Захист прав та домашнє насильство щодо дітей в умовах війни

Abstract

В статті наголошено, що для удосконалення захисту прав дітей під час військових конфліктів та протидії домашньому насильству, виявлення фактів домашнього насильства щодо дитини удосконалити та уніфікувати форми збирання, аналізу, узагальнення та врахування статистичних даних про випадки всіх форм насильства за ознакою статі та домашнього насильства та ефективності заходів, які вживаються за цими випадками. Домашнє насильство є одним із таких явищ, що в період військової агресії лише загострюється, водночас може залишатися невидимим або мати неналежний рівень реагування з боку суспільства внаслідок багатьох причин. Проблема домашнього насильства не нова. Особливо це стосується саме дітей та підлітків. Проте, як і до війни, так і наразі, діти – свідки домашнього насильства далеко не завжди визнаються потерпілими. Потерпілими їх визнають лише в тому випадку, коли фізичне насильство безпосередньо було спрямоване проти дитини. Що, адже, дитина, яка стала свідком домашнього насильства, очевидно, є неправильним, адже дитині, яка стала свідком домашнього насильства, як мінімум вже була спричинена шкода, зокрема її психічному здоровʼю. Різні статистичні форми у суб’єктів запобігання та протидії домашньому насильству, а також невраховування в них особливостей глобальних викликів сьогодення, унеможливлюють якісний аналіз даних щодо ефективності системи запобігання та протидії домашньому насильству / насильству за ознакою статі та обумовлюють брак комплексних наукових досліджень щодо впливу пандемії та війни на ситуацію з домашнім насильством / насильством за ознакою статі. При цьому важливо врахувати в статистичних формах уразливі категорії постраждалих осіб, таких як жінки, діти, особи з інвалідністю, з метою подальшого аналізу такої інформації та формування на основі отриманих даних дієвих програм допомоги таким категоріям осіб. The article emphasizes that in order to improve the protection of children’s rights during military conflicts and combat domestic violence, to identify facts of domestic violence against children, to improve and unify the forms of collecting, analyzing, summarizing and taking into account statistical data on cases of all forms of violence based on gender and domestic violence and the effectiveness of measures taken in these cases. Domestic violence is one such phenomenon that only worsens in the period of military aggression, while it can remain invisible or have an inadequate level of response from society due to many reasons. The problem of domestic violence is not new. This is especially true for children and teenagers. However, just as before the war, so now, children who are witnesses of domestic violence are not always recognized as victims. They are recognized as victims only if physical violence was directly directed against the child. Which, after all, a child who has witnessed domestic violence is obviously wrong, because the child who has witnessed domestic violence has at least already been harmed, in particular to his mental health. Different statistical forms in the subjects of prevention and counteraction to domestic violence, as well as their failure to take into account the features of today’s global challenges, make it impossible to qualitatively analyze data on the effectiveness of the system of prevention and counteraction to domestic violence / gender-based violence and lead to a lack of comprehensive scientifc research on the impact of the pandemic and war on the situation of domestic violence / gender-based violence. At the same time, it is important to take into account in statistical forms vulnerable categories of affected persons, such as women, children, persons with disabilities, for the purpose of further analysis of such information and formation of effective assistance programs for such categories of persons based on the received data.