Great Terror of 1937–1938 as an Eugenistic Aspect of Communist Cultural Revolution: view from modern Ukraine

Abstract

Наукова розвідка на стику історії, теорії та філософії права, політології, соціології та парамедичної дисципліни – євгеніки. Зібрано, проаналізовано та систематизовано бібліографію Великого Терору 1937–1938 рр., яка досить обширна; її умовно поділено за трьома напрямками. Зроблено спробу об’єктивно оцінити кількість жертв терору та соціальнy приналежність репресованих і страчених. Розкрито механізм реалізації Великого Терору (1937–1938 рр.), що полягав у розробці та затвердженні для кожного регіону Радянського Союзу лімітів за «першою категорією» (розстріл) і за «другою категорією» (ув'язнення у таборах на строк від 8 до 10 років). Розглянуто теорію і практику створення «нової людини» в Союзі РСР 1920-х–1930 рр. як тотального заперечення людських прав. Визначено основні течії євгеніки в Союзі РСР та їх представників. Встановлено чіткий розподіл євгеністичних поглядів на позитивні, за якими євгеніка займалася виведенням більш досконалої породи людей шляхом заохочення народжуваності від батьків з «хорошими» генами, та негативні, які пропагували усунення з репродуктивного процесу носіїв «поганих» генів (стерилізація душевнохворих, алкоголіків, розумово неповноцінних тощо). Проведено чіткі паралелі між поглядами радянських провідних спеціалістів з євгеніки щодо створення надлюдини та аналогічними бажаннями лідерів Союзу РСР. Враховуючи таку спільність поглядів та мети науковців і чиновників, високовірогідним є використання державного репресивно-карального апарату для втілення ідеї створення ідеального генофонду майбутньої комуністичної спільноти. Пропонується наукова концепція Великого Терору (1937–1938 рр.) як генеральної спроби створення людини комуністичного майбутнього. Оцінюються наслідки цього глобального злочину проти людства та шляхи запобігання повторення подібних трагедій в майбутньому. Scientific research at the junction of history, theory and philosophy of law, political science, sociology and paramedical discipline – eugenics is presented. A rather extensive bibliography of the Great Terror of 1937-1938 is gathered, analyzed and systematize; it is conventionally divided into three directions. An attempt is made to objectively estimate the number of victims of terror and the social belongings of the repressed and executed. The mechanism of the implementation of the Great Terror (1937-1938) is discovered, which was to develop and approve for each region of the Soviet Union the limits for the "first category" (shooting) and for "the second category" (imprisonment in camps for a term from 8 to 10 years). The theory and practice of the creation of a "new person" in the Union of SSR of the 1920s-1930s as a total denial of human rights are considered. The main trends of eugenics and their representatives in the Union of Soviet Socialist Republics are determined. There is a clear division of eugenistic views into positive ones, according to which eugenics was engaged in the derivation of a more perfect breed of people through promoting births from parents with "good" genes, and negatives that promoted elimination from the reproductive process of carriers of "bad" genes (sterilization of mentally ill, alcoholics, mentally inferior, etc). Clear parallels between the views of the Soviet leading eugenics experts on the creation of a superman and similar desires of the leaders of the USSR are made. Taking into account such common views and goals of academics and officials, it was highly desirable to use the state repressive and punitive apparatus to implement the idea of ​​creating the ideal gene pool of the future communist community. The scientific concept of the Great Terror (1937-1938) is proposed as a general attempt to create a person of the communist future. The consequences of this global crime against humanity and the ways to prevent the recurrence of such tragedies in the future are assessed.