Адміністративна процедура набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин

Abstract

У статті проаналізовано особливості адміністративного провадження щодо набуття пра- вового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин: особа зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. Досліджено порядок подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Констатовано, що законодавчо закріплений перелік осіб, які можуть подавати заяву про розшук особи (родичі такої особи, представники військового формування, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання та інші) не є вичерпним, що дозволяє будь-якій особі (при цьому це можуть бути як фізичні, так і юридичні особи) ініціювати адміністративне провадження щодо цієї категорії адміністративних справ. Наголошено, що адміністративна процедура набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, передбачає сукупність послідовних дій, які ініціюються заявником, здійснюються На- ціональною поліцією України та іншими суб’єктами владних повноважень. Серед проблемних моментів під час такої процедури слід виокремити недотримання послідовності дій заявника в адміністративному провадженні (спочатку має бути звернення до поліції, а потім відбувається внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), а також порядок перевірки фактів, що свідчать про зникнення безвісти саме у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру. Щодо останнього фактору доцільним є врегулювання відповідного порядку на рівні окремого підзаконного нормативно-правового акта, в якому було б визначено повноваження кожного із суб’єктів перевірки, форми та строки їхньої взаємодії, підстави відмови у визнанні фактів, що свідчать про зникнення безвісти за особливих обставин. The article analyzes the features of administrative proceedings regarding the acquisition of the legal status of a person missing under special circumstances – a person who disappeared in connection with an armed conflict, military operations, temporary occupation of part of the territory of Ukraine, emergencies of a natural or man-made nature. The procedure for submitting an application for the search for a person missing under special circumstances is studied. It is stated that the legally established list of persons who may submit an application for the search for a person (relatives of such a person, representatives of a military formation, state authorities, local selfgovernment bodies, public associations and others) is inexhaustible, which allows any person (and these can be both individuals and legal entities) to initiate administrative proceedings regarding this category of administrative cases. It is emphasized that the administrative procedure for obtaining the legal status of a person missing under special circumstances involves a set of sequential actions initiated by the applicant and carried out by the National Police of Ukraine and other subjects of government authority. Among the problematic aspects of such a procedure, one should highlight the failure to comply with the sequence of actions of the applicant in the administrative proceedings (first there should be an appeal to the police, and then information is entered into the Unified Register of Persons Missing under Special Circumstances), as well as the procedure for verifying facts indicating that the person went missing precisely in connection with an armed conflict, military operations, temporary occupation of part of the territory of Ukraine, and emergencies of a natural or man-made nature. Regarding the latter factor, it is advisable to regulate the relevant procedure at the level of a separate subordinate regulatory legal act, which would determine the powers of each of the inspection subjects, the forms and terms of their interaction, and the grounds for refusing to recognize facts indicating the disappearance of a person under special circumstances.