Навчання аспірантів монологу-міркування на заняттях з іноземної мови у нелінгвістичній аспірантурі

Abstract

Стаття присвячена проблемі навчання іншомовного монологічного мовлення, зокрема монологу-міркування, що є однією з головних практичних цілей оволодіння іноземною мовою здобувачами освітньо-наукового ступеня «доктор філософії» в нелінгвістичній аспірантурі. Зазначено, що монолог-міркування характеризується певною композиційною побудовою, що має логічну послідовність елементів: теза, тобто вихідний комунікативний намір, доказ (комунікативний план та елементи його реалізації), висновок. Підкреслено, що навчання аспірантів усного іншомовного мовлення сприяє їх готовності висловлюватися на теми фаху та дисертаційної праці, вмінню впевнено дискутувати з колегами, брати участь в обговоренні питань, пов’язаних не лише з науковою роботою, науковим предметом і фахом, але й соціальними, культурними тощо проблемами, а також стимулює мовленнєво-розумову діяльність, зберігаючи яскраво виражений комунікативний характер. Акцентовано, що розвиток монологічного мовлення передбачає засвоєння відповідних лексико-синтаксичних засобів зв’язку речень у межах надфразової єдності, а також навчання тематичного аспекту висловлювань з використанням соціально детермінованих загальноприйнятих мовленнєвих взірців, що використовуються мовцем із урахуванням комунікативних факторів. Зроблено висновок, що ефективність навчання монологу-міркуванню залежить не лише від форм, методів і прийомів навчальної роботи, але й від особливостей інтелектуальної діяльності аспірантів. При навчанні монологічного мовлення необхідна наявність умов для виникнення внутрішньої мотивації та сформованість механізмів іншомовного оформлення мовленнєвого висловлювання. Перспективним видається детальніше дослідження мовної сторони монологу-міркування на лексичному, граматичному, стилістичному та прагматичному рівнях мови. The article deals with the issues of teaching the monologuereasoning that is one of the main practical aims of mastering a foreign language by the post-graduates who take the non-linguistic post-graduate course. It is pointed out that the monologue-reasoning is characterized by a certain compositional structure: a thesis, an argument and a conclusion. It is underlined that teaching the post-graduates the oral foreign language speech makes it possible for them to be ready to speak on the topics concerning their speciality or the dissertation, to take part in the discussion of the various issues, that are connected with the scientific work, speciality, social, cultural, etc. problems; it also stimulates the speech-intellectual activity preserving the strongly pronounced communicative character. It is emphasized that the development of the monologue speech foresees acquiring the relevant lexical and syntactic means of bond of the sentences in the frames of the utterance-length, and teaching the thematic aspect of the utterances using the socially determined generally accepted speech models, which are used by the speaker taking into account the communicative factors, too. The conclusion is made that the efficiency of teaching the monologue-reasoning depends on the forms, methods and approaches of the academic work, on the peculiarities of the intellectual activity of the post-graduates. While teaching the monologue speech it is necessary to have the conditions for the appearance of the inner motivation and the formed mechanism of the foreign language presentation of the utterance. The further detail research of the language aspect of the monologue-reasoning (the lexical, grammatical, stylistic and pragmatic levels) and its teaching the post-graduates is a perspective one.