Правовий статус Командувача Національної гвардії України: історико-правові аспекти

Abstract

У статті з’ясовано, що правовий статус Командувача Національної гвардії України уявляє собою сукупність визначених Конституцією та законами України його прав, обов’язків, гарантій діяльності, відповідальності та особливостей взаємовідносин з іншими структурними елементами сектору безпеки і оборони. На зміст правового статусу Командувача накладає відбиток той факт, що Національна гвардія України перш за все є військовим формуванням. Складовими елементами його правового статусу є елементи, притаманні керівникам органів військового управління. Розвиток законодавства, яким регулюється правовий статус Командувача Національної гвардії України, можна розділити на чотири етапи: а) період закладення основ функціонування військових формувань і правоохоронних органів України, коли здійснювався пошук оптимальної моделі розподілу повноважень між різними державними інституціями (1991-1994); б) період уточнення компетенції, структури та підпорядкування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та руйнації Національної гвардії України (1995-2000); в) період протидії та правових конфліктів, пов’язаних з намаганнями вищих політичних сил держави збільшити свій вплив на Національну гвардії України та її Командувача, що завершилося Революцією Гідності та розформуванням внутрішніх військ (2001-2013); г) період відновлення Національної гвардії України і доповнення правового статусу її командувача притаманними правовій державі гарантіями діяльності та запобіжниками узурпації влади (2014 – по т.п.). Аналіз законодавства, яким регулюється правовий статус Командувача Національної гвардії України, дозволяє виокремити наступну закономірність: панування окремих тоталітарних тенденцій в управлінні державою сприяє лаконічності правових норм, які визначають компетенцію цієї посадової особи. Натомість, розвиток демократичних відносин сприяє деталізації прав та обов’язків Командувача Національної гвардії України, гарантій його діяльності, особливостей взаємовідносин з Президентом України, Головнокомандувачем Збройних Сил України та іншими посадовими особами, а також встановленню законодавчих запобіжників узурпації влади та безперервності військового управління. The article establishes that the legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine is a combination of his rights, duties, guarantees of activity, responsibility and peculiarities of relations with other structural elements of the security and defense sector determined by the Constitution and laws of Ukraine. The content of the legal status of the Commander is due to the fact that the National Guard of Ukraine, frst of all, is a military formation. The constituent elements of the legal status under study are the elements inherent in the heads of military command and control bodies. The development of legislation regulating the legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine can be divided into four stages: a) the period of laying the foundations for the functioning of military formations and law enforcement agencies of Ukraine, when the search for an optimal model for the distribution of powers between various state institutions was carried out (1991-1994); b) the period of clarifying the competence, structure and subordination of the internal troops of the Ministry of Internal Affairs and destruction of the National Guard of Ukraine (1995-2000); c) the period of opposition and legal conflicts related to the attempts of the highest political forces of the state to increase their influence on the National Guard of Ukraine and its Commander, which ended with the Revolution of Dignity and the disbandment of the internal troops (2001-2013); d) the period of restoration of the National Guard of Ukraine and the addition of the legal status of its commander with guarantees of activity inherent in the rule of law state and preventive mechanisms (2014 – etc.). An analysis of the legislation governing the legal status of the Commander of the National Guard of Ukraine allows us to identify the following pattern: the dominance of individual totalitarian tendencies in government contributes to the conciseness of the legal norms that determine the competence of this ofcial. The development of democratic relations contributes to the specifcation of the rights and obligations of the Commander of the National Guard of Ukraine, the guarantees of his activities, the specifcs of relations with the President of Ukraine, the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine and other ofcials, as well as the establishment of legislative safeguards for the usurpation of power and the continuity of military command.