Legal regulation of surrogacy: International experience, status and prospects for development in Ukraine (Scopus)

Abstract

The use of assisted reproductive technologies in Ukraine is insufciently regulated at the legislative level, which necessitates a study of one of the types of assisted reproductive technologies – surrogacy – and the legal basis for the use of this phenomenon in Ukraine. The purpose of this study was to clarify the status and identify the shortcomings of legal regulation of surrogacy under the national legislation of Ukraine, and to investigate the world practices of its development. To fulfl the stated purpose, the study employed general scientifc and special methods of scientifc cognition, specifcally, the formal legal method, the comparative legal method, and the method of functional forecasting. The study focused on the specifc features of consolidating the institution of surrogacy in European legislation. The study found no unifed international regulation of surrogacy relations, which leads to the existence of different approaches to their regulation in legislation. The study analysed the current state of national legislation on the use of assisted reproductive technologies through surrogacy and highlighted the existing gaps and shortcomings that need to be addressed. It was found that Ukraine lacks comprehensive legal regulation of surrogacy relations, which leads to contradictory opinions on the problem of using this type of assisted reproductive technologies. Based on the study conducted, conclusions were drawn on the need to amend the legislation of Ukraine regarding the use of surrogacy as a type of assisted reproductive technology. An analysis of the regulations of Ukraine suggests the need for a unifed legal regulation of the surrogacy process. This analysis of the regulatory framework is of practical signifcance for further legislative regulation of legal relations in surrogacy matters. Застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні є недостатньо врегульованим на законодавчому рівні, у зв’язку з чим виникає потреба дослідження одного із видів допоміжних репродуктивних технологій – сурогатного материнства, правових підстав використання цього явища в Україні. Метою статті було з’ясування стану та виявлення недоліків правового регулювання сурогатного материнства за національним законодавством України, дослідження світового досвіду його розвитку. Для досягнення поставленої мети було використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, зокрема, формально-юридичний метод, порівняльно-правовий метод та метод функціонального прогнозування. Акцентовано увагу на особливостях закріплення інституту сурогатного материнства в європейському законодавстві. Констатовано відсутність уніфікованого міжнародного регулювання відносин сурогатного материнства, що зумовлює наявність різних підходів їх регламентації в законодавстві. В межах статті здійснено аналіз сучасного стану національного законодавства з питань застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, підкреслено наявні прогалини та недоліки, які потребують усунення. Встановлено, що в Україні є відсутнім комплексне правове регулювання відносин сурогатного материнства, що зумовлює наявність контраверсійних поглядів на проблему застосування цього різновиду допоміжних репродуктивних технологій. На основі проведеного дослідження зроблено висновки про необхідність внесення змін до законодавства України в частині застосування саме сурогатного материнства, як одного із виду допоміжних репродуктивних технологій. Аналіз нормативноправових актів України дав підстави стверджувати про потребу в уніфікованому правовому врегулюванні процесу сурогатного материнства. Даний аналіз нормативно-правової бази має практичне значення для подальшого законодавчого урегулювання правовідносин в питаннях сурогатного материнства.