Деякі лексичні особливості побудови конституційного дискурсу (на матеріалі Конституції США)

Abstract

У статті досліджуються деякі лексичні особливості побудови конституційного дискурсу на матеріалі його головної складової – Конституції США (без доповнень і змін), що має не лише теоретичне, але й практичне значення для викладання як юридичних дисциплін, так і філологічних, зокрема навчання іноземної мови. Наголошується, що дослідження лексичних одиниць як інструментів пізнання поглиблює уявлення про лексичну систему, яка виступає комплексом сукупностей певного рівня, що відрізняються складністю свого об’єкта в структурі та цілісності. Охарактеризовано мову права, тобто спеціальний різновид функціональної мови, яка служить засобом здійснення правового регулювання в суспільстві, є лексиконом нормативних актів і характеризується своїми лексичними, граматичними, структурно-смисловими та логіко-композиційними особливостями. Мова права є унормованою (існують правила вибору та вживання правових мовних засобів) і кодифікованою (мовні засоби, які можуть вживатися мовою права, або не можуть нею вживатися). Проаналізовано лексичні особливості побудови конституційного дискурсу, до яких відноситься вживання лексики загального вжитку, термінологічної лексики (юридичної, політичної, військової, економічної), латинізмів, синонімів, архаїзмів, фразеологізмів, займенникових прислівників, що уможливлює логічну завершеність, конкретність, об’єктивність, ясність, лаконічність, точність викладу та офіційність цього документа. Підкреслено важливу роль культурного компонента в юридичному дискурсі. Конституція США відображає культурні цінності американського соціуму. Перспективним видається проведення комплексного аналізу лексичних, граматичних, структурно-смислових та логіко-композиційних особливостей доповнень і змін до Конституції США, їх порівняння з оригінальним початковим текстом Конституції. The article deals with some lexical peculiarities which are typical of the constitutional discourse construction using its main component – the Constitution of the USA (without the amendments and changes) that has not only the theoretical, but also the practical importance for teaching both legal and philological disciplines, particularly for teaching a foreign language. It is underlined that the research of the lexical units as the instruments of cognition deepens the knowledge about the lexical system that is a whole complex of the totalities of a certain level that are notable for the complexity of their object in structure and integrity. The legal language, i.e. the special variety of the functional language that serves as the means of realizing the legal regulation in the society, the lexicon of the normative acts that has its own lexical, grammatical, structural, semantic, logical, and compositional peculiarities is characterized. The legal language is standardized (there are rules of selecting and using the language means) and codified (the language means that can or cannot be used by the legal language). The lexical peculiarities of the constitutional discourse construction, among which are the usage of the vocabulary of the national language, of the terms (legal, political, economic, military), of the words of the Latin origin, of the synonyms, archaic words, phraseological units, and the pronominal adverbs that enable the logical completeness, concreteness, objectivity, clarity, laconicism, accuracy of presentation and officiality of this document are analysed. Conducting the complex analysis of the lexical, grammatical, structural, semantic, logical, and compositional peculiarities of the amendments and changes to the Constitution of the USA, their comparison with the original text of the Constitution seems to be perspective.