Етико‐правові детермінанти запровадження штучного інтелекту у сферу виконавчого провадження: між технологічною ефективністю та правовладдям

Abstract

У статті здійснено комплексне дослідження етико-правових детермінант впровадження штучного інтелекту (ШІ) у сферу виконавчого провадження. Проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації сфери примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів, розкрито переваги та ризики автоматизації виконавчих процедур. Авторами статті узагальнено європейські підходи до етичного регулювання ШІ, зокрема у контексті забезпечення прав людини, судової незалежності, прозорості алгоритмів і збереження процесуальної автономії виконавця. Розглянуто приклади застосування ШІ у виконавчій діяльності, зокрема предиктивну аналітику, автоматизоване складання документів, персоналізовані повідомлення боржникам, цифрові платіжні рішення, а також інструменти для оцінки та опису арештованого майна. Виокремлено ключові виклики, пов’язані з ризиком алгоритмічної упередженості, зниженням ролі людини (виконавця), посиленням системних помилок та проблематикою відповідальності за наслідки використання ШІ. Особливу увагу авторами приділено необхідності збереження балансу між технологічною ефективністю та правовладдям, розкрито потенціал смарт-контрактів і блокчейн-технологій у сфері примусового виконання. Аргументовано, що автоматизовані рішення мають підлягати верифікації людиною (виконавцем), а сам ШІ повинен відігравати допоміжну, а не замінюючу функцію. Сформульовано висновок про необхідність створення нормативно- етичної моделі запровадження ШІ, заснованої на принципах законності, справедливості, прозорості та персональної відповідальності суб’єктів. Обґрунтовано потребу у фаховій підготовці виконавців до роботи з цифровими інструментами та закладено концептуальні орієнтири для модернізації правового регулювання у сфері виконавчого провадження в умовах цифрової доби. A comprehensive study has been conducted in the article on the ethical and legal determinants of the implementation of artificial intelligence (AI) in the field of enforcement proceedings. The current state of the digital transformation of the enforcement of decisions rendered by courts and other jurisdictional bodies has been analyzed, with particular emphasis on the benefits and risks of automating enforcement procedures. The authors have summarized European approaches to the ethical regulation of AI, particularly in the context of ensuring human rights, judicial independence, algorithmic transparency, and the preservation of the procedural autonomy of the enforcement officer. Examples of AI application in enforcement activities have been considered. Key challenges have been identified, such as the risks of algorithmic bias, diminishing human (enforcement officer’s) involvement, amplification of systemic errors, and issues of liability for AI-related outcomes. Special attention has been devoted to the necessity of maintaining a balance between technological efficiency and the rule of law. The potential of smart contracts and blockchain technologies in the field of enforcement has been outlined. It has been argued that automated decisions must be subject to human (enforcement officer's) verification. The article concludes that there is a pressing need to develop a regulatory and ethical model for the implementation of AI, based on the principles of legality, justice, transparency, and personal accountability of the involved actors. The necessity of professional training for enforcement officers in the use of digital tools has been substantiated, and conceptual guidelines have been proposed for the modernization of the legal framework governing enforcement proceedings in the digital age.