Реалізація адміністративного судочинства на основі цифрової платформи

Abstract

У статті із застосуванням комплексного системного аналізу правового регулювання використання інформаційних технологій розглянуто реалізацію адміністративного судочинства на основі цифрової платформи. Зазначено, що створення судових цифрових платформ є новим фактором, що впливає на ознаки та форми організації судової діяльності. Впровадження судових цифрових платформ як організаційно-функціональних та технологічних феноменів зумовлює трансформацію традиційних моделей організації судової діяльності, веде до перетворення багатьох судових інститутів, таких як судова система, доступ до суду, підсудність та інші. З урахуванням змінних соціальних і технологічних чинників функціонування судів існує нагальна потреба у розробці цілісного ставлення до організації судової діяльності як інтегрального поняття, що включає інституційні та функціональні складові. З позиції інституційного підходу до аналізу організації судової діяльності на основі цифрової платформи у сучасних умовах потребує аргументації уявлення про судову систему, побудовану як доступну для фізичних осіб цифрову технологічну платформу. У рамках функціонального підходу до уявлення про організацію судової діяльності на основі цифрової платформи важливим є теоретична розробка таких понять як організація судової діяльності, судове адміністрування. Це дозволяють визначити види діяльності, які включаються до складу феномена, що аналізується, та їх відмінні риси. Актуальність набуває виявлення ознак інституційної моделі організації судової діяльності як платформної та багаторівневої, аналіз яких дозволить вибудовувати єдиний процес розвитку судів та судової діяльності на найближчу перспективу. Важливість розгляду судових цифрових платформ не як ізольована відповідь на сучасні проблеми, а в контексті структури судової системи зумовлює потребу в теоретичному обґрунтуванні її платформних характеристик як необхідних гарантій єдності судової системи при віддаленій реалізації зацікавленими особами організаційних та процесуальних прав, а також вимагає теоретичного дослідження природи судових цифрових платформ. The article, using a complex system analysis of legal regulation of the use of information technologies, deals with the implementation of administrative proceedings based on a digital platform. The creation of judicial digital platforms is a new factor affecting the features and forms of the organization of judicial activity. The introduction of judicial digital platforms as organizational-functional and technological phenomena leads to the transformation of traditional models of the organization of judicial activity. It leads to the transformation of many judicial institutions, such as the judicial system, access to court, jurisdiction and others. Changing social and technological factors in the functioning of courts raise an urgent need to develop a holistic approach to the organization of judicial activity as an integral concept that includes institutional and functional components. From an institutional approach to analyzing the organization of judicial activity based on a digital platform under modern conditions, the idea of a judicial system built as a digital technological platform accessible to individuals must be argued. Within the functional approach to organizing judicial activity based on a digital platform, the theoretical development of such concepts as the organization of judicial activity and judicial administration is essential. It makes it possible to determine the types of activities included in the phenomenon under analysis and their distinguishing features. Identifying the features of the institutional model of the organization of judicial activity as platform and multi-level, the study of which will allow building a unifed process of development of courts and judicial activity for the near future, is gaining relevance. The importance of considering judicial digital platforms not as an isolated response to modern problems but in the context of the structure of the judicial system leads to the need for a theoretical justifcation of its platform characteristics as necessary guarantees of the unity of the judicial system in the remote implementation of organizational and procedural rights by interested persons. In addition, it requires a theoretical study of the nature of judicial digital platforms.