Правовий статус Служби безпеки поліції Норвегії як суб’єкта забезпечення національної безпеки

Abstract

Мета статті – охарактеризувати функції Служби безпеки поліції Норвегії та окреслити відмінності між норвезьким та українським досвідом у досліджуваній сфері. Розглянуто особливості структури Міністерства юстиції та громадської безпеки Королівства Норвегія та досліджено відмінності призначення на посади її керівництва. Простежено відмінності між політичними посадами та адміністративним персоналом відомства. З’ясовано, що Служба безпеки поліції Норвегії є активним суб’єктом забезпечення національної безпеки, який здійснює як аналітичну, так і безпекову, правоохоронну та антитерористичну діяльність відповідно до своїх повноважень, визначених Законом Норвегії про поліцію, Інструкцією Служби безпеки поліції Норвегії та іншими правовими актами. Аргументовано, що підвищення ефективності діяльності Національної поліції України за умов повномасштабної російської збройної агресії має своєю передумовою аналіз досвіду тих держав, які мають напрацювання та здобутки у сфері протидії проявам тероризму, а також політичній і воєнній експансії. Відмінність між норвезькою та національною системами простежується у двох основних напрямах. По-перше, це високий рівень транспарентності діяльності Служби безпеки поліції Норвегії, яка багато зусиль витрачає на ознайомлення громадськості з результатами своєї роботи, які можуть бути корисними для громадян, підприємств, установ та організацій всіх форм власності для планування ними своєї активності та забезпечення особистої безпеки та безпеки бізнесу. По-друге, це високий рівень консолідації зусиль різних підрозділів, які входять до сфери управління Міністерства юстиції та громадської безпеки, для виконання спільних завдань у галузі протидії тероризму, розвідувальній діяльності інших держав та забезпечення безпеки публічних службовців під час виконання ними своїх професійних обов’язків. The purpose of the article is to characterize the functions of the Norwegian Police Security Service and to outline the differences between Norwegian and Ukrainian experience in the researched feld. Peculiarities of the structure of the Ministry of Justice and Public Security of the Kingdom of Norway are considered and the differences in the appointment to the positions of its management are investigated. Differences are traced between political positions and administrative staff of the department. The article clarifes that the Norwegian Police Security Service is an active national security entity that carries out both analytical and security, law enforcement and anti-terrorist activities in accordance with its powers defned by the Norwegian Police Act, the Norwegian Police Security Service Manual and other legal acts. Arguments are given that increasing the effectiveness of the National Police of Ukraine under the conditions of full-scale Russian armed aggression is based on the analysis of the experience of those states that have experience and achievements in the feld of countering manifestations of terrorism, as well as political and military expansion. The difference between the Norwegian and national systems can be traced in two main directions. Firstly, it is a high level of transparency of the Norwegian Police Security Service, which spends a lot of effort on informing the public about the results of its work, which can be useful for citizens, businesses, institutions and organizations of all forms of ownership to plan their activities and ensure personal safety and business security. Secondly, it is a high level of consolidation of the efforts of various units that are part of the Ministry of Justice and Public Security’s management to perform joint tasks in the feld of counter-terrorism, intelligence activities of other states and ensuring the safety of public servants during the performance of their professional duties.