Prospects for improving administrative and legal support for the application of an urgent restraining order

Abstract

The article identifes the prospects for improving the administrative and legal support for the application of an urgent restraining order, which is a type of special measures to respond to manifestations of domestic violence. It is determined that the ratifcation of the Istanbul Convention and the need to amend the current legislation of Ukraine on combating domestic violence in this regard have a positive impact on the protection of the rights of victims. The purpose of the study is to determine the prospects for improving the administrative and legal support for the application of an urgent restraining order in Ukraine. In the course of writing this article, the following methods were used: dialectical, comparative and axiological. The author reveals the essence of the concept of an urgent restraining order and identifes its main features. The author emphasizes that it is appropriate to use the phrase “special measures to combat domestic violence” rather than “special measures to combat domestic violence”. It is emphasized that the functions of an urgent restraining order are aimed not only at combating but also at preventing domestic violence, since they also aim to influence the personality of the offender in order to prevent the recurrence of domestic violence. A comparative analysis of the UAE and Spanish legislation on the application of an urgent restraining order is made, which may be appropriate for Ukraine to adopt. The author formulates promising directions for improving the administrative and legal support for the application of an urgent restraining order, namely: 1) strengthening of administrative liability for failure to comply with an urgent restraining order; 2) determination at the legislative level of the possibility to extend the term of an urgent restraining order until the end of consideration in court of the affected person’s application for a restraining order. The article is of a theoretical nature and identifes the prospects for improving administrative and legal support in accordance with the subject matter of the study. У статті визначено перспективи удосконалення адміністративно-правового забезпечення застосування термінового заборонного припису, який є різновидом спеціальних заходів реагування на прояви домашнього насильства. Визначено, що ратифікація Стамбульської конвенції та необхідність у зв’язку з цим внесення змін до чинного законодавства України з протидії домашньому насильству позитивно впливають на захист прав постраждалих осіб. Мета дослідження полягає у визначенні перспектив удосконалення адміністративно-правового забезпечення застосування термінового заборонного припису в Україні. В процесі написання даної статті були використані такі методи: діалектичний, компаративний та аксіологічний. Розкрито сутність поняття термінового заборонного припису, виокремлено його головні ознаки. Акцентовано, що доречним є використання сполучення «спеціальні заходи протидії домашньому насильству», а не «спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству». Наголошено, що функції термінового заборонного припису спрямовані не лише на протидію, але й на запобігання домашньому насильству, тому що мають також за мету вплинути на особу кривдника задля недопущення повторного вчинення домашнього насильства. Здійснено порівняльний аналіз законодавства ОАЕ та Іспанії щодо застосування термінового заборонного припису, який може бути доречним для запозичення Україною. Сформульовано перспективні напрямки удосконалення адміністративно-правового забезпечення застосування термінового заборонного припису, а саме: 1) посилення адміністративної відповідальності за невиконання термінового заборонного припису; 2) визначення на законодавчому рівні можливості продовжувати термін дії термінового заборонного припису до закінчення розгляду у суді заяви постраждалої особи про видачу обмежувального припису. Стаття має теоретичний характер та визначає перспективи удосконалення адміністративно-правового забезпечення відповідно до предмета дослідження.