«Істотна шкода» у складах кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг

Abstract

Кримінальна відповідальність за порушення нормальної службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, повинна наставати за умови завдання реальної шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам. У чинному кримінальному законодавстві України такі реальні наслідки дістали назву «істотна шкода». Щоправда, зміст цієї криміноутворюючої ознаки є вельми спірним. Зміни до Кримінального кодексу України, які були внесені законодавцем у 2014 році у примітку до статті 364 цього Кодексу і стосувались визначення змісту понять «істотна шкода» та «тяжкі наслідки» у складах кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, викликали не лише проблеми у практиці правозастосування, а й низку наукових публікацій, присвячених цій проблемі. У результаті, у доктрині кримінального права існують три основні позиції щодо визначення змісту поняття «істотна шкода» у відповідних складах кримінальних правопорушень: 1) така шкода повинна мати виключно матеріальний, майновий характер і становити собою збитки в сумі, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; 2) проведені у 2014 році зміни до Кримінального кодексу фактично нічого не змінили в розумінні змісту поняття «істотна шкода» для кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, її зміст визначається, як і раніше, як оціночне поняття; 3) компромісний підхід, який пропонує майновий зміст цієї ознаки, однак ураховує будь-яку шкоду, яку можна виміряти у грошовому виразі. Цей третій, компромісний, підхід підтримано Верховним Судом у низці рішень. Щодо перспектив нормативного врегулювання змісту цієї ознаки – до другого читання підготовлено законопроєкт, який повертає зміст приміток 3 та 4 до статті 364 Кримінального кодексу до редакції, яка діяла до 2014 року, що, своєю чергою, актуалізує дискусії щодо наповнення змістом цієї ознаки, але вже як типово оціночної. Criminal liability for violation of normal ofcial activities and professional activities related to the provision of public services shall rise when real damage is inflicted to legally protected public relations. The term “substantial harm” is used to defne real damage within the meaning of the Criminal Code of Ukraine. However, the content of this term is highly controversial. In 2014, Article 364 of the Criminal Code of Ukraine was amended to defne the concepts of “substantial harm” and “grave consequences”. New norm has caused some problem in enforcement practice and obviously has also affected the signifcant increase of the scientifc publications dedicated to research problem issues. As a result, the doctrine of criminal law has three main positions on the “substantial harm” in the corpus delicti of criminal offence in the sphere of ofcial activities and professional activities related to the provision of public services: 1) the harm must have exclusively material nature and represent pecuniary losses in an amount that equals or exceeds 100 tax-free minimum incomes; 2) the amendments to the Criminal Code adopted in 2014 did not actually change anything in understanding the content of the “substantial harm”. It is still an evaluative concept; 3) a compromise approach, which means that there must be material content, but it takes into account any harm that can be measured in fnancial terms. The third one (compromise approach) has been used by the Supreme Court in number of decisions. Regarding the prospect of a legal regulation of this issue it should be noted that at the moment there is a legislative proposal to return the previous content of Notes 3 and 4 of Article 364 of the Criminal Code of Ukraine (which was valid until 2014). This, in turn, actualizes the discussion concerning meaning of the “substantial harm”, but already as a typically evaluative concept.