Formation of the first labour standards of the International Labour Organisation in the context of contemporary international law

Abstract

The relevance of the study was determined by the need to improve international labour regulation in the context of the transformation of social and labour relations caused by global social, economic and political processes, in particular the COVID-19 pandemic, the growth of migration and the spread of informal employment. The aim of the study was to highlight the peculiarities of the creation of the International Labour Organization as a basis for improving modern international labour standards. In the course of the study, historical-legal, axiological, comparative and systematic methods were used, which made it possible to conduct a comprehensive analysis of the organisationʼs development as a key international actor in the field of social protection. The ideological, political and socio-economic factors that contributed to the establishment of the International Labour Organization at the beginning of the 20th century were examined. The social, legal and political factors that preceded the establishment of the organisation were analysed, and the key decisions of the Paris Peace Conference and the first session of the International Labour Conference were highlighted. It was established that the key principle of the organisationʼs activities was tripartism, which ensured equal representation of workers, employers and states. The significance of the first six conventions of the International Labour Organization as sources of labour law was summarised, and the relevance of the principles laid down in the organisationʼs activities more than a hundred years ago was proven. It was concluded that the experience of creating the International Labour Organization is of great importance for revising contemporary approaches to labour law in the context of global change. The practical value of the work lies in the possibility of using its results by specialists in the field of international labour law, public employment services and authorities in the development of social protection and labour regulation policies. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення міжнародного трудового регулювання в умовах трансформації соціально-трудових відносин, викликаної глобальними соціальними, економічними та політичними процесами, зокрема пандемією COVID-19, зростанням масштабів міграції та поширенням неформальної зайнятості. Метою дослідження було висвітлення особливостей створення Міжнародної організації праці як основи для вдосконалення сучасних міжнародних трудових стандартів. У процесі дослідження було використано історико-правовий, аксіологічний, порівняльний і системний методи, що дозволило провести комплексний аналіз становлення організації як ключового міжнародного актора у сфері соціального захисту. Було досліджено ідеологічні, політичні та соціально-економічні чинники, що сприяли заснуванню Міжнародної організації праці на початку ХХ століття. Було проаналізовано соціальні, правові й політичні чинники, що передували заснуванню організації, а також висвітлено ключові рішення Паризької мирної конференції та першої сесії Міжнародної конференції праці. Було встановлено, що ключовим принципом діяльності організації став трипартизм, який забезпечив рівне представництво працівників, роботодавців і держав. Було узагальнено значення перших шести конвенцій Міжнародної організації праці як джерел трудового права, а також доведено актуальність принципів, закладених у діяльність організації понад сто років тому. Було зроблено висновок, що досвід створення Міжнародної організації праці має вагоме значення для перегляду сучасних підходів до трудового права в умовах глобальних змін. Практична цінність роботи полягає у можливості використання її результатів фахівцями у сфері міжнародного трудового права, державними службами зайнятості та органами влади при розробці політики соціального захисту та трудового регулювання