Поведінка людини: філософсько-правовий вимір: дисертація

Abstract

Філософсько-правове розуміння поведінки людини осмислено через призму формування та розвитку філософсько-правової думки, в контексті різних інтерпретацій поведінки людини, з огляду на історичні особливості еволюції права. Виявлено, що на різних етапах історичного розвитку суспільство в особливий спосіб підходило до регламентації поведінки людини, закріплюючи його у соціальних, зокрема правових, нормах. Різні соціально- економічні формації використовували різні соціальні норми в конкретних історичних умовах, які відповідали тогочасному соціальному, культурному, духовному та економічному розвитку людини і суспільства. Суспільство створювало соціальні норми як засіб для впорядкування, врегулювання та оцінки поведінки людини. Соціальні норми досі відображають відносини взаємодії та взаємозалежності між людьми, репрезентовані так, що безпосередньо впливають на їхню поведінку. Аналіз філософсько-правових поглядів, соціальних і правових норм різних суспільств, а також дослідження специфіки соціальних систем дозволив виявити особливості філософського тлумачення поведінки людини на різних етапах розвитку суспільства, а також засобів її регулювання. Генеза концепції поведінки людини розглядається через призму лінійного підходу як послідовність етапів історичного розвитку, які зумовлюються об’єктивними законами та умовами суспільного розвитку, а також соціальними та особистісними цінностями людини. Поведінка людини розглядається як зовнішньооб’єктивований вияв особистісних цінностей людини, які ґрунтуються на домінувальних у суспільстві соціальних цінностях та інтеріоризовані людиною у процесі соціалізації. Видовим явищем щодо неї є правова поведінка людини – зовнішньооб’єктивований вияв особистісних цінностей людини, які ґрунтуються на домінувальних у суспільстві правових цінностях і нормах і забезпечуються державним примусом. Philosophic-legal understanding of a person’s behaviour is comprehended in the light of formation and development of philosophic-legal thought, in the context of different interpretations of a person’s behaviour taking into consideration historic peculiarities of evolution of law. It is discovered that at different stages of historic development, society in a peculiar way came to regulation of a person’s behaviour, consolidating it in social, in particular, in legal norms. Different socio-economic formations used different social norms in specific historical conditions, which corresponded to social, cultural, spiritual and economic development of a person and society of that time. Society created social norms as a means for normalization, regulation and assessment of a person’s behaviour. Social norms have been reflecting relations of interaction and interdependence between people, represented in such a way that they directly influence their behaviour. The analysis of philosophic-legal views, social and legal norms of different societies, as well as the research of specificity of social systems allowed us to determine peculiarities of philosophic explanation of a person’s behaviour at different stages of a society’s development and the means of its regulation. Genesis of the concept of a person’s behaviour is examined in the light of the linear approach as a succession of stages of historic development, which are stipulated by objective laws and conditions of social development, and also by social values and individual values of a person. A person’s behaviour is examined as an exterior objective manifestation of individual values of a person, which are grounded on dominating in the society social values and which are made interior by a person in the process of socialization. Its aspectual phenomenon is a person’s legal behaviour that is internally objective manifestation of a person’s individual values, which are grounded on the dominating in the society legal values and norms, and which are guaranteed by the state coercion.