресу у праві, будучи його своєрідним «двигуном», але не причиною. В той же час, слід також врахувати, що правова наступність виявляє себе і в правовому регресі, вона може сигналізувати про нього, однак причини його виникнення і розвитку лежать в розвитку самого суспільства. The scientific literature has repeatedly stated that the law can not be studied only in a static measurement, as a body of law enshrined in the various kinds of normative acts and regulating or protecting certain social relations, but it is necessary to pay attention to their dynamic nature. The particular importance such researches of dynamic nature acquires in present ongoing changes and additions to the national legislation, including criminal, which are associated with changes in social, economic, political and scientific life. At the same time the guarantee of an adequate level of legal regulation of emerging social relations, and, consequently, their protection by means of criminal law, is not only the creation of new legal norms, but also a certain succession, a better perception of the best that was created and proved its right to exist during long-term testing. Such formulation of the problem causes the necessity of research of succession connection in law and legislation, but taking into consideration the interconnectedness of all phenomena in their existence, on analyzing the continuity of the law, the attention should be paid to the relation of succession to the progress and regress as the independent forms of development of the society and its units. The legal progress singularity consists in that it can keep up with the social progress, that occurs when the legislator because of the significant amount of work or other reasons, does not make timely changes in legislation according modern conditions. The succession promotes the progress in law, as a kind of "engine", but not the cause. At the same time, it should be noted that the legal continuity appears in a legal regress, signalizing it, but the causes of its origin and development lie in the development of the society.