Проблеми розвитку електронних публічних послуг у сфері освіти

Abstract

У статті визначено актуальні проблеми розвитку правового регулювання електронних публічних послуг у сфері освіти. З’ясовано, що чутливою до інновацій є сфера освіти, в якій постійно відбуваються процеси вдосконалення процесів та технологій завдяки появі нових освітніх інструментів. Велика кількість освітніх продуктів розробляється та розповсюджується нині за участю центральних органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій, які належать до їх сфери управління. Виникають численні цифрові освітні платформи, розміщення освітніх матеріалів на яких відбувається відповідно до різних правил, зміст яких найчастіше не оприлюднюється. Правове забезпечення електронних публічних послуг у сфері освіти визначено як сукупність правових інструментів, за допомогою яких людина і громадянин отримує змогу реалізувати своє конституційне право на освіту в формальній, неформальній та інформальній формі з використанням інформаційно‐комунікаційних технологій. Акцентовано увагу на нерівномірності розвитку правового забезпечення освітніх електронних публічних послуг. Визначено, що нинішній етап поширення освітніх продуктів, створених за участі органів публічної влади, свідчить про намагання постійно збільшувати аудиторію дистанційних освітніх послуг, включаючи до неї не лише студентів та осіб, зайнятих на ринку праці, а й пенсіонерів та дітей дошкільного віку. У поєднанні з високою актуальністю тем освітніх матеріалів це дозволяє зробити висновок про високий рівень активності державних щодо задоволення освітніх потреб широких верств населення, а також їх убезпечення від загроз воєнного часу завдяки просвітницькій роботі. Запропоновано шляхи заповнення прогалин у правовому статусі органів центральної виконавчої влади щодо надання ними електронних освітніх публічних послуг. The article identifies topical issues of development of legal regulation of electronic public services in the field of education. It is established that the education sector is sensitive to innovations, and processes and technologies are constantly being improved due to the emergence of new educational tools. A large number of educational products are currently being developed and distributed with the participation of central executive authorities, as well as enterprises, institutions and organizations under their control. Numerous digital educational platforms are emerging, with educational materials being posted in accordance with various rules, the content of which is often not made public. The legal support for electronic public services in the field of education is defined as a set of legal instruments by which a person and a citizen can exercise their constitutional right to education in formal, informal and informal forms with the use of information and communication technologies. Attention is focused on the uneven development of legal support for educational electronic public services. It is determined that the current stage of dissemination of educational products created with the participation of public authorities indicates an attempt to constantly increase the audience of distance educational services, including not only students and persons employed in the labour market, but also pensioners and preschool children. In combination with the high relevance of the topics of educational materials, this allows us to conclude that the state is highly active in meeting the educational needs of the general population, as well as in protecting them from wartime threats through educational work. The author suggests ways to fill in the gaps in the legal status of central executive authorities with regard to their provision of electronic educational public services.