Особливості психологічних розладів в релігійних спільнотах: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»

Abstract

У дослідженні пропонується визначення психологічного здоров’я: «психологічне здоров’я є складним соціально-психологічним утворенням, що характеризує стан душевного благополуччя (комфорту), адекватне ставлення до себе та навколишнього світу, відсутність хворобливих психічних явищ (неврозів, психозів, ПТСР тощо), вміння будувати конструктивні стосунки, наявність хороших адаптивних навиків, наявність компетенцій афіліації та резильєнтності». Зазначено, що дослідженням психологічного здоров’я, концепції «Я», самооцінки присвячено чимало наукових праць. Теоретичні та методологічні підходи до вивчення концепції «Я» та самооцінки висвітлені у вітчизняній психології в працях Г.С. Костюка, В.М. Юрченко, М.П. Беро, Г.В. Католик, Ф.Е. Василюка, І.С. П. Тищенко, М.Й. Боришевського, П.Р. Чамати, о. Андрія Лоргуса та ін.; в зарубіжній − В. Джемса, Ч. Кулі, Дж. Міда, Е. Еріксона, К. Роджерса, Р. Бернса та ін. Об’єктом дослідження є психологічне здоров’я та розлади, а предметом дослідження – особливості психологічних розладів в релігійних спільнотах (на прикладі досліджень вибірки підлітків з різними релігійними преференціями). Метою дослідження є: теоретично дослідити і практично обґрунтувати особливості психологічних розладів в релігійних спільнотах. Для збору емпіричного матеріалу були використані такі методики: анкета для встановлення релігійних преференцій, методика дослідження самооцінки Т. Дембо, методика дослідження рівня суб'єктивного контролю (УСК) ДЖ. Роттерa, методика діагностики акцентуацій характеру (опитувальник К. Леонгарда − Г. Шмішека), методика самооцінки тривожності Ч. Д. Спілбергера. Для опрацювання даних були використані методи математичної статистики: кореляційний аналіз, порівняльний аналіз за Т-критерієм Стьюдента, факторний аналіз. The study proposes a definition of psychological health: “psychological health is a complex socio-psychological formation that characterizes the state of mental well-being (comfort), adequate attitude to oneself and the world around one, absence of painful mental phenomena (neuroses, psychoses, PTSD, etc.), ability to build constructive relationships, good adaptive skills, and the presence of affiliation and resilience competencies”. It is noted that many scientific works are devoted to the study of psychological health, the concept of “I”, and self-esteem. Theoretical and methodological approaches to the study of the concept of “I” and self-esteem are highlighted in domestic psychology in the works of H.S. Kostiuk, V.M. Yurchenko, M.P. Bero, G.V. Katolik, F.E. Vasilyuk, I.S.P. Tishchenko, M.Y. Borishevsky, P.R. Chamata, Fr. Andrew Lorgus and others; in foreign psychology - W. James, C. Cooley, J. Mead, E. Erikson, C. Rogers, R. Burns and others. The object of the study is psychological health and disorders, and the subject of the study is the peculiarities of psychological disorders in religious communities (on the example of studies of a sample of adolescents with different religious preferences). The purpose of the study is to theoretically investigate and practically substantiate the peculiarities of psychological disorders in religious communities. The following methods were used to collect empirical material: a questionnaire for establishing religious preferences, T. Dembo's self-esteem research methodology, J. Rotter's methodology for studying the level of subjective control (USC), a methodology for diagnosing character accentuations (K. Leonhard - G. Schmiszek questionnaire), C. D. Spielberger's self-assessment of anxiety. The methods of mathematical statistics were used to process the data: correlation analysis, comparative analysis by Student's T-test, factor analysis.