Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5973
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВавринів, О.С.-
dc.contributor.authorVavryniv, O.S.-
dc.contributor.authorORCID ID: 0000-0002-5166-6887-
dc.contributor.authorЯремко, Р.Я.-
dc.contributor.authorYaremko, R.Ya.-
dc.contributor.authorORCID ID: 0000-0002-2781-7788-
dc.date.accessioned2023-08-15T08:31:42Z-
dc.date.available2023-08-15T08:31:42Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.issn2311-8458-
dc.identifier.urihttps://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/5973-
dc.descriptionВавринів О.С. Особливості професійного вигорання фахівців ризиконебезпечних професій / Вавринів Олена Степанівна, Яремко Роман Ярославович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія психологічна. - 2022. - Вип. 2. - С. 10-16.uk_UA
dc.description.abstractУ статті проаналізовано особливості професійного вигорання. Встановлено, що синдром професійного вигорання має досить широке коло трактувань, оскільки деякі науковці пов’язують його зі стресом, емоційною напругою, монотонністю чи напруженістю діяльності, професійною дезадаптацією, надмірним захопленням професією, невиправданими очікуваннями у професії, невідповідністю займаній посаді тощо. Проведено аналіз дослідження сучасних науковців щодо професійного вигорання. Так, науковці вважають, що професійне вигорання сприяє виникненню специфічної форми девіації, суїцидальної поведінки, професійної дезадаптації, нарцисичного особистісного розладу, певного виду професійних захворювань, особистісної деструкції. Описано стадії, проаналізовано симптоми та причини виникнення професійного вигорання. З огляду на результати теоретичного аналізу авторами було підібрано блок методик та здійснено ґрунтовне експериментальне дослідження професійного вигорання фахівців ризиконебезпечних професій. До комплексу методик увійшли такі методики: діагностика професійного вигорання (К. Маслач, С. Джексон), оцінка професійної дезадаптації (М. Дмитрова), діагностика життєстійкості (С. Мадді, адаптована Д. Леонтьєвим), диференційована оцінка працездатності (С. Величковської, О. Леонової), особистісний опитувальник «SACS» (С. Хобфола). На основі проведеного дослідження отримано такі результати. Досліджувані фахівці здебільшого демонструють середні та низькі показники професійного вигорання, середні показники професійної дезадаптації, життєстійкість, високі й середні показники працездатності. У стресових ситуаціях досліджувані найчастіше застосовують активні, просоціальні та в деяких випадках асоціальні дії. Факторний аналіз дав змогу встановити, що на формування професійного вигорання значною мірою впливає виснаження, необґрунтований ризик та недооцінювання власних можливостей. The article analyzes the features of professional burnout. It has been established that the syndrome of professional burnout has a fairly wide range of interpretations, as some scientists associate it with stress, emotional tension, monotony or intensity of activity, professional maladjustment, excessive enthusiasm for the profession, unjustifed expectations in the profession, inadequacy of the position held, etc. An analysis of the research of modern scientists on professional burnout was carried out. Thus, scientists believe that professional burnout contributes to the emergence of a specifc form of deviance, suicidal behavior, professional maladjustment, narcissistic personality disorder, certain types of professional diseases, personal destruction. The stages are described, the symptoms and causes of professional burnout are analyzed. Taking into account the results of the theoretical analysis, we selected a block of methods and conducted a thorough experimental study of conducting a comprehensive study of professional burnout of specialists in risky professions. The set of methods includes the following methods: diagnosis of professional burnout (K. Maslach, S. Jackson), assessment of professional maladjustment (M. Dmytrov), methods of diagnosis of vitality (S. Maddi, adapted by D. Leontiev), differentiated assessment of work capacity (S. Velychkovskaya, O. Leonova), personal questionnaire “SACS” (S. Khobfol). The following results were obtained on the basis of the conducted research. The studied specialists mostly demonstrate average and low indicators of professional burnout, average indicators of professional maladjustment, vitality, high and average indicators of work capacity. In stressful situations, the subjects most often use active, prosocial, and in some cases antisocial. Factor analysis made it possible to establish that, to a large extent, the formation of professional burnout is influenced by exhaustion, unreasonable risk and underestimation of one’s own capabilities.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherНауковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПсихологічна;2-
dc.subjectпрофесійне вигоранняuk_UA
dc.subjectстадії професійного вигоранняuk_UA
dc.subjectфахівці ризиконебезпечних професійuk_UA
dc.subjectполіцейськіuk_UA
dc.subjectрятувальникиuk_UA
dc.subjectприкордонникиuk_UA
dc.subjectprofessional burnoutuk_UA
dc.subjectstages of professional burnoutuk_UA
dc.subjectspecialists in risky professionsuk_UA
dc.subjectpolicemenuk_UA
dc.subjectrescuersuk_UA
dc.subjectborder guardsuk_UA
dc.titleОсобливості професійного вигорання фахівців ризиконебезпечних професійuk_UA
dc.title.alternativeFeatures of professional burnout of experts in risk-dangerous professionsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2.pdf415,03 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.