Міжнародний досвід залучення інститутів громадянського суспільства до процесу запобігання корупції в Україні

Abstract

Позиціоновано, що переміни в Україні, власне, як у економіці, так і в політиці активно впливають на процес продукування нових взаємовідносин на хід утворення сучасних відносин органів державного управління з громадськими інститутами (об’єднаннями). Наголошено що постійний взаємозв’язок органів державної влади й соціуму є свідченням і гарантією громадсько-правової сталості й еволюції будь-якої держави, тому що наявні проблемні питання ескалації в Україні неможливо розв’язати без цілковитого сприяння соціуму. Водночас це стосується й інститутів громадянського соціуму. Проведено інтегративну розвідку функції інститутів громадянського суспільства щодо превенції корупційних деліктів в органах державної влади. Надано практичні пропозиції в частині вирішення цілого спектру теоретичних, практичних завдань, які запобігатимуть вчиненню корупційних правопорушень державними службовцями. Наголошено, що необхідність ретельного аналізу наявних проблем ідентифікації громадських інститутів крізь призму уповноважених органів превенції корупційним правопорушенням умотивована низкою чинників, домінантними поміж котрих слід відзначити низький рівень дієвості вітчизняних алгоритмів запобігання корупції, підтверджена перманентним рівнем зростання чисельності корупційних правопорушень та чималого антикорупційного потенціалу соціуму, повноцінна реалізація якого є неможливою без актуалізації чинного законодавства. Реалізовано комплексне та системне дослідження наявного міжнародного досвіду в галузі організації функціонування інститутів громадянського суспільства в частині запобігання корупції, окреслено основні прогалини в сучасному адміністративно-правовому вимірі, організації функціонування цих інститутів та позиціоновано способи їх подолання шляхом імплементації наявного зарубіжного досвіду. Наявне становище наукових розвідок, котрі присвячені дослідженню чинників, що унеможливлюють результативність та успішність фахового функціонування інститутів громадянського суспільства, позиціоновані чималою інваріативністю та містять інколи суперечливі доктрини. З’ясовано, що для створення комплексного, ефективного та оптимального механізму імплементації передового міжнародного досвіду у практичну професійну діяльність інститутів громадянського суспільства є необхідність структурування наявних прогалин адміністративного та правового вимірів їхнього функціонування й визначення методів та засобів реалізації означених функцій, які є апробованими міжнародною спільною. The scientific research states that changes in Ukraine, both in the economy and in politics, actively affect the process of producing new relationships in the formation of modern relations of public administration with public institutions (associations). Further, the study highlights that the steady relationship between public authorities and society is evidence and guarantee of social and legal stability and state development because the current problems in Ukraine cannot be solved without the full assistance of society. Simultaneously, this spreads to the civil society institutions. The paper investigates the civil society institution’s functions in preventing corruption offenses in public authorities. The research offers proposals for solving a range of theoretical and practical assignments that are supposed to prevent the committing corruption offenses by civil servants. Moreover, the research emphasizes that the necessity for careful analysis of current problems of identification of public institutions through the prism of authorized bodies for corruption offenses prevention is motivated by several factors. Dominant is the low level of effectiveness of domestic measures to prevent corruption, as evidenced by the permanent increase in the number of corruption offenses and considerable anti-corruption potential of society, the full implementation of which is impossible without updating existing legislation. The article implements a comprehensive and systematic study of existing international experience in preventing corruption through the functioning of civil society institutions, outlines the main gaps in the modern legal dimension of these institutions’ functioning, and develops ways to overcome these problems by implementing foreign experience. The article highlights that the current state of scientific research, which is dedicated to the study of factors that prevent the effectiveness and success of the professional functioning of civil society institutions, is characterized by considerable invariance and sometimes contains contradictory doctrines. As a result, the study confirms that it is crucial to eliminate existing gaps in administrative and legal dimensions and identify methods and means of implementing functions to create a comprehensive and effective mechanism for implementing best international practices into professional activities of civil society institutions.