Право на мирні зібрання: європейські стандарти реалізації

Abstract

Стаття присвячена дослідженню європейських стандартів щодо права (свободи) на мирні зібрання. Вказано, що реальність та ефективність права на мирні зібрання є фактором обмеження авторитарного режиму та гарантом збереження та розвитку в Україні демократичної держави, зокрема, після російсько-української війни. Стверджується, що дослідження окремих аспектів права на мирні зібрання повинно базуватися на більш загальних принципах та стандартах. Вказується, що ці стандарти можуть бути застосовані як при підготовці законопроекту про реалізацію та захист права на мирні зібрання в Україні, так і при формулювання правових позицій українських судів щодо обмеження права на мирні зібрання. Запропоновано виділяти відповідні функції права на мирні зібрання: 1) функція свободи, що дозволяє обмежити сваволю з боку держави; 2) функція об’єднання та захисту, що передбачає можливість разом збиратися задля вирішення суспільних проблем; 3) протестна функція, яка дає можливість виявлення особами негативного ставлення до певних суспільних подій. Підкреслюється, що європейські стандарти права на мирні зібрання повинні поєднувати позиції ОБСЄ та практику Європейського суду з прав людини. Зазначається, що правові позиції ОБСЄ передбачають формулювання наступних стандартів-принципів щодо проведення мирних зібрань, які можуть виступати як засади українського законопроекту про реалізацію та захист права на мирні зібрання: 1) презумпція на користь проведення зібрання; 2) позитивне зобов’язання держави щодо сприяння мирним зібранням та їх захисту; 3) законність; 4) пропорційність; 5) недискримінація; 6) належне адміністрування права на мирні зібрання; 7) реальна відповідальність адміністративних органів. Запропоновано для розробки відповідного українського законопроекту використати низку стандартів Європейського суду з прав людини: 1) широке тлумачення поняття «зібрання»; 2) гарантія мирних зібрань та їх розрізнення з немирними; 3) заборона вважати окремі акти насильства підставою для заборони всього мирного зібрання; 4) гарантія права на контрдемонстрацію; 5) обов’язок держави вжити розумних, належних, обґрунтованих та пропорційних заходів для проведення мирних зібрань. Вказується перспективність доповнення та поглиблення вказаних стандартів. The article is devoted to the study of European standards on the right (freedom) to peaceful assembly. It is stated that the reality and effectiveness of the right to peaceful assembly is a factor in limiting the authoritarian regime and a guarantee of the maintenance and development of a democratic state in Ukraine, in particular, after the Russian-Ukrainian war. The author argues that the study of certain aspects of the right to peaceful assembly should be based on more general principles and standards. It is pointed out that these standards can be applied both in the preparation of the draft law on the implementation and protection of the right to peaceful assembly in Ukraine and in the formulation of legal positions of Ukrainian courts as to the restriction of the right to peaceful assembly. The article proposes to distinguish the relevant functions of the right to peaceful assembly: 1) the function of freedom, which allows limiting arbitrariness on the part of the state; 2) the function of association and protection, which provides the opportunity to gather together to solve social problems; 3) the protest function, which allows individuals to identify a negative attitude to certain social events. It is emphasized that European standards of the right to peaceful assembly should combine the positions of the OSCE and the case law of the European Court of Human Rights. The author notes that the legal positions of the OSCE provide for the formulation of the following standards-principles for holding peaceful assemblies, which can serve as the basis for the Ukrainian draft law on the implementation and protection of the right to peaceful assembly: 1) presumption in favor of holding an assembly; 2) positive obligation of the government to facilitate and protect peaceful assemblies; 3) legality; 4) proportionality; 5) non-discrimination; 6) proper administration of the right to peaceful assembly; 7) real responsibility of administrative bodies. The article proposes to use a set of standards of the European Court of Human Rights for the drafting of the relevant Ukrainian law: 1) a broad interpretation of the concept of «assembly»; 2) a guarantee of peaceful assemblies and their distinction from non-peaceful ones; 3) a prohibition to consider certain acts of violence as grounds for banning the entire peaceful assembly; 4) a guarantee of the right to counter-demonstration; 5) the obligation of the state to take reasonable, appropriate, justifed and proportionate measures to hold peaceful assemblies. The author points out the perspectives of supplementing and deepening these standards.