Закінчення наказного провадження без ухвалення судового рішення по суті заявлених вимог

Abstract

У статті констатується, що розділ II «Наказне провадження» Цивільного процесуального кодексу України не передбачає можливості застосування інститутів закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду в наказному провадженні. Це, передусім, пов’язано з тим фактом, що законодавець при визначенні правових засад регулювання цього виду провадження відмовився від виділення такого етапу як відкриття провадження у справі, об’єднавши усі підстави в один правовий інститут – відмова у видачі судового наказу. Обґрунтовується необхідність закріплення в межах правового регулювання наказного провадження інституту відкриття провадження у справі, що дозволить забезпечити чіткість, послідовність та логічність здійснення процесуальних дій в наказному провадженні, а також дасть змогу розмежувати такі цивільно-процесуальні інститути як залишення заяви без руху, її повернення, відмову у відкритті наказного провадження, закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду. Встановлюється, що в силу специфіки самого наказного провадження, або особливостей застосування окремих підстав аналізованих цивільно-процесуальних інститутів, видається неможливим або проблематичним закінчення наказного провадження без ухвалення судового рішення по суті заявлених вимог, з підстав, передбачених п. 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та п. 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а також п. 6 ст. 223 ЦПК України. Висловлюються позиція, що попри такі обмежені можливості застосування цих інститутів, закріплення за судом повноважень на закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду в наказному провадженні, сприятиме забезпеченню права сторін наказного провадження на справедливий судовий захист. The article states that currently Section II “Injunctive Proceedings” of the Civil Procedure Code of Ukraine does not provide for the possibility of applying the institutes of closing the proceedings and leaving the application without consideration in the injunction proceedings. Such situation occurs due to the fact that the legislator in determining the legal basis for regulating this type of proceedings had refused to allocate such a stage as the opening of proceedings, combining all the grounds into one legal institute: refusal to issue a court order. The necessity of consolidating the institute of opening proceedings in the framework of legal regulation of injunctive proceedings that can ensure clarity, consistency and logic of procedural actions in injunctive proceedings, as well as allow to differentiate such civil procedural institutions as leaving the application without motion, its return, refusal in opening injunctive proceedings, closing the proceedings and leaving the application without consideration, has been substantiated. It has been established that due to the specifcs of the injunction proceedings, or the peculiarities of the application of certain grounds of these civil procedural institutes, it seems impossible or problematic to terminate the injunction proceedings without a court decision on the merits of the claims, on the grounds provided for in paragraphs 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 part 1 of Article 255 of the Civil Procedural Code of Ukraine and paragraphs 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 part 1 of Article 257 of the Civil Procedural Code of Ukraine, as well as paragraph 6 of Article 223 of the Civil Procedural Code of Ukraine. It has been argued that, despite such limited application of these institutes, securing the court’s authority to close proceedings and leaving an application without consideration in injunctive relief will help ensure the right of the parties to injunctive relief to a fair trial.