Словотвірний потенціал лексики жанру «закон» на матеріалі кримінальних законів ФРН та України

Abstract

У статті проаналізовано словотвірний потенціал лексики жанру «закон» на матеріалі кримінальних законів ФРН та України. Для виконання функціонального призначення текст закону послуговується відповідною лексикою. Вона виявляє свої особливості в кримінальному спрямуванні галузі права, у лексичній побудові та міжмовних відмінностях. Характерною ознакою лексики законів, кримінальних зокрема, є висока продуктивність номіналізацій, які запобігають множинним підрядним реченням, концентрують увагу на конкретних фактах, забезпечують безособовість, певну статичність, слугують засобом мовної економії. Найпродуктивнішими способами словотвору в кримінальних законах на матеріалі аналізованих мов виступають словоскладання та деривація. У текстах кримінальних законів ФРН побутують насамперед іменні композити, утворені за моделлю N + N. Деривати виступають невід’ємною частиною німецької фахової мови юриспруденції. Вона містить велику кількість експліцитно утворених похідних, за допомогою перфіксів, суфіксів чи їхньої комбінації, а також імпліцитно утворених дериватів. Найпродуктивнішими префіксами є невідокремлювані дієслівні префікси be-, er-, ver-. До найуживаніших суфіксів належать -heit, -ung, -er, -e, -keit, які беруть участь у формуванні абстрактних іменників. Серед імпліцитно утворених дериватів побутують віддієслівні деривати, які ще раз засвідчують номінальний стиль законів. Частими є також субстантивації інфінітивів. Скорочення відіграє маргінальну роль, однак декілька однотипних скорочень зустрічаються у кожному законі. Німецький матеріал засвідчує більшу продуктивність процесів конверсії, особливо субстантивації дієслів, що є характерною ознакою німецької мови. Українська мова послуговується в таких випадках радше суфіксацією, що також є системним явищем українського словотворення. The article analyses the word-formation potential of the vocabulary of the genre ‘law’ on the basis of criminal laws of Germany and Ukraine. To fulfil its functional purpose, the text of a law uses the appropriate vocabulary. It reveals its peculiarities in the criminal direction of the branch of law, in lexical construction and interlingual differences. A characteristic feature of the vocabulary of laws, criminal laws in particular, is the high productivity of nominalisations that prevent multiple subordinate clauses, focus attention on specific facts, ensure impersonality, a certain static nature, and serve as a means of linguistic economy. The most productive ways of word formation in criminal laws in the analysed languages are word formation and derivation. In the texts of German criminal laws, there are primarily noun composites formed according to the N + N model. Derivatives are an integral part of the German professional language of jurisprudence. It contains a large number of explicitly derived derivatives, using prefixes, suffixes or a combination of them, as well as implicitly derived derivatives. The most productive prefixes are the inseparable verb prefixes be-, er-, ver-. The most commonly used suffixes are -heit, -ung, -er, -e, -keit, which are used to form abstract nouns. Among the implicitly formed derivatives there are verbal derivatives, which once again demonstrate the nominal style of the laws. Substitution of infinitives is also common. Abbreviations play a marginal role, but several similar abbreviations are found in each law. The German material shows a greater productivity of conversion processes, especially in verb substantiation, which is a characteristic feature of the German language. The Ukrainian language uses suffixation in such cases, which is also a systemic phenomenon of Ukrainian word formation.