EMDR-терапія в умовах війни у наукових дослідженнях: міжнародний досвід

Abstract

У статті розкрито сутність та механізми дії EMDR-терапії (десенсибілізація та репроцесуалізація рухом очей) як одного з найефективніших підходів для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Висвітлено ключові теоретичні основи EMDR, зокрема модель адаптивної обробки інформації, яка пояснює патологію як наслідок неадекватно оброблених травматичних спогадів. Проаналізовано також теорію робочої пам’яті, яка пояснює, як двостороння стимуляція допомагає зменшити емоційну інтенсивність спогаду, роблячи його менш яскравим і таким, що піддається адаптивній інтеграції. Ці теоретичні моделі підтверджуються результатами численних рандомізованих контрольованих досліджень (РКД), які демонструють її високу ефективність. У статті представлено порівняльний аналіз EMDR-терапії та когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), який підкреслює її переваги, особливо в умовах кризи та війни. Наведено конкретні дані щодо швидкості дії EMDR: для випадків одиничної травми 84-100% пацієнтів досягали ремісії після еквіваленту лише трьох сесій, а для множинних травм, типових для військових умов, 12 сесій призводили до усунення діагнозу ПТСР у 77,7% випадків. Узагальнено результати досліджень щодо безпеки та ефективності EMDR-терапії, що включають відсутність побічних ефектів, таких як посилення суїцидальних думок. Доведено, що EMDR не лише допомагає впоратися з основною травмою, але й ефективно працює з коморбідними станами (депресія, тривожні розлади, дисоціативні симптоми), а також із так званими «меншими» травмами, які накопичуються та можуть мати руйнівні наслідки. Окремо висвітлено важливість моніторингу суб’єктивних одиниць дистресу як інструменту для оцінки прогресу в реальному часі. Висновки підтверджують, що EMDR є емпірично підтвердженим і адаптивним підходом, рекомендованим міжнародними організаціями охорони здоров’я, що робить її незамінним інструментом для швидкого та ефективного лікування травми в умовах війни. This article explores the essence and mechanisms of EMDR therapy (Eye Movement Desensitization and Reprocessing) as one of the most effective approaches for treating Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD). It highlights the key theoretical foundations of EMDR, particularly the Adaptive Information Processing (AIP) model, which explains pathology as a result of inadequately processed traumatic memories. The article also analyzes the working memory theory, which explains how bilateral stimulation helps reduce the emotional intensity of a memory, making it less vivid and more amenable to adaptive integration. These theoretical models are supported by the results of numerous Randomized Controlled Trials that demonstrate its high effectiveness. The article presents a comparative analysis of EMDR therapy and Cognitive Behavioral Therapy (CBT), underscoring EMDR’s advantages, especially in times of crisis and war. Specific data on the speed of EMDR are provided: for single-trauma cases, 84-100% of patients achieved remission after the equivalent of only three sessions, and for multiple traumas, typical of military conditions, 12 sessions led to the elimination of a PTSD diagnosis in 77.7% of cases. The article summarizes research results on the safety and effectiveness of EMDR therapy, including the absence of side effects such as an increase in suicidal ideation. It is proven that EMDR not only helps cope with the main trauma but also works effectively with comorbid conditions (depression, anxiety disorders, dissociative symptoms), as well as with so-called “minor” traumas that accumulate and can have devastating consequences. The importance of monitoring Subjective Units of Distress as a real-time tool for assessing progress is separately highlighted. The conclusions confirm that EMDR is an empirically validated and adaptive approach recommended by international health organizations, making it an indispensable tool for the rapid and effective treatment of trauma in wartime.