Досвід реалізації інституційних політик Відкритої науки в європейських університетах

Abstract

В умовах війни РФ проти України та в повоєнний час зростає актуальність підвищення якості досліджень для відновлення економіки та розбудови держави. Удосконалення досліджень шляхом покращення обміну, передачі та доступу до наукових знань шляхом трансферу знань та відкритих інновацій забезпечує імплементація концепції «Відкрита наука». Для визначення орієнтирів щодо розроблення та впровадження ідей Відкритої науки у вітчизняних університетах запропоновано авторське визначення поняття «Відкрита наука», проаналізовано досвід провідних європейських університетів (University of Cambridge, University of Oxford, Imperial College London) та результати опитування, проведеного Європейською асоціацією університетів. Проведений аналіз досвіду провідних європейських університетів показав, що основними напрямами впровадження політики щодо Відкритої науки є відкритий доступ, відкриті дані, управління дослідницькими даними та їх поширення. Результати опитування представників 272 європейських університетів щодо впровадження Відкритої науки показали, що відкритість досліджень є важливою частиною інституційних пріоритетів, політик і практик. Найбільш актуальними чинниками, які сприяють переходу до Відкритої науки, респондентами визначено наступні: наявність національної політики/рекомендацій щодо Відкритої науки; врахування дотримання принципів Відкритої науки у вимогах до фінансування досліджень; наявність політики ЄС/рекомендацій щодо Відкритої науки. До перешкод, які заважають університетам впроваджувати політику Відкритої науки, належать такі: відсутність стимулів для просування політики Відкритої науки; проблеми правового забезпечення; фінансові проблеми. Проведений SWOT-аналіз дозволив виокремити сильні та слабкі сторони, ризики та можливості політики впровадження Відкритої науки в європейських університетах. Запропоновано рекомендації для впровадження політики Відкритої науки в університетах України. In the conditions of the war of the Russian Federation against Ukraine and the postwar period, the urgency of improving the quality of research for economic recovery and state building is growing. Improving research by improving the exchange, transfer and access to scientific knowledge through knowledge transfer and open innovation is ensured by the implementation of the Open Science concept. To determine the guidelines for the development and implementation of Open Science in domestic universities, the author's definition of "Open Science" is proposed, the experience of leading European universities (University of Cambridge, University of Oxford, Imperial College London) and the results of a survey conducted by the European University Association is analyzed. An analysis of the experience of leading European universities has shown that the main areas of implementation of Open Science policy are open access, open data, research data management and dissemination. The results of a survey of representatives of 272 European universities on the implementation of Open Science showed that openness of research is an important part of institutional priorities, policies and practices. The most relevant factors contributing to the transition to Open Science, the respondents are identified the following: the presence of national policy / recommendations on Open Science; taking into account the observance of the principles of Open Science in the requirements for research funding; availability of EU policy / recommendations on Open Science. Obstacles that hinder universities from implementing Open Science policy include the following: lack of incentives to promote Open Science policy; problems of legal support; financial problems. The conducted SWOT-analysis allowed to identify the strengths and weaknesses, risks and opportunities for the implementation of Open Science policy in European universities. Recommendations for the implementation of Open Science policy in universities are offered.