Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9171
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСибірна, Р.І.-
dc.contributor.authorSybirna, R.I.-
dc.contributor.authorORCID ID: 0000-0002-5704-2004-
dc.contributor.authorБоровікова, В.С.-
dc.contributor.authorBorovikova, V.S.-
dc.contributor.authorORCID ID: 0000-0003-4401-4562-
dc.date.accessioned2025-11-13T13:37:23Z-
dc.date.available2025-11-13T13:37:23Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.issn2311-8040-
dc.identifier.urihttps://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9171-
dc.descriptionСибірна Р.І. Судово-психологічна експертиза в контексті справ про домашнє насильство / Сибірна Рома Іллінічна, Боровікова Віталіна Станіславівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Юридична. - 2025. - № 3. - С. 158-164.uk_UA
dc.description.abstractУ статті досліджено особливості судово-психологічної експертизи в контексті справ про домашнє насильство. Проаналізовано нормативно-правову базу щодо протидії домашньому насильству в Україні, зокрема положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Кримінального кодексу України та Стамбульської конвенції. Визначено специфіку психологічного насильства як найбільш складного об’єкта судово-експертного дослідження через відсутність видимих фізичних наслідків та особливості його феноменології, що характеризується циклічністю, тривалістю деструктивного впливу, поступовою ескалацією та поєднанням кількох форм насильства одночасно. Розкрито методологічні підходи до проведення судово-психологічної експертизи у процесі розгляду справ про домашнє насильство, зокрема охарактеризовано діагностичний інструментарій та стандартизовані методики, серед яких MMPI-2, методики діагностики ПТСР, проєктивні тести та контент-аналіз висловлювань. Висвітлено ключові питання, які найчастіше вирішуються експертами-психологами в рамках таких справ, зокрема, щодо наявності ознак психологічної травми в психоемоційному стані потерпілої особи, перебування її в психологічно залежному стані, причинно-наслідкового зв’язку між діями підозрюваного та психологічними змінами в стані потерпілої особи. Розглянуто етичні аспекти проведення експертизи, зокрема необхідність дотримання конфіденційності та запобігання повторній травматизації потерпілої особи в процесі дослідження. Обґрунтовано необхідність розробки адаптованих до українського соціокультурного контексту протоколів дослідження для підвищення ефективності судово-психологічної експертизи у справах про домашнє насильство. Наголошено на важливості застосування «інформованого про травму підходу» (trauma-informed approach). Доведено значущість судово-психологічної експертизи як інструменту об’єктивізації психологічних наслідків насильницьких дій для правильної юридичної кваліфікації та реалізації принципу справедливості правосуддя. The article examines the features of forensic psychological examination in the context of domestic violence cases. The regulatory framework for combating domestic violence in Ukraine is analyzed, in particular, the provisions of the Law of Ukraine “On Prevention and Combating Domestic Violence”, the Criminal Code of Ukraine and the Istanbul Convention. The specificity of psychological violence as the most complex object of forensic expert research is determined due to the absence of visible physical consequences and the peculiarities of its phenomenology, which is characterized by cyclicity, duration of destructive impact, gradual escalation and combination of several forms of violence simultaneously. Methodological approaches to conducting forensic psychological examination in considering domestic violence cases are disclosed, in particular, the diagnostic tools and standardized methods are characterized, including MMPI- 2, PTSD diagnostic methods, projective tests and content analysis of statements. The key issues that are most often resolved by expert psychologists in such cases are highlighted, in particular, regarding the presence of signs of psychological trauma in the psycho-emotional state of the victim, her being in a psychologically dependent state, the causal relationship between the suspect’s actions and psychological changes in the victim’s state. The ethical aspects of conducting the examination are considered, in particular, the need to maintain confidentiality and prevent re-traumatization of the victim during the research process. The need to develop research protocols adapted to the Ukrainian socio-cultural context to increase the effectiveness of forensic psychological examination in cases of domestic violence is substantiated. The importance of using a “trauma-informed approach” is emphasized. The significance of forensic psychological examination as a tool for objectifying the psychological consequences of violent acts for correct legal qualification and implementation of the principle of fairness of justice is proven.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherНауковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справuk_UA
dc.relation.ispartofseriesЮридична;3-
dc.subjectдомашнє насильствоuk_UA
dc.subjectсудово-психологічна експертизаuk_UA
dc.subjectпсихологічна травмаuk_UA
dc.subjectпсихоемоційний станuk_UA
dc.subjectжертва насильстваuk_UA
dc.subjectкривдникuk_UA
dc.subjectdomestic violenceuk_UA
dc.subjectforensic psychological examinationuk_UA
dc.subjectpsychological traumauk_UA
dc.subjectpsychoemotional stateuk_UA
dc.subjectvictim of violenceuk_UA
dc.subjectperpetratoruk_UA
dc.titleСудово-психологічна експертиза в контексті справ про домашнє насильствоuk_UA
dc.title.alternativeForensic psychological expertise in the context of domestic violence casesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Вісник Серія юрид. document (1)-158-164.pdf489,55 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.