Статево-віковий аспект емоційних переживань в умовах воєнних дій в Україні: арттерапевтична техніка «Чорний квадрат»

Abstract

У статті здійснено кількісний та якісний аналіз результатів використання арттерапевтичної техніки «Чорний квадрат» з метою інтерпретації емоційних переживань учасників, відображених у створених ними малюнках. В рамках даного дослідження використовувалася арттерапія як метод для визначення і аналізу негативних емоцій та їхнього інтенсивного прояву під час війни. Основним об’єктом дослідження була арттерапевтична техніка «Чорний квадрат», що полягає у створенні малюнку чорного квадрата з метою виявлення та аналізу емоційних станів особи. Аналіз включав якісну оцінку використаних символів, кольорів, розміру та заштрихованості малюнка, а також кількісну характеристику емоційних переживань. Згідно з отриманими результатами встановлено, що існують статистично значущі відмінності між емоційними переживаннями чоловіків та жінок. Чоловіки виявили більшу силу та інтенсивність негативних емоційних станів, відображених у малюнках. Водночас жінки проявили здатність легше впоратися з нестійкими емоційними станами та перетворити їх на позитивні або нейтральні, що підтверджується вибором домінуючих кольорів, їхньою символікою та назвами. Додатково було проаналізовано вплив вікового фактору на емоційні переживання. Виявлено, що молоді особи відзначаються більшою експресивністю, динамікою емоцій та потребою у зміні негативних емоцій на позитивні, що відображається у великій кількості використаних кольорів на малюнках. Зрілі особи, натомість, виражають більшу зосередженість на негативних станах, їх раціоналізацію та потребу у зміні, що виявляється у меншій кількості використаних кольорів чи навіть у залишенні чорного кольору незмінним. Загалом, дослідження підтверджує наявність різниці в емоційних переживаннях між чоловіками та жінками, а також віковими групами. Особливості прояву негативних емоцій можуть бути пов’язані зі статевими та віковими аспектами, а також індивідуальними стратегіями впорядкування з емоційними станами в умовах війни. The present article undertakes a comprehensive examination involving both quantitative and qualitative analyses concerning the utilization of the art therapy technique «Black Square» in the context of interpreting the emotional experiences of participants as manifest within their generated drawings. The investigation employs art therapy as a methodological approach to discern and scrutinize the manifestations of negative emotions, along with their pronounced intensity, during periods of wartime. Central to this study is the art therapy technique denoted as the «Black Square», a creative process involving the formation of a drawing featuring a black square. This technique serves as a means to unveil and scrutinize the emotional states of individuals. The analytical process encompasses an evaluative appraisal of the employed symbols, colors, dimensions, and shading present within the drawings, paralleled by a quantifiable explication of the emotional encounters. The analysis yields noteworthy differentiations pertaining to the emotional experiences of male and female participants. Males exhibit a proclivity towards more potent and intensified negative emotional states as conveyed through the drawn depictions. Conversely, females display a heightened adeptness at managing transient emotional states, effecting their conversion into positive or neutral manifestations. This conclusion is underpinned by the selection of prevailing hues, their inherent symbolism, and appellations. In tandem, an investigation into the influence exerted by the variable of age on emotional experiences has been undertaken. Evidently, the younger demographic manifests a proclivity for heightened expressiveness, dynamic emotional flux, and an inclination towards transforming detrimental emotional states into positive equivalents – a reality reflected through the extensive utilization of a diverse color palette in their drawings. On the contrary, mature individuals exhibit an increased concentration on negative states, their rationalization, and a desire for transformation, as underscored by a diminished use of colors or the perpetuation of the unaltered black. Collectively, this study substantiates the existence of discernible disparities in emotional experiences across gender and age categories. The distinctive articulation of negative emotions can be attributed to gender-related dynamics, age-related variations, as well as personal strategies for managing emotional states during periods of conflict.