Публічний порядок та інтереси держави і суспільства: категорії приватного та господарського права

Abstract

Стаття присвячена дослідженню понять «публічний порядок» і «інтереси держави та суспільства». На підставі аналізу положень міжнародного приватного права, норм цивільного та господарського законодавства виокремлено проблеми тлумачення зазначених понять. Відсутність чітких меж застосування публічного порядку та інтересів держави та суспільства призводить до злиття й ототожнення цих понять. У статті розмежовано публічний порядок та інтереси держави та суспільства. Публічним порядком є публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави. Зроблено висновок, що «інтереси держави та суспільства» слід тлумачити у широкому розумінні. Оціночний термін «інтереси держави та суспільства» виконує універсальну заборонну функцію. Інтереси держави та суспільства порушуються у разі порушення нормативних актів, у яких вони закріплені. Безпосереднім об’єктом посягання з боку учасників незаконного правочину є публічно-правові акти за своєю природою. Під інтересами держави і суспільства в цивільному законодавстві необхідно розуміти публічні інтереси, які знайшли своє законодавче закріплення в актах публічного законодавства у вигляді відповідних імперативних приписів. Зокрема, це приписи кримінального, адміністративного, податкового, митного законодавства. У правозастосовній практиці важко розмежувати публічний порядок від інтересів держави та суспільства, що потребує подальших наукових розвідок. Правильне формулювання підстави недійсності правочину (суперечність публічному порядку чи інтересам держави та суспільства) впливає на його правові наслідки. Для правочину, що порушує публічний порядок, такими наслідками є двостороння реституція. Натомість наслідком вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, також може бути недопущення реституції або її односторонній характер (в залежності від наявності у сторін умислу на протизаконний результат). The article is devoted to the study of the concepts of “public order” and “interests of the state and society”. On the basis of the analysis of the provisions of international private law, norms of civil and economic legislation, the problems of interpretation of the mentioned concepts are singled out. Public order is public-legal relations that have an imperative character and determine the foundations of the social order of the state. The lack of clear boundaries of the application of public order and the interests of the state and society leads to the fusion and identifcation of these concepts. The article distinguishes between public order and the interests of the state and society. It was concluded that «interests of the state and society» should be interpreted in a broad sense. The evaluative term “interests of the state and society” performs a universal prohibition function. The interests of the state and society are violated in the event of violation of the normative acts in which they are enshrined. The direct object of encroachment by the participants of an illegal transaction are public legal acts by their nature. Under the interests of the state and society in civil legislation, it is necessary to understand public interests, which have found their legislative consolidation in acts of public legislation in the form of relevant imperative prescriptions. In particular, these are prescriptions of criminal, administrative, tax, customs legislation. In law enforcement practice, it is difcult to distinguish public order from the interests of the state and society, which requires further scientifc research. The correct formulation of the grounds for the invalidity of the deed (contradiction to public order or the interests of the state and society) affects its legal consequences. For an act that violates public order, such consequences are bilateral restitution. The consequence of committing a deed with a purpose that is known to be contrary to the interests of the state and society may also be the prevention of restitution or its one-sided nature (depending on the presence of the parties’ intention for an illegal result).